Родина одного з військовослужбовців, який виконував бойове завдання на Луганщині та вже декілька днів є безвісті зниклим, розповіла про складну ситуацію, яка склалась. "Мій син, Микола Падалка, 1987 року народження (36 років), військовослужбовець Президентської бригади, разом з трьома військовослужбовцями вертались з позиції. Останнім їх укриттям був чи то бліндаж, чи то погріб, але вони були вже в полі зору наших підрозділів. Вже вийшли на зв’язок, але в той момент пролунав вибух. Достеменно не відомо, що це було — снаряд, міна чи дрон. Наскільки я зрозумів, хлопці були в споруді, де від вибуху стався частковий обвал перекриття", — каже Микола Падалка-старший. За його словами, доля сина після 20 листопада стала невідомою. "Я їздив в бригаду, там мені кажуть, що не можуть з’ясувати долю сина, не можуть підібратись до завалів через постійні обстріли території. Кажуть, що син зник без вісті. Був ще такий момент: через три дні після зникнення у одного з тих хлопців увімкнувся телефон. Мертва людина не могла увімкнути його. Командир роти розповідав, що на визволення хлопців з під завалів було відправлено чотири бригади, але безрезультатно. Вони повернулись ні з чим через обстріли. Потім мені повідомили, що та землянка, чи погреб повністю завалився, мовляв, як рятувати. Я сам хотів поїхати туди, але в бригаді мені відповіли, що цивільну людину туди не пустять. А якщо буду сам прориватись, то можу попасти під вогонь", — каже Падалка-старший. За словами чоловіка, його син пішов воювати добровольцем. "Не прикривався дитиною, яка має складну хворобу. Син отримав поранення на фронті, лікувався в шпиталі. Після лікування не пішов на реабілітацію, а одразу на війну", — каже чоловік.До цього Микола Падалка-старший додає, що його перша вимога — віддати сина.Крім того, за його словами, на понеділок запланована зустріч керівництва з родичами військовослужбовців. Микола Падалка-старший сподівається, що після неї будуть вжиті всі необхідні заходи для з’ясування долі сина та розбору завалів, під якими може перебувати останній.