Під час спілкування з молоддю та підприємцями у Маріуполі Президент України Володимир Зеленський охарактеризував малий та середній бізнес як “кров для організму”. Дійсно, малий та середній бізнес – важливий інститут для нашої економіки, який потребує щоденної підтримки з боку держави. Велика кількість декларативних програм, що присвячені даному питаню, не вирішують тих проблем, з якими зіштовхуються підприємці щодня. В результаті ми отримуємо технологічну відсталість, інфраструктурну деградацію, низькі соціальні стандарти та консервацію бідності.
У першому кварталі 2018 року державна підтримка повернулась в топ-5 очікуваних бізнесом реформ після трьох років відсутності в такому переліку. Це явище - невипадкове, оскільки бізнес постійно зіштовхується з вирішенням проблем загальнодержавного значення, які одноосібно вирішити дуже складно. Це недостатність кваліфікованих працівників (трудова міграція), проблема ліквідності/брак обігових коштів, корупція, рівень податків, доступність кредитування, зміна законодавства та нестабільна політична ситуація.
Про даний перелік проблем що існують в сфері ведення підприємницької діяльності відомо владі, однак аби зрушити ситуацію з мертвої точки потрібні радикальні рішення. Так, наприклад, зупинення масової трудової міграції не можливе без проведення якісних реформ. Як показує практика підвищення заробітної плати не вирішує дану проблему по суті, оскільки відтік робочої сили відбувається не тільки через низькі заробітні плати, а й через недієвість державних інститутів (неналежне забезпечення охорони прав і свобод громадян, авто-бездоріжжя, проблема влаштування дітей в дитячі садки та школи, низький рівень охорони здоров’я тощо).
Корупція, постійна зміна законодавства та нестабільна політична ситуація дуже впливає на стан економіки та інвестиціний клімат в Україні. Іноземні інвестори нам не довіряють, а громадяни просто бояться розпочати свою власну справу. Крім того, неправильні акценти також розтавлені з приводу кредитування малого та середнього бізнесу, оскільки фінанси держбюджету, зазвичай, направляються на порятунок збиткових державних та комунальних підприємств, позбавляючи шансу приватного сектору економіки.
За словами бізнесмена Максима Березкіна: “Зрозуміло, що створення сприятливого бізнес-середовища та забезпечення макроекономічної стабільності дасть значний поштовх для розвитку економіки, однак державна підтримка малого та середнього бізнесу значно прискорить цей процес. У багатьох країнах ринкової економіки існують фонди державної підпримки малого бізнесу. У Японії, наприклад, на ці цілі у видатковій частині бюджету виділяється 2-3 млрд. дол. США. У нас держана підпримка малих форм підприємництва зводиться до системи податкових пільг. Першочергова проблема – кредитування. Кредити даються тільки під заставу або поруку, на що не завжди мають можливість підприємства”.
Також, в Україні не має спеціальних банків, які б обслуговували малий та середній бізнес – додав він. Малі підприємства мають потребу також в інформаційном обслуговуванні, підготовці кадрів, у пільговому банківському кредиті тощо.
Отже, підтримка малого та середнього бізнесу потребує державного протекціонізму, який повинен відображатися в наступних напрямках: ефективне номативно-правове регулювання сфери ведення підприємницької діяльності; спрощення системи оподаткування, бухгалтерського обліку та фінансової звітності; встановлення системи пільг; зниження рівня енерго та ресурсномісткості виробництва; фінансово-кредитна підтримка; належне консультаційне забезпечення.