Про це у статті для The Hill пише старший науковий співробітник Atlantic Council Андерс Ослунд.
Путін сам нас направляє. Особливо сильно його засмутили дві групи санкцій. Перша – це санкції, які США ввели проти його близьких друзів із Санкт-Петербурга: Юрія Ковальчука, Аркадія і Бориса Ротенбергів і Геннадія Тимченко, які стали мільярдерами завдяки своїй дружбі з президентом Росії. (...) Крім того, главу Кремля розлютив "Закон Магнітського", ухвалений Конгресом у грудні 2012 року. Цей закон визначив запровадження санкцій проти низки російських чиновників, винних у смерті Сергія Магнітського і крадіжці 230 мільйонів доларів у російської держави,– пояснює автор статті.
Хоча мета цього закону полягала в тому, щоб покарати корупціонерів, Путін сприйняв його як ворожий акт, що свідчить про його причетність до цього злочину. Кремль помстився США за "Закон Магнітського", ввівши закон про заборону на усиновлення дітей з Росії американськими родинами на початку 2013 року, зауважує експерт.
"Ці дві групи санкцій мають багато спільного. Вони були введені проти конкретних людей, більшість з яких тісно пов'язані з Путіним. Вони забороняють цим росіянам в'їзд до країн, що прийняли санкції, і дають право заморожувати їхні рахунки", – продовжує економіст.
Ослунд нагадує, що у липні 2016 року США та Євросоюз ввели серйозні економічні санкції проти РФ. Вони торкнулися трьох секторів – фінансового, нафтового і оборонного – та великих державних компаній.
А вже цього року 6 квітня Міністерство фінансів США оголосило про введення першого пакету санкцій відповідно до закону "Про протидію противникам Америки за допомогою санкцій", який набрав чинності в серпні 2017 року. Ці санкції стосуються 24 російських чиновників та олігархів, а також 14 компаній. Вони викликали справжній шок, тому що більшість із тих, хто потрапив під санкції, були близькими друзями Путіна, включаючи колишнього зятя президента Кирила Шамалова.
Під ці санкції потрапили кілька відомих олігархів, зокрема Олег Дерипаска і вісім його компаній, серед яких "Русал", на частку якого припадає 6% виробленого у світі алюмінію. Після дивної зустрічі Трампа і Путіна в Гельсінкі 16 липня конгресмени винесли на розгляд низку нових законопроектів про санкції, і російські фінансові ринки обвалилися тільки від страху перед ними, зазначає експерт.
Путін і російські фінансові ринки самі показують нам, які санкції працюють найкраще. Найбільш ефективними стали санкції проти друзів президента РФ і високопоставлених чиновників, а також санкції проти ключових державних фінансових інститутів. Тим часом санкцій проти торгівлі та невеликих приватних компаній варто уникати, тому що вони завдають шкоди простим росіянам,– радить Ослунд.
24.ua Санкції проти людей, близьких до глави Кремля Володимира Путіна, а також економічні санкції є найбільш ефективними. Вони покликані зупинити або стримати злочинну поведінку Росії, прикладами якої стали окупація Криму, військова агресія на сході України, війна в кіберпросторі, втручання у вибори, порушення прав людини в Сирії та отруєння екс-розвідника Сергія Скрипаля у Британії.Про це у статті для The Hill пише старший науковий співробітник Atlantic Council Андерс Ослунд.
Путін сам нас направляє. Особливо сильно його засмутили дві групи санкцій. Перша – це санкції, які США ввели проти його близьких друзів із Санкт-Петербурга: Юрія Ковальчука, Аркадія і Бориса Ротенбергів і Геннадія Тимченко, які стали мільярдерами завдяки своїй дружбі з президентом Росії. (...) Крім того, главу Кремля розлютив "Закон Магнітського", ухвалений Конгресом у грудні 2012 року. Цей закон визначив запровадження санкцій проти низки російських чиновників, винних у смерті Сергія Магнітського і крадіжці 230 мільйонів доларів у російської держави,– пояснює автор статті.
Хоча мета цього закону полягала в тому, щоб покарати корупціонерів, Путін сприйняв його як ворожий акт, що свідчить про його причетність до цього злочину. Кремль помстився США за "Закон Магнітського", ввівши закон про заборону на усиновлення дітей з Росії американськими родинами на початку 2013 року, зауважує експерт.
"Ці дві групи санкцій мають багато спільного. Вони були введені проти конкретних людей, більшість з яких тісно пов'язані з Путіним. Вони забороняють цим росіянам в'їзд до країн, що прийняли санкції, і дають право заморожувати їхні рахунки", – продовжує економіст.
Ослунд нагадує, що у липні 2016 року США та Євросоюз ввели серйозні економічні санкції проти РФ. Вони торкнулися трьох секторів – фінансового, нафтового і оборонного – та великих державних компаній.
А вже цього року 6 квітня Міністерство фінансів США оголосило про введення першого пакету санкцій відповідно до закону "Про протидію противникам Америки за допомогою санкцій", який набрав чинності в серпні 2017 року. Ці санкції стосуються 24 російських чиновників та олігархів, а також 14 компаній. Вони викликали справжній шок, тому що більшість із тих, хто потрапив під санкції, були близькими друзями Путіна, включаючи колишнього зятя президента Кирила Шамалова.
Під ці санкції потрапили кілька відомих олігархів, зокрема Олег Дерипаска і вісім його компаній, серед яких "Русал", на частку якого припадає 6% виробленого у світі алюмінію. Після дивної зустрічі Трампа і Путіна в Гельсінкі 16 липня конгресмени винесли на розгляд низку нових законопроектів про санкції, і російські фінансові ринки обвалилися тільки від страху перед ними, зазначає експерт.
Путін і російські фінансові ринки самі показують нам, які санкції працюють найкраще. Найбільш ефективними стали санкції проти друзів президента РФ і високопоставлених чиновників, а також санкції проти ключових державних фінансових інститутів. Тим часом санкцій проти торгівлі та невеликих приватних компаній варто уникати, тому що вони завдають шкоди простим росіянам,– радить Ослунд.
24.ua