Люди інстинктивно намагаються допомогти непритомним – перевіряють дихання, роблять масаж серця, намагаються привести до тями. У тварин подібну поведінку помічали епізодично, але нове дослідження довело, що мишам також притаманний інстинкт першої допомоги.Про це пише Science.Американські нейробіологи під керівництвом Лі Чжана (Li Zhang) з Університету Південної Каліфорнії провели серію експериментів. Вони спостерігали за поведінкою гризунів, які взаємодіяли із сородичами, що перебували у стані наркозу або були імітовано “непритомними”.Протягом 13-хвилинного спостереження у 47% випадків миші починали активно доглядати за “постраждалими”. Спочатку вони обнюхували та вилизували нерухоме тіло, а якщо реакції не було – кусали область рота, іноді навіть витягували язик. Цікаво, що такі дії допомагали прискорити вихід із наркозу. Як тільки сородич починав рухатися, “рятувальники” припиняли свої дії.У додатковому експерименті вчені перевірили, чи можуть миші усвідомлено допомагати відновлювати дихання. Вони обережно поміщали нетоксичний пластиковий предмет у рот непритомної миші. У 80% випадків інші гризуни успішно видаляли сторонній об’єкт, таким чином відновлюючи дихальні шляхи.“Якби ми продовжили час спостереження, ймовірно, ефективність допомоги була б ще вищою”, – пояснив Хуейчжун Тао (Huizhong Tao), співавтор дослідження.Дослідники також встановили нейробіологічну основу такої поведінки. Виявилося, що у мишей під час контакту з непритомними сородичами активувалися нейрони, які виробляють окситоцин – так званий “гормон довіри”. Якщо ці клітини штучно відключали, миші переставали допомагати, а при їхній стимуляції – навпаки, допомагали ще активніше.Науковці вважають, що інстинкт допомоги у гризунів – це давній еволюційний механізм, який підвищує шанс виживання групи. Окситоцин може відігравати ключову роль не лише у формуванні соціальних зв’язків, а й у екстрених ситуаціях.