До 10–15%: у ВАР прогнозують зростання цін на продукти в Україні через удари РФ

Ситуація на продуктовому ринку України продовжує викликати занепокоєння у споживачів і бізнесу. Нещодавні удари по цивільній і економічній інфраструктурі завдали додаткового тиску на ланцюги постачання, зберігання і перевезення продовольства. За оцінками експертів, у коротко- та середньостроковій перспективі це може призвести до помітного підвищення цін на основні продукти харчування.

До 10–15%: у ВАР прогнозують зростання цін на продукти в Україні через удари РФ

Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, повідомив, що продукти в Україні не зникнуть, однак їх ціни зростуть. Така оцінка базується на аналізі поточних пошкоджень логістичної інфраструктури, збільшених витрат на енергоносії та підвищенні вартості аграрних імпортних матеріалів. Прогноз росту до 10–15% відображає реалії ринку в умовах посиленої невизначеності.

Причини підвищення цін: від ланцюгів постачання до витрат виробництва

Основні фактори, що підштовхують ціни вгору, — це погіршення логістики через руйнування доріг та залізниць, ураження складів і потужностей зберігання, а також регулярні перебої з електропостачанням. Через удари інфраструктури перевезення продукції стає дорожчим і менш прогнозованим: частина вантажів потребує об'їздів, довших маршрутів і додаткових перевантажень, що автоматично збільшує собівартість.

Ще один важливий чинник — подорожчання імпортних ресурсів: добрив, пального, запчастин для техніки. Коли фермери змушені купувати дорожчі ресурси або недоотримують заплановану технічну допомогу, це знижує врожайність і підвищує собівартість одиниці продукції. У разі великих локальних втрат посівів і тваринницьких загибелей баланс попиту й пропозиції може тимчасово похитнутися.

Не варто забувати й психологічний фактор: очікування підвищення цін стимулює поведінку, що само підсилює інфляційний тиск — наприклад, масові закупівлі певних товарів, що веде до локального дефіциту і подальшого дорожчання.

Наслідки для споживачів, бізнесу та держави — і що можна робити

Для домогосподарств підвищення цін означає зростання витрат на їжу, скорочення купівельної спроможності та зміну пріоритетів у раціоні. Найбільш вразливими залишаються сім'ї з високою часткою витрат на продукти від загального бюджету. Малий і середній бізнес у харчовому секторі також відчуває тиск: маржа зменшується, а непередбачуваність робить інвестиційне планування складнішим.

Держава може пом'якшити удар декількома інструментами: тимчасове таргетоване субсидування вразливих категорій населення, підтримка логістичних коридорів та відновлення складів зберігання, сприяння локальним ланцюгам постачання і зниження адміністративних бар'єрів для транспортування продуктів. Також корисними будуть антимонопольні заходи проти спекулянтів і прозорий моніторинг ринків, щоб уникнути необґрунтованих підвищень цін.

З боку аграрного сектору важливими кроками є диверсифікація маршрутів експорту і внутрішнього перевезення, інвестиції в зберігання і переробку, підтримка кооперації між фермерами для зниження логістичних витрат. Підвищення енергоефективності та перехід на альтернативні джерела енергії на виробництві можуть знизити залежність від перебоїв із постачанням електроенергії та пального.

Для споживачів є практичні поради: планування покупок, придбання сезонних і місцевих продуктів, використання методів зберігання домашньої консервації, порівняння цін у різних мережах та підтримка місцевих виробників. Такі кроки допомагають знизити витрати і зробити сімейний бюджет більш стійким у короткому терміні.

Підсумовуючи, прогнози ВАР про можливе зростання цін до 10–15% слугують важливим сигналом для бізнесу й влади: необхідна скоординована реакція, що поєднує оперативні заходи підтримки, довгострокові інвестиції в інфраструктуру і системні реформи аграрного сектора. Як наголосив Денис Марчук, продукції в країні вистачить, але її доступність і вартість вимагають уваги та дій від усіх зацікавлених сторін.