В Івано-Франківську попрощались із 33-річним льотчиком-винищувачем Андрієм Ткаченком. У його МіГ-29 поцілила ворожа ракета, коли він працював у небі над Донеччиною. Побратими віддали йому шану за своєю неписаною традицією. Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Алли Пасс.Пілоти попрощались із побратимом за своїми традиціями"Блу Хелмет", тобто "синій шолом" - позивний Андрія Ткаченка. За неписаною традицією, військові льотчики приносять на летовище піаніно. Звучить мелодія, вибрана навмання. Музикантка ще не закінчує грати, як хлопці підпалюють інструмент. Так прощаються з товаришами, які загинули у бою.
Андрій Ткаченко від дитинства мріяв стати льотчикомВ останню путь льотчика проводжали сотні містян. Свій останній бій Андрій Ткаченко прийняв 8 березня у небі на Донеччиною. Можливості катапультуватися, кажуть побратими, не мав.
Мрія літати у Андрія Ткаченка була з дитинства. У небо закохався, коли був пластуном. Після вишколу у летунському таборі "Чота Крилатих" він і озвучив свою мрію стати льотчиком.Саме в 2006 році він вперше користувався парапланом, вчився літати на параплані, піднімати крило над собою, правильно приземлятися, коли ти стрибаєш з парашутаСкромного, сором'язливого хлопчину "Пласт" перетворив на цілеспрямованого лідера, кажуть друзі. Дитячу мрію він втілив у життя - вступив до Харківського університету Повітряних Сил. По закінченні вишу став льотчиком-винищувачем 114-тої бригади тактичної авіації. Але у довоєнні часи льотчики літали мало. Тож Андрій перейшов в інструктори до молодих пілотів - ділитися знаннями.
Спогади побратимів про Андрія ТкаченкаПобратими згадують його як талановитого педагога."Він був одним з перших інструкторів, які вчили мене на полігоні працювати. Вчив влучно кидати бомби. Я побачив - він педант своєї справи. В нього гарно документація розписана, все підготовлене. Я вже тоді зрозумів - гарна людина", - каже побратим Дмитро Шкаревський.
Але коли ворог розпочав повномасштабну війну проти України, Андрій швидко відновив льотні навички та сам сів за штурвал МіГ-29. Він мав чимало нагород. Звання підполковника отримав посмертно. В останню путь його проводжали з усіма військовими почестями.Над могилою героя пролетіли побратими і востаннє махнули йому крилами. Кажуть, льотчики не помирають - вони просто назавжди залишаються на небі.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: ТСН 07:00 за 13 березня 2024 року | Повний випуск новин