Мобілізація в Україні: хто має з'явитися до ТЦК з 1 квітня і які зміни чекають на українців

01.04.2024 21:48

Україні, допоки не ухвалено новий закон про мобілізацію, діють чинні правила щодо військового обліку. Тому у квітні кілька категорій громадян мають добровільно, не чекаючи на повістку, з’явитися до військкомату. Тим часом оборонний комітет завершив роботу над законопроєктом. Що нового там, коли ухвалять закон і якими міфами російська пропаганда накачує український медіапростір, йдеться в ексклюзиві Вікторії Гнатюк TSN.ua.Роботу над правками завершеноОборонний комітет завершив роботу над правками в законопроєкті про мобілізацію, а нагадаємо, їх було понад 4 тисячі. Це рекорд, жартували між собою раніше нардепи.Цей документ Верховна Рада України має ухвалити у другому читанні. Втім, поки новий закон не набув чинності, в Україні діє положення щодо військового обліку, яке затверджено Порядком проведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, законами про мобілізаційну підготовку та військовий обов’язок.Хто має сам прийти до ТЦК з 1 квітня?Відповідно, є кілька категорій громадян, які мають прийти до ТЦК та СП у квітні, не чекаючи на повістку. Отож, до військкомату від 1 квітня мають з’явитися військовозобов’язані чоловіки, призовники чи резервісти, щоб: отримати дозвіл на зміну місця проживання у разі переїзду до іншого регіону і також з’явитися до ТЦК за новим місцем проживання для того, щоб наново стати на військовий облік, щоб зняти себе з військового обліку, якщо необхідно виїхати за кордон більш ніж на три місяці, повідомити про зміну персональних даних, зазначених у ст.7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів".Зробити це потрібно протягом 7 днів. У разі втрати чи псування військово-облікового документа, для звірки персональних даних із даними ТЦК, нагадаємо, що робити потрібно кожні п’ять років, а також до військкоматів треба з’явитися тим, хто має подати документи до ТЦК, який підтверджує право на відстрочку від призову на строкову військову службу. Робити це потрібно щороку до 1 жовтня.Коли буде закон і що вирішив оборонний комітет? Втім, коли запрацює новий закон про мобілізацію – питання. До зали голосування за різними прогнозами, він можливо потрапить посеред квітня, адже щонайменше ще тиждень Рада не буде збиратися на засідання.Раніше нардеп від “Голосу” Ярослав Железняк пояснював, що по-перше, ще буде одне засідання, де розглянуть додаткові комітетські правки. По-друге, треба ще рішенням Комітету затвердити всю таблицю. Тут графік невідомий поки. І лише після цього опрацьований законопроєкт потрапить до зали голосування.А поки нагадаємо, що виправив оборонний комітет. Наприклад, питання ще лишаються до рішення щодо демобілізації. 27 березня нардеп Гончаренко повідомив, що комітет підтримав правку до мобілізаційного законопроєкту про демобілізацію після 36 місяців військової служби, але тепер це відбуватиметься за рішенням президента. Однак, яким чином це працюватиме на практиці – наразі ніхто не пояснює. Крім цього, за його словами, обговорюються й інші варіанти. Приміром, демобілізація після 36 місяців служби, але 18 із них мають пройти на передовій. Демобілізація строковиків А вже з 2 квітня в Україні розпочнеться демобілізація строковиків. Під час неї військовослужбовці, у яких завершився термін строкової служби під час дії воєнного стану, звільняються в запас. Крім того, повідомлялося, що демобілізовані строковики в Україні отримають річну відстрочку від мобілізації.Кількість таких солдатів не розголошується зі зрозумілих причин. При цьому, у них буде можливість за власним бажанням підписати контракт із ЗСУ, якщо вони побажають продовжити службу.Тим часом гострим питанням залишається сама мобілізація. Раніше була заява, що на фронт потрібно пів мільйона нових бійців, втім днями головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що мобілізовувати ще 500 тисяч людей не треба. Цю цифру в рази зменшили після внутрішних аудитів та перевірок. Що “викинули” із законопроєкту? А тепер щодо скандальних пунктів. Створювати електронний кабінет змушувати не будуть, це зроблять правом, а не обов’язком. Тому оновити особисті дані протягом 60 днів можна буде або в кабінеті добровільно, або ж піти до ТЦК. Електронний кабінет пропонують зробити на базі реєстру військовозобовʼязаних "Оберіг" або в ЦНАП. Також комітет відхилив статті про електронні повістки. Для громадян, які самостійно прибудуть у ТЦК СП з відношенням від конкретних військових частин, передбачили можливість служби після навчання в цих військових частинах.Також оповіщувати людей будуть не старости у територіальних громадах з постійним населенням до 10 тисяч людей, а районні держадміністрації.Щодо мобілізаційного віку останнім часом було багато питань. Зараз вже точно ясно, що його знизять до 25 років. Однак 26 березня в мережі з'явилася новина від нардепа Дмитра Разумкова, що мобілізувати зможуть уже навіть 18-річних.Але члени комітету таке формулювання назвали, скажімо так, не зовсім коректним. Зокрема, Соломія Бобровська зазначила, що з 18 до 24 років чоловік зможе обирати час проходження базової військової служби, бо строкової вже немає. Інша нардепка, Ірина Фріз додала, що під час воєнного стану строк такої військової служби буде складати три місяці, у мирний час - п'ять місяців.Відстрочка за гроші: що вирішили? Ну, а ще врешті скасовується “зрадонька”. Мова йде про “війну для бідних” або іншими словами, що ті, хто багато заробляють, можуть забронюватися від мобілізації. Поки що комітет відхилив прив’язку до зарплат, а можливість бронювання пропонують залишити для тих, хто працює на критично важливих підприємствах, в органах державної влади: працівники категорії А будуть заброньовані усі, а категорії Б та В на 50%.Бронювати зможуть також працівників Національній поліції України, Національного антикорупційного бюро, ДБР та прокуратури, Бюро економічної безпеки України, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби України, Служби судової охорони, судів, установа системи правосуддя й органах досудового розслідування; працівників патронатних служб органів державної влади, юрисдикція яких поширюється на всю територію України. Порядок, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги визначатимуть цим законом й актами Кабінету міністрів України.