Мирон Маркевич
Екс-наставник Дніпра, Металіста, Карпат і збірної України
– Я думаю, що ситуація, яка виникла в Азовському морі, абсолютно прогнозована. Вони (росіяни, – Футбол 24) постійно шукають якісь можливості для провокацій. Зараз от знайшли можливість спровокувати. Я вже давно не дивуюся їхнім діям. Провокації будуть продовжуватися постійно. Просто треба бути готовим до цього, та й все.
В Україні ввели воєнний стан: як це може вплинути на футбол
Я сумніваюся, що запровадження воєнного стану – це вихід, що це зараз доцільно. Але – нічого. Подивимося, як ситуація розвиватиметься далі. Політики – на те й політики, щоб прораховувати усі варіанти.
Чого чекати? Від Росії можна чекати всього, що завгодно. Але я не думаю, що світове товариство до цього допустить. Принаймні, я на це сподіваюся.
Юрій Вірт
Екс-голкіпер Шахтаря і збірної України, зараз – тренер
– Інцидент із захопленням українських кораблів важко коментувати. Нічого доброго у нашій країні і особливо там, на Донбасі та на морі, не відбувається. Зараз ввели воєнний стан. Це треба було робити значно раніше, років 4 тому, коли все лише розпочиналося. Відсутність правильних рішень призвела до того, що падлюки дозволяють собі таранити наші катери. Вони роблять це навмисно. Відповідь як України, так і цивілізованого світу, має бути дуже жорсткою.
Поки що дипломатичні стосунки з Росією не розірвані, поїзди на Москву продовжують їздити. Отже, так ми "боремося" з агресором. Там, у "верхах", напевно, все добре, ситуація їх влаштовує. Коли вони з’являються на телебаченні, то починають щось розповідати, мовляв, "ми боремося". Це – тільки слова. Насправді ж стосунки між обома країнами тривають – якби хотіли, порвали б їх ще на початку війни.
Зараз начебто щось починають робити, але, мені здається, нічого не зміниться. Усі чекають виборів. І лише після їхнього завершення щось буде вирішуватися залежно від того, якого президента ми оберемо.
Роберто Моралес
Коментатор і ведучий ТК Футбол
– Нічого нового не трапилося. Протистояння з Росією триває століттями і воно – на віки. Люди нарешті повинні це зрозуміти. Захоплення наших кораблів – неприємно, але це не є чимось новим. Повномасштабної війни, я переконаний, не буде, а от такі загострення триватимуть. Я повторюю: ми всі повинні звикнути до того, що Росія – наш ворог. Причому цей ворог – найбільша країна світу, яка багата двома речами: ресурсами та агресивними ідіотами. Зрозумійте, ми не можемо ніякими словами, ніякими добрими вчинками цю війну зупинити. Ми можемо лише зупиняти проходження ворога на нашу територію. Росія – імперія зла.
Щодо запровадження воєнного стану... Чи завжди є потреба в ньому? Чотири роки тому воєнний стан дійсно не варто було вводити, адже пригадайте, яка у нас існувала політична та економічна ситуація. Вона була значно гіршою, ніж зараз. Плюс – вводити воєнний стан – це не рішення однієї людини. Чи проголосувала б ще та Верховна Рада, сформована при Януковичу, за воєнний стан після Іловайська, наприклад? Переконаний: не проголосувала б. І все!
Мені дуже не подобається той факт, що дипломатичні стосунки з Росією досі не розірвані. Я це пояснюю заграванням з електоратом, прагненням зібрати якомога більше голосів. На жаль, такий у нас електорат – достатньо прорадянський, проросійський, особливо на Сході. Ситуація може змінитися, коли, як мінімум, одне покоління помре.
Стефан Решко
Захисник київського Динамо 1970-х
– Захоплення наших кораблів в Азовському морі – це ненормально. Я навіть не можу підібрати слова, щоб це охарактеризувати. Від Росії потрібно чекати всього, чого завгодно. У негативному плані, звичайно. Це такий монстр, який не визнає жодних правил. Росіянам не подобається, що ми йдемо в Європу, що ми змінилися і розірвали ці "братні" узи. Війна їм на руку, тому варто очікувати нових провокацій на суші і на морі.
Після запровадження воєнного стану буде чимало нюансів для цивільного населення. Це ж не тільки військових стосується. Позитив бачу у тому, що його ввели тільки в окремих областях. Загалом це складне питання, де треба зважити усі "за" і "проти". Віддаю його на відкуп керівникам нашої держави – вони володіють куди більшою інформацією і знають, як вчинити правильно.
Юрій Шелепницький
Перший капітан в історії збірної України
– У ніч із неділі на понеділок, після атаки на наші кораблі, я майже не спав. Слідкував за новинами, перебуваючи у шоковому стані. Для мене це стало таким же ударом, як розстріли на Майдані або обстріл Донбасу "градами" із території Росії. Ситуація не вкладається в голові. Цинічно брешуть, цинічно порушують закони і норми міжнародного порядку, усе перекручують на власний лад. Минають рік за роком, а віз і досі там.
Як покарати Росію? Світ уже не такий, щоб використовувати танки. Тим паче, у нашого так званого сусіда є "ядерна кнопка". Тому варто запроваджувати нові, значно дієвіші економічні санкції. Щоб незадоволення Кремлем наростало всередині країни: "Альо, що ви робите? Спочатку наведіть порядок у нас, дайте шматок хліба, а вже потім займатеся міжнародним розбоєм". Натомість їм у голови вдовбують думку, що на Росію збираються напасти. Та кому ви потрібні?
Щодо введення в Україні воєнного стану… На це можна дивитися під різними кутами. Що він нам дає? Чи убезпечить воєнний стан від наступних провокацій? Не за горами – вибори. Кому це грає на руку? Якщо б у наших парламентарів була реальна державницька позиція, а не відстоювання власних інтересів, то варто було б до них прислухатися і бути переконаним, що воєнний стан – це найкращий вихід. Але, знаючи популізм нашого парламенту, де кожен тягне ковдру на себе, важко трактувати воєнний стан однозначно.
"Футбол 24" поцікавився думкою відомих персон нашого футболу щодо цинічної атаки Росії на три українські кораблі в Азовському морі, а також запровадження воєнного стану в 10-ти областях України.Мирон Маркевич
Екс-наставник Дніпра, Металіста, Карпат і збірної України
– Я думаю, що ситуація, яка виникла в Азовському морі, абсолютно прогнозована. Вони (росіяни, – Футбол 24) постійно шукають якісь можливості для провокацій. Зараз от знайшли можливість спровокувати. Я вже давно не дивуюся їхнім діям. Провокації будуть продовжуватися постійно. Просто треба бути готовим до цього, та й все.
В Україні ввели воєнний стан: як це може вплинути на футбол
Я сумніваюся, що запровадження воєнного стану – це вихід, що це зараз доцільно. Але – нічого. Подивимося, як ситуація розвиватиметься далі. Політики – на те й політики, щоб прораховувати усі варіанти.
Чого чекати? Від Росії можна чекати всього, що завгодно. Але я не думаю, що світове товариство до цього допустить. Принаймні, я на це сподіваюся.
Юрій Вірт
Екс-голкіпер Шахтаря і збірної України, зараз – тренер
– Інцидент із захопленням українських кораблів важко коментувати. Нічого доброго у нашій країні і особливо там, на Донбасі та на морі, не відбувається. Зараз ввели воєнний стан. Це треба було робити значно раніше, років 4 тому, коли все лише розпочиналося. Відсутність правильних рішень призвела до того, що падлюки дозволяють собі таранити наші катери. Вони роблять це навмисно. Відповідь як України, так і цивілізованого світу, має бути дуже жорсткою.
Поки що дипломатичні стосунки з Росією не розірвані, поїзди на Москву продовжують їздити. Отже, так ми "боремося" з агресором. Там, у "верхах", напевно, все добре, ситуація їх влаштовує. Коли вони з’являються на телебаченні, то починають щось розповідати, мовляв, "ми боремося". Це – тільки слова. Насправді ж стосунки між обома країнами тривають – якби хотіли, порвали б їх ще на початку війни.
Зараз начебто щось починають робити, але, мені здається, нічого не зміниться. Усі чекають виборів. І лише після їхнього завершення щось буде вирішуватися залежно від того, якого президента ми оберемо.
Роберто Моралес
Коментатор і ведучий ТК Футбол
– Нічого нового не трапилося. Протистояння з Росією триває століттями і воно – на віки. Люди нарешті повинні це зрозуміти. Захоплення наших кораблів – неприємно, але це не є чимось новим. Повномасштабної війни, я переконаний, не буде, а от такі загострення триватимуть. Я повторюю: ми всі повинні звикнути до того, що Росія – наш ворог. Причому цей ворог – найбільша країна світу, яка багата двома речами: ресурсами та агресивними ідіотами. Зрозумійте, ми не можемо ніякими словами, ніякими добрими вчинками цю війну зупинити. Ми можемо лише зупиняти проходження ворога на нашу територію. Росія – імперія зла.
Щодо запровадження воєнного стану... Чи завжди є потреба в ньому? Чотири роки тому воєнний стан дійсно не варто було вводити, адже пригадайте, яка у нас існувала політична та економічна ситуація. Вона була значно гіршою, ніж зараз. Плюс – вводити воєнний стан – це не рішення однієї людини. Чи проголосувала б ще та Верховна Рада, сформована при Януковичу, за воєнний стан після Іловайська, наприклад? Переконаний: не проголосувала б. І все!
Мені дуже не подобається той факт, що дипломатичні стосунки з Росією досі не розірвані. Я це пояснюю заграванням з електоратом, прагненням зібрати якомога більше голосів. На жаль, такий у нас електорат – достатньо прорадянський, проросійський, особливо на Сході. Ситуація може змінитися, коли, як мінімум, одне покоління помре.
Стефан Решко
Захисник київського Динамо 1970-х
– Захоплення наших кораблів в Азовському морі – це ненормально. Я навіть не можу підібрати слова, щоб це охарактеризувати. Від Росії потрібно чекати всього, чого завгодно. У негативному плані, звичайно. Це такий монстр, який не визнає жодних правил. Росіянам не подобається, що ми йдемо в Європу, що ми змінилися і розірвали ці "братні" узи. Війна їм на руку, тому варто очікувати нових провокацій на суші і на морі.
Після запровадження воєнного стану буде чимало нюансів для цивільного населення. Це ж не тільки військових стосується. Позитив бачу у тому, що його ввели тільки в окремих областях. Загалом це складне питання, де треба зважити усі "за" і "проти". Віддаю його на відкуп керівникам нашої держави – вони володіють куди більшою інформацією і знають, як вчинити правильно.
Юрій Шелепницький
Перший капітан в історії збірної України
– У ніч із неділі на понеділок, після атаки на наші кораблі, я майже не спав. Слідкував за новинами, перебуваючи у шоковому стані. Для мене це стало таким же ударом, як розстріли на Майдані або обстріл Донбасу "градами" із території Росії. Ситуація не вкладається в голові. Цинічно брешуть, цинічно порушують закони і норми міжнародного порядку, усе перекручують на власний лад. Минають рік за роком, а віз і досі там.
Як покарати Росію? Світ уже не такий, щоб використовувати танки. Тим паче, у нашого так званого сусіда є "ядерна кнопка". Тому варто запроваджувати нові, значно дієвіші економічні санкції. Щоб незадоволення Кремлем наростало всередині країни: "Альо, що ви робите? Спочатку наведіть порядок у нас, дайте шматок хліба, а вже потім займатеся міжнародним розбоєм". Натомість їм у голови вдовбують думку, що на Росію збираються напасти. Та кому ви потрібні?
Щодо введення в Україні воєнного стану… На це можна дивитися під різними кутами. Що він нам дає? Чи убезпечить воєнний стан від наступних провокацій? Не за горами – вибори. Кому це грає на руку? Якщо б у наших парламентарів була реальна державницька позиція, а не відстоювання власних інтересів, то варто було б до них прислухатися і бути переконаним, що воєнний стан – це найкращий вихід. Але, знаючи популізм нашого парламенту, де кожен тягне ковдру на себе, важко трактувати воєнний стан однозначно.