Не лише м’ясо: які 5 продуктів стали «не по кишені» українцям

Зростання цін змушує українців переглядати щоденний раціон і відмовлятися не лише від дорогого м’яса. До списку продуктів, які дедалі частіше залишаються на полиці магазину, потрапляють риба, якісні сири, кава, шоколад і свіжі фрукти. Для багатьох родин такі покупки вже не є звичною частиною щотижневого кошика, а перетворюються на рідкісне доповнення до меню.

На вартість харчів впливають одразу кілька чинників: інфляція, витрати на електроенергію та пальне, складна логістика, сезонність, коливання валютного курсу й залежність окремих категорій від імпорту. Водночас доходи значної частини населення не зростають такими темпами. Через це споживачі змінюють не тільки бренди, а й сам набір продуктів, які купують.

Які продукти українці найчастіше викреслюють зі списку

1. Риба та морепродукти. Рибна продукція давно стала дорожчою альтернативою для тих, хто прагне урізноманітнити раціон. Найбільше це помітно у вартості лосося, форелі, червоної ікри, креветок, мідій та інших морепродуктів. Навіть заморожена риба може суттєво збільшити суму чека, особливо якщо йдеться про філе без кісток.

Покупці дедалі частіше обирають найдоступніші види риби, зменшують обсяг покупки або відкладають її до свят. Частина родин замінює морепродукти яйцями, бобовими чи курятиною. Водночас риба залишається важливим джерелом білка та корисних жирів, тому повна відмова від неї може бути вимушеним, а не бажаним рішенням.

2. Тверді та витримані сири. Сир належить до продуктів, ціна яких особливо відчутна при регулярній покупці. Вартість залежить від жирності, терміну дозрівання, складу, упаковки та країни походження. Найдорожчими для споживача часто є пармезан, чедер, сири з пліснявою та фермерські продукти.

Щоб заощадити, українці переходять на плавлені сирки, сирні продукти або дешевші сорти. Деякі покупці беруть невелику фасовку, хоча ціна за кілограм у такому разі може бути вищою. Інші взагалі прибирають сир із повсякденного меню, залишаючи його лише для святкових страв, бутербродів чи випічки.

3. Кава. Чашка кави вдома здається невеликою витратою, але регулярна покупка якісних зерен або меленої продукції помітно впливає на місячний бюджет. На ціну позначаються врожаї кавових культур, міжнародні котирування, курс валют, транспортування та обсмажування. Додатково дорожчають капсули, які мають зручний формат, але часто коштують більше за звичайну каву.

Споживачі шукають акції, купують більші упаковки, змішують каву з доступнішими складниками або замінюють її розчинним напоєм. Частина людей скорочує кількість чашок на день, а відвідування кав’ярні стає радше маленькою розкішшю, ніж щоденною звичкою. Найбільше це помітно серед тих, хто одночасно оплачує оренду, комунальні послуги та має витрати на дітей.

Солодощі та фрукти теж стають категорією економії

4. Шоколад і кондитерські вироби. Шоколад подорожчав для споживачів не лише через загальне зростання витрат у торгівлі. На собівартість впливають ціни на какао, цукор, молочні компоненти, горіхи, пакування та енергоносії. У результаті плитка якісного шоколаду, коробка цукерок або десерт із натуральним складом можуть коштувати помітно дорожче, ніж кілька років тому.

Українці реагують на це по-різному: купують менші плитки, обирають продукцію зі знижкою, замінюють шоколад печивом або готують солодощі вдома. Однак домашня випічка також не завжди є дешевою, якщо до рецепта входять вершкове масло, горіхи, какао чи сухофрукти. Тому кондитерські вироби часто переходять до категорії продуктів, які купують лише за особливої нагоди.

5. Свіжі ягоди та частина фруктів. Сезонні ягоди, виноград, цитрусові, авокадо, манго та інші фрукти з імпортною складовою можуть мати високу ціну. На кінцеву вартість впливають врожайність, сезон, умови зберігання, транспортування та втрати під час продажу. Особливо відчутною є різниця взимку, коли українські виробники не можуть повністю забезпечити попит на свіжу продукцію.

У період подорожчання родини частіше купують яблука, банани, моркву, капусту та інші доступніші продукти. Ягоди замінюють замороженими запасами, варенням або сухофруктами, хоча останні також можуть бути недешевими. Дехто купує фрукти не кілограмами, а поштучно, щоб контролювати витрати та не викидати зіпсовані продукти.

Як змінюється споживча поведінка

Подорожчання продуктів змінює структуру покупок. Українці уважніше порівнюють ціни в різних магазинах, перевіряють вагу упаковки, читають склад і частіше користуються акційними пропозиціями. Водночас низька ціна не завжди означає реальну економію: менша упаковка, заміна натуральних компонентів або приховане зменшення ваги можуть робити продукт дорожчим у перерахунку на кілограм.

Ще одна помітна тенденція — планування меню. Покупці складають список заздалегідь, рідше заходять до магазину без конкретної мети та намагаються використовувати залишки продуктів у наступних стравах. Такий підхід допомагає скоротити імпульсивні покупки, але не скасовує головної проблеми: базові витрати на харчування займають дедалі більшу частину сімейного бюджету.

Важливо й те, що відмова від дорогих продуктів не завжди означає повне зникнення попиту. Часто йдеться про скорочення частоти покупок, вибір дешевшого аналога або перенесення витрат на майбутнє. Наприклад, родина може не купувати рибу щотижня, але придбати її до свята; не брати дорогий сир постійно, а додати його до кошика під час знижки.

Експерти радять за можливості зберігати баланс між економією та поживністю раціону. Дорогі продукти можна частково замінювати доступнішими джерелами білка, сезонними овочами, крупами та бобовими. Проте остаточний вибір залежить від доходів родини, стану здоров’я, доступності товарів і регіону проживання.

Отже, список продуктів, які українці викреслюють із покупок, уже не обмежується м’ясом. Риба, сир, кава, шоколад і свіжі ягоди також дедалі частіше стають товарами не на кожен день. Якщо ціни й надалі зростатимуть швидше за доходи, споживання змінюватиметься й надалі: українці обиратимуть простіші продукти, менші фасовки та ретельніше плануватимуть кожну покупку.