Від "Київ за три дні" до "так довго, як це буде потрібно". За ці три роки повномасштабної російської війни українці вивчили ці фрази наших західних партнерів на пам'ять. Всі ми добре пам’ятаємо, як за тиждень до 24 лютого 2022 року міжнародні авіакомпанії припиняли польоти до України, а західні посольства поспіхом збирали речі й виїжджали, щоб вже ніколи не повернутися. Вони були переконані, що Росія захопить Україну, включно зі столицею, за три дні, максимум – за кілька тижнів.Але цього не сталося. Київ встояв. Навесні 2022 року сили оборони України звільнили Київщину й північні українські регіони, змусивши російську армію тікати, а західних партнерів – дивуватися стійкості й спроможності української армії протистояти "другій армії світу". Готуючись до успішного контрнаступу в листопаді 2022 року, коли ми відвоювали Харківщину й правобережжя Херсонщини, включно з містом Херсон, Київ переконав західних партнерів надати нам РСЗВ HIMARS і першу систему ППО Patriot, яку ми отримали в грудні того ж року.Проте успіх української армії восени 2022 року оголив також й іншу важливу проблему – різницю в поглядах Києва та Вашингтона на те, як може закінчитися ця фаза повномасштабної війни. У США були переконані, що рано чи пізно (а краще раніше) Київ має почати переговори з Москвою, хай і ціною болючих для себе поступок. До того ж Адміністрація Байдена, разом із ключовими європейськими столицями, постійно піддавалася на шантаж Кремля, включно з блефом про застосування ядерної зброї, накладаючи обмеження чи-то на надання Україні більш потужних видів зброї, чи-то на їхнє застосування по території Росії.Хибна політика Заходу призвела до вигідної для Путіна війни на виснаження та її глобалізації. Адже спочатку Іран та Китай почали активно допомагати Росії, а віднедавна ще й Північна Корея відправила своїх солдатів на війну проти України. Обрання Дональда Трампа наступним 47-м президентом США – це однозначний перелом на четвертому році російської повномасштабної війни. В який бік - покажуть його перші кроки після інавгурації 20 січня 2025 року. Проте вже зараз західні лідери, на кшталт канцлера Німеччини Олафа Шольца, який будь-що намагається змінити свій політичний імідж "кульгавої качки", відкривають "скриньку Пандори", телефонуючи Путіну, щоб "зрозуміти", що своїх цілей у війні проти України за ці роки він не змінив.Про тисячу днів повномасштабної війни Росії проти України, три її головні етапи від 2022 року, та переломний четвертий 2025 рік читайте в матеріалі ТСН.ua."Київ за три дні": як Україна змусила Захід прокинутисяЩе до 24 лютого 2022 року західні ЗМІ, переважно американські, посилаючись на джерела в Білому домі, повідомляли, що українське керівництво оцінювало загрозу повномасштабного російського вторгнення як небезпечну, проте неоднозначну. Всі пам’ятають звернення Володимира Зеленського 19 січня 2022 року, де він закликав українців не піддаватися паніці, не бігти по гречку й сірники, що в квітні ми відзначимо Великдень, а в травні буде "сонце, вихідні й шашлики".Разом із тим ми також пам’ятаємо заклики президента Зеленського до США та ЄС запровадити жорсткі превентивні санкції проти Росії і чітко сказати, чи бачать вони Україну членом НАТО. Зневіра Заходу в нашій спроможності дати відсіч російському повномасштабному вторгненню обмежила й збройну допомогу Україні. Напередодні 24 лютого 2022 року США, Британія та деякі європейські країни надали нам протитанкові комплекси Javelin, NLAW, боєприпаси, снайперські гвинтівки тощо, радше для партизанської боротьби, пропонуючи Володимиру Зеленському евакуацію. Через рік після повномасштабного вторгнення український президент розповів, що перший, кому він подзвонив після 24 лютого, був саме Джо Байден. І саме тоді прозвучала пропозиція про евакуацію, але Зеленський сказав, що йому потрібна "зброя, а не таксі".Коли стало зрозуміло, що план Росії про "Київ за три дні" провалився, ми побачили візити західних лідерів до України. Першими в березні 2022 року до Києва приїхали прем’єри Польщі, Чехії і Словенії, а також міністр закордонних справ Литви. А пізніше в квітні – президентки Європарламенту та Єврокомісії Роберта Мецола й Урсула фон дер Ляєн, очільник дипломатії ЄС Жозеп Боррель, а також, зокрема, й тодішній прем’єр Британії Борис Джонсон, який вже тоді наполягав на наданні Україні протикорабельної зброї, щоб захистити Одесу.Проте ми добре пам’ятаємо, як Кремль звинувачував Бориса Джонсона, що саме він буцімто заборонив українському керівництву підписувати "мирну" угоду з Росією в Стамбулі в березні 2022 року, на якій Кремль і досі наполягає, як на передумові початку будь-яких переговорів про тимчасове припинення вогню. "Це не більше, ніж нісенітниця і російська пропаганда", - сказав вже в січні 2024 року Борис Джонсон.