Відповідні слова науковця передає ZIK.
"Упродовж останніх років Україна з особливим зацікавленням сприймає цю дату, яка є дуже символічною – Хрещення Русі. Подію, яка, на жаль, набуває політичного забарвлення, різних маніпуляцій, інструменталізації. Якщо говорити з історичної перспективи, то потрібно чітко усвідомлювати, що загалом святкування ювілею Хрещення Русі – винайдена модерна традиція", – підкреслює він.
За словами доктора історичних наук, власне ця дата не має ані середньовічної, ані ранньомодерної традиції.
"Немає жодних джерел, які б підтверджували публічне чи літургійне вшанування цієї події до кінця ХІХ століття. Тобто, іншими словами, воно не було вписано у церковні календарі чи місяцеслови й не було відомим, наприклад, у могилянську добу, за часів славного реформатора Православної Церкви в Україні Петра Могили. Цьому є пояснення, бо якщо ми говоримо про втрату державності, занепад Київської Русі, коли українські землі опинилися у різних державах, зокрема, Речі Посполитій, і не було державних інституцій, які б дбали про цю історично-еклезіальну пам’ять", – зауважив Скочиляс.
Водночас експерт додає, що стосується дати, то потрібно чітко усвідомлювати, що вони є умовними, символічними, оскільки вчені мають клопоти з джерелами, зокрема літописами, які дуже зрідка й неохоче вдавалися до хронологічної сітки.
"Тому багато подій, зафіксованих у джерелах, є умовними, й досі історики в Україні та інших країнах дискутують над датою Хрещення Русі й не мають єдиної думки щодо цього. Тобто ми повинні розуміти, що це питання чи дата поминання смерті князя Володимира Великого є дискусійними й щодо них досі немає консенсусу", – зазначає проректор з наукової роботи Українського католицького університету.
На його переконання, коли ж ми говоримо про конкретні дати – 28 липня та 14 серпня, то так само є різночитання щодо того, коли саме святкувати Хрещення Русі.
Перша дата є пов’язаною із запровадженням на Русі між 1249 і 1263 роками вшанування Володимира Святославовича як святого рівноапостольного князя. Київська митрополія визначила день його вшанування на 15 липня за старим стилем (28 липня за новим). Цей день є певною мірою символічним, хоч водночас і канонічним, і дату Хрещення Русі пізніше, вже у XIX столітті, прив’язали до дати смерті хрестителя Русі. Щодо іншої традиції – 1 серпня (14 серпня), то вона з’явилася, очевидно, пізніше в російському імперському контексті, і вона була гіпотетично пов’язаною з хрещенням у цей день киян у річці Почайні 988 року. Цю дату було канонізовано Російською синодальною Церквою та Російською імперією у 1888 році, коли було вирішено ці дати об’єднати та таким чином урочисто відзначати цю дату як День Хрещення Русі,– пояснив історик.
Крім того, Ігор Скочиляс вважає, що обидві дати є умовними та симводічними, однак в Україні формуються певні еклезіальні традиції та сучасна історична пам’ять,відтак є дуже важливим пошук точок дотику, пошук загальнонаціонального та загальноконфесійного консенсусу.
"Я б особисто, як віруюча людина та громадянин, виступав би за те, щоб усі Церкви християнської традиції шукали порозуміння у символізації свого минулого. Водночас слід пам’ятати, що дата святкування Хрещення Русі не має принципового значення. Чи це буде 28 липня, чи 14 серпня. Набагато більше важитиме те, чи наші християнські Церкви дійдуть консенсусу й домовляться про спільні сакральні символи", – констатував Ігор Скочиляс.
24.ua Як переконує предстоятель УГКЦ патріарх Святослав (Шевчук) існують дві дати святкування Хрещення Русі – 28 липня та 14 серпня. Проректор з наукової роботи Українського католицького університету та доктора історичних наук Ігор Скочиляс зі свого боку пояснив, яка із цих дат є справжньою.Відповідні слова науковця передає ZIK.
"Упродовж останніх років Україна з особливим зацікавленням сприймає цю дату, яка є дуже символічною – Хрещення Русі. Подію, яка, на жаль, набуває політичного забарвлення, різних маніпуляцій, інструменталізації. Якщо говорити з історичної перспективи, то потрібно чітко усвідомлювати, що загалом святкування ювілею Хрещення Русі – винайдена модерна традиція", – підкреслює він.
За словами доктора історичних наук, власне ця дата не має ані середньовічної, ані ранньомодерної традиції.
"Немає жодних джерел, які б підтверджували публічне чи літургійне вшанування цієї події до кінця ХІХ століття. Тобто, іншими словами, воно не було вписано у церковні календарі чи місяцеслови й не було відомим, наприклад, у могилянську добу, за часів славного реформатора Православної Церкви в Україні Петра Могили. Цьому є пояснення, бо якщо ми говоримо про втрату державності, занепад Київської Русі, коли українські землі опинилися у різних державах, зокрема, Речі Посполитій, і не було державних інституцій, які б дбали про цю історично-еклезіальну пам’ять", – зауважив Скочиляс.
Водночас експерт додає, що стосується дати, то потрібно чітко усвідомлювати, що вони є умовними, символічними, оскільки вчені мають клопоти з джерелами, зокрема літописами, які дуже зрідка й неохоче вдавалися до хронологічної сітки.
"Тому багато подій, зафіксованих у джерелах, є умовними, й досі історики в Україні та інших країнах дискутують над датою Хрещення Русі й не мають єдиної думки щодо цього. Тобто ми повинні розуміти, що це питання чи дата поминання смерті князя Володимира Великого є дискусійними й щодо них досі немає консенсусу", – зазначає проректор з наукової роботи Українського католицького університету.
На його переконання, коли ж ми говоримо про конкретні дати – 28 липня та 14 серпня, то так само є різночитання щодо того, коли саме святкувати Хрещення Русі.
Перша дата є пов’язаною із запровадженням на Русі між 1249 і 1263 роками вшанування Володимира Святославовича як святого рівноапостольного князя. Київська митрополія визначила день його вшанування на 15 липня за старим стилем (28 липня за новим). Цей день є певною мірою символічним, хоч водночас і канонічним, і дату Хрещення Русі пізніше, вже у XIX столітті, прив’язали до дати смерті хрестителя Русі. Щодо іншої традиції – 1 серпня (14 серпня), то вона з’явилася, очевидно, пізніше в російському імперському контексті, і вона була гіпотетично пов’язаною з хрещенням у цей день киян у річці Почайні 988 року. Цю дату було канонізовано Російською синодальною Церквою та Російською імперією у 1888 році, коли було вирішено ці дати об’єднати та таким чином урочисто відзначати цю дату як День Хрещення Русі,– пояснив історик.
Крім того, Ігор Скочиляс вважає, що обидві дати є умовними та симводічними, однак в Україні формуються певні еклезіальні традиції та сучасна історична пам’ять,відтак є дуже важливим пошук точок дотику, пошук загальнонаціонального та загальноконфесійного консенсусу.
"Я б особисто, як віруюча людина та громадянин, виступав би за те, щоб усі Церкви християнської традиції шукали порозуміння у символізації свого минулого. Водночас слід пам’ятати, що дата святкування Хрещення Русі не має принципового значення. Чи це буде 28 липня, чи 14 серпня. Набагато більше важитиме те, чи наші християнські Церкви дійдуть консенсусу й домовляться про спільні сакральні символи", – констатував Ігор Скочиляс.
24.ua