Чоловік, який живе з рідкісним захворюванням, що спричиняє зменшення половини обличчя, поділився "найважчим" моментом у боротьбі з ним.Про це він розповів у програмі Good Morning America.Лукасу Колдвеллу зі штату Небраска, США, якому зараз 20 років, діагностували синдром Паррі-Ромберга, коли йому було лише сім років, після того, як батьки помітили зміну кольору його обличчя.Синдром Паррі-Ромберга – це рідкісне захворювання, яке характеризується зморщенням шкіри та м'яких тканин на одній половині обличчя. У дуже рідкісних випадках можуть бути уражені обидві половини обличчя, а у деяких хворих можуть бути уражені кінцівки.Захворювання зазвичай діагностується у віці до 10 років, і більшість людей відчувають його симптоми до 20 років.Причина синдрому Паррі-Ромберга наразі невідома, хоча дехто вважає, що він може мати генетичні фактори.Колдвелл документує свою подорож у соціальних мережах, розповідаючи іншим про цей стан і ділячись власним досвідом життя з синдромом.
В інтерв'ю він пояснив, що є найскладнішим у його житті."До тебе ставляться по-різному через твою зовнішність, незалежно від того, хочеш ти це визнавати чи ні. І це просто змусило мене засвоїти певні переконання. У мене є соціальна фобія, тривожність та інші подібні речі. І це не обов'язково чиясь провина, просто так сталося. Найбільше, через що я пройшов – це поступові зміни з плином часу, до яких важко звикнути. У віці від восьми до десяти років я мав зовсім інакший вигляд. Ти ніколи не зможеш звикнути до того, яким ти є, розвинути в собі почуття ідентичності, тому що ти постійно інший... лікування, інший перебіг хвороби", - сказав він.
Колдвелл, який розповів, що в дитинстві з нього постійно знущалися і називали "половинчастим обличчям" через його хворобу, переніс декілька операцій, які допомогли реконструювати його обличчя, зокрема на щелепі, а також пластичну хірургію."Я не міг зробити жодної реконструктивної процедури до 18 років, тому що вони не хочуть, щоб твоє обличчя продовжувало рости" - пояснив він. "Найбільше, що я хочу, щоб люди зрозуміли: не варто судити інших за їхньою зовнішністю, тому що я вважаю, що це поверхнево і неглибоко. Це просто не те, як ви повинні взаємодіяти з людьми. Я зрозумів, що всі знають щось таке, чого не знаєш ти. І це дуже цінно".