Архітектурна спадщина Києва руйнується та поступово звільняє місце для сучасної забудови. Пам’ятки або зносять, або ж вони просто валяться. І влада цьому не може завадити, адже такі будівлі перебувають, здебільшого, у приватній власності. Одна із найстаріших садиб столиці – зразок київського модерну – розсипається на очах. Біля будівлі лежить каміння, яке нещодавно було частиною фасаду. У будівлі збереглася навіть частина інтер’єру – широкі центральні сходи. А от решта внутрішнього оздоблення значно постраждало через ремонти у 1990-ті роки. Вже у 2010 році будинок перейшов у приватну власність. Але новий господар, підписавши охоронний договір, для збереження пам’ятки нічого не зробив. За це його, після довгої судової тяганини, покарали штрафом на суму 170 гривень. «Дуже довгий був процес – ще з 2014 року. І тільки наприкінці 2016 року власнику пред’явили штрафні санкції. Наразі власник цієї будівлі є банкротом, тому він не спроможний виконати бодай якісь реставраційні роботи», – прокоментував заступник голови Департаменту культури мерії Андрій Печінкін. Зараз київська влада хоче повернути будівлю у державну власність, а це означає, що попереду знову тривалі судові процеси. У центральній частині міста чимало яскравих зразків київської архітектури з кінця 19-го та початку 20-го століття. Однак усі вони перебувають у повному занепаді. «Власники переважно утримують такі будівлі або до того часу, коли їх можна буде винести з реєстру, або ж коли вони зруйнуються самі», – зазначив краєзнавець Григорій Мельничук. Так свого часу сталося із столичним будинком за адресою Хрещатик, 5 – одним із найперших, які були зведені у так званому чиказькому офісному стилі. Це пам’ятка була чи не єдиним зразком довоєнної забудови Хрещатика аж до початку 2000-х років. Спочатку будинок викупила приватна компанія, а перед тим пам’ятку вивели з реєстру і оголосили аварійною. На звільненому місці хотіли збудувати 160-метровий хмародер, але згодом від такої ідеї відмовилися. Сьогодні, щоб реставрувати кожну цінну пам’ятку архітектури, коштів міського бюджету вже не вистачить. Справі могли б зарадити інвестори, але в Україні законодавством це заборонено. Хоч за кордоном тільки таким чином пам’ятки і рятують. У центрі столиці, згідно з офіційною статистикою, є близько сотні занедбаних історичних будівель, які належать приватним власникам. Та от тільки штрафами їх не залякати, адже вони – заможні люди. Тому єдине, що може врятувати київські пам’ятки від руйнації – це зміна законодавства. Источник: ZIKАрхітектурна спадщина Києва руйнується та поступово звільняє місце для сучасної забудови. Пам’ятки або зносять, або ж вони просто валяться. І влада цьому не може завадити, адже такі будівлі перебувають, здебільшого, у приватній власності. Одна із найстаріших садиб столиці – зразок київського модерну – розсипається на очах. Біля будівлі лежить каміння, яке нещодавно було частиною фасаду. У будівлі збереглася навіть частина інтер’єру – широкі центральні сходи. А от решта внутрішнього оздоблення значно постраждало через ремонти у 1990-ті роки. Вже у 2010 році будинок перейшов у приватну власність. Але новий господар, підписавши охоронний договір, для збереження пам’ятки нічого не зробив. За це його, після довгої судової тяганини, покарали штрафом на суму 170 гривень. «Дуже довгий був процес – ще з 2014 року. І тільки наприкінці 2016 року власнику пред’явили штрафні санкції. Наразі власник цієї будівлі є банкротом, тому він не спроможний виконати бодай якісь реставраційні роботи», – прокоментував заступник голови Департаменту культури мерії Андрій Печінкін. Зараз київська влада хоче повернути будівлю у державну власність, а це означає, що попереду знову тривалі судові процеси. У центральній частині міста чимало яскравих зразків київської архітектури з кінця 19-го та початку 20-го століття. Однак усі вони перебувають у повному занепаді. «Власники переважно утримують такі будівлі або до того часу, коли їх можна буде винести з реєстру, або ж коли вони зруйнуються самі», – зазначив краєзнавець Григорій Мельничук. Так свого часу сталося із столичним будинком за адресою Хрещатик, 5 – одним із найперших, які були зведені у так званому чиказькому офісному стилі. Це пам’ятка була чи не єдиним зразком довоєнної забудови Хрещатика аж до початку 2000-х років. Спочатку будинок викупила приватна компанія, а перед тим пам’ятку вивели з реєстру і оголосили аварійною. На звільненому місці хотіли збудувати 160-метровий хмародер, але згодом від такої ідеї відмовилися. Сьогодні, щоб реставрувати кожну цінну пам’ятку архітектури, коштів міського бюджету вже не вистачить. Справі могли б зарадити інвестори, але в Україні законодавством це заборонено. Хоч за кордоном тільки таким чином пам’ятки і рятують. У центрі столиці, згідно з офіційною статистикою, є близько сотні занедбаних історичних будівель, які належать приватним власникам. Та от тільки штрафами їх не залякати, адже вони – заможні люди. Тому єдине, що може врятувати київські пам’ятки від руйнації – це зміна законодавства. Источник: ZIK