Про це розповіла активістка з Бердянська Марія Драгозова, що була знайомою з Олешком, передає "Апостроф".
За її словами, "Сармат" був найбільш яскравим громадським активістом останнього часу у всій Запорізькій області.
"У Бердянську його хвилювали проблеми, пов'язані з банкрутством водоканалу та ціною води для місцевих жителів, доступу до моря в публічних місцях, там де незаконно було захоплено пляжі. Він воював за зниження цін на проїзд в громадському транспорті, боровся за те, щоб проекти рішень міськвиконкому та міськради спочатку проходили громадське обговорення (реальне, а не липове). Найбільше він критикував чинного мера Бердянська Чепурного та господаря нашого мера – народного депутата Олександра Пономарьова. Саме в нардепі-олігарху він бачив корінь всіх зол Бердянська", – зазначає жінка.
Як зауважила Драгозова, на адресу Олешка постійно надходили погрози.
"Губернатор Костянтин Бриль, сам Пономарьов, Олександр Македонський (керівник КП "Бердянськводоканал" – 24 канал), Олексій Холод (секретар Бердянської міськради – 24 канал) та інші. Віталій ніколи за словом в кишеню не ліз. Завжди говорив правду-матку в обличчя, причім не соромлячись у виразах. Ворогів у нього було багато. Мені іноді здавалося, що його хобі було колекціювати неприємності та ворогів", – додає активістка.
На її переконання, це вбивство пов'язано виключно з громадською діяльністю Олешка.
Інші версії та можливі вкидання, які швидше за все зараз підуть в Бердянську ( "кримінальні розбірки", "хотів щось віджати та його покарали показово", "перейшов дорогу якимось немісцевим бандитам" тощо) – це спроба сховати мотиви. Єдина людина, яка хотіла, щоб "Сармат" зник, був нардеп Пономарьов. Віталік його прямо переслідував. Кожен "чих" показував на публіку, розкривав афери та корупцію. Сам "Сармат" говорив, що або він прибере з міста Пономарьова або його ("Сармата") "грохнуть". Але він швидше так жартував,– наголошує Драгозова.
Водночас вона вважає, що реально хотіти смерті "Сармата" міг тільки Пономарьов, натомість інші вороги на це не пішли б.
"Олександр Пономарьов зараз є фактичним господарем міста Бердянськ. Його люди контролюють всі структури комунального господарства. Мер Бердянська Чепурний – це ручна істота Пономарьова. Більшість партій у Бердянську давно Пономарьовим куплено. Від БПП до Соцпартії, від БЮТ до частини "ОпоБлоку". Реальної опозиції майже немає. Пономарьов контролює більшу частину підприємств міста. Я навіть не беруся називати всі активи, де у нього є частка. Практично всі ЗМІ міста – в його руках", – констатує громадська діячка.
24.ua Віталій Олешко з позивним "Сармат" був одним із найяскравіших активістів у Бердянську, відтак мав багато ворогів, проте найбільшим його опонентом був фактичний володар міста нардеп від "Волі народу" Олександр Пономарьов. На її думку, саме останній і міг бажати смерті "Сармата".Про це розповіла активістка з Бердянська Марія Драгозова, що була знайомою з Олешком, передає "Апостроф".
За її словами, "Сармат" був найбільш яскравим громадським активістом останнього часу у всій Запорізькій області.
"У Бердянську його хвилювали проблеми, пов'язані з банкрутством водоканалу та ціною води для місцевих жителів, доступу до моря в публічних місцях, там де незаконно було захоплено пляжі. Він воював за зниження цін на проїзд в громадському транспорті, боровся за те, щоб проекти рішень міськвиконкому та міськради спочатку проходили громадське обговорення (реальне, а не липове). Найбільше він критикував чинного мера Бердянська Чепурного та господаря нашого мера – народного депутата Олександра Пономарьова. Саме в нардепі-олігарху він бачив корінь всіх зол Бердянська", – зазначає жінка.
Як зауважила Драгозова, на адресу Олешка постійно надходили погрози.
"Губернатор Костянтин Бриль, сам Пономарьов, Олександр Македонський (керівник КП "Бердянськводоканал" – 24 канал), Олексій Холод (секретар Бердянської міськради – 24 канал) та інші. Віталій ніколи за словом в кишеню не ліз. Завжди говорив правду-матку в обличчя, причім не соромлячись у виразах. Ворогів у нього було багато. Мені іноді здавалося, що його хобі було колекціювати неприємності та ворогів", – додає активістка.
На її переконання, це вбивство пов'язано виключно з громадською діяльністю Олешка.
Інші версії та можливі вкидання, які швидше за все зараз підуть в Бердянську ( "кримінальні розбірки", "хотів щось віджати та його покарали показово", "перейшов дорогу якимось немісцевим бандитам" тощо) – це спроба сховати мотиви. Єдина людина, яка хотіла, щоб "Сармат" зник, був нардеп Пономарьов. Віталік його прямо переслідував. Кожен "чих" показував на публіку, розкривав афери та корупцію. Сам "Сармат" говорив, що або він прибере з міста Пономарьова або його ("Сармата") "грохнуть". Але він швидше так жартував,– наголошує Драгозова.
Водночас вона вважає, що реально хотіти смерті "Сармата" міг тільки Пономарьов, натомість інші вороги на це не пішли б.
"Олександр Пономарьов зараз є фактичним господарем міста Бердянськ. Його люди контролюють всі структури комунального господарства. Мер Бердянська Чепурний – це ручна істота Пономарьова. Більшість партій у Бердянську давно Пономарьовим куплено. Від БПП до Соцпартії, від БЮТ до частини "ОпоБлоку". Реальної опозиції майже немає. Пономарьов контролює більшу частину підприємств міста. Я навіть не беруся називати всі активи, де у нього є частка. Практично всі ЗМІ міста – в його руках", – констатує громадська діячка.
24.ua