У 2018 році на одесита Сергія Стерненка нападали тричі. Після останнього випадку – він провів місяць у лікарні зі струсом мозку, забоями та порізами. Тоді, аби врятувати своє життя, Сергію довелося вбити нападника. Жодного замовника поліція до сьогодні не встановила.
Не сподіваючись на поліцію, Сергій власноруч встановив співорганізаторів замахів. Спочатку, чоловік зібрав дані про ймовірного організатора. Дізнався деталі його особистого життя та з'ясував, де є його офіс.
Сергій Стерненко
Стерненко вважає, що зловмисник водить дружбу з поліцією, тому його і не затримують. Чоловік впевнений, замовники його вбивства – не полишають надію довести справу до кінця. Власне, нещодавно він помітив що за ним слідкують.
Жодного підозрюваного. Нікого немає на лаві підсудних, однак, відомо, хто саме скоїв цей напад. Один з співвиконавців не просто перебуває на волі, але й має статус потерпілого, а також має держохорону, а мені у цьому відмовили,– сказав Стерненко.
За неповні 2 роки в Україні напали на 55 активістів. Тільки влітку сталася ціла серія замахів. В липні в Одесі вчинили замах на членів антикорупціонерів Михайла Кузаконя та Григорія Козьму. За декілька днів після цього, у дворі власного будинку в Бердянську на очах дружини та друга вбили активіста, ветерана АТО Віталія Олешка, за позивним "Сармат".
Віталій Олешко
Вже у вересні в Одесі стріляли в Олега Михайлика. Куля застрягла у грудній клітині, але не дісталася серця. Трьох його нападників затримали. Проте із півсотні випадків лише у шести виявили виконавців. А от організаторів не встановили у жодному. Попри численні скарги потерпілих на бездіяльність поліції, слідство не рухається з місця. Активісти припускають, все тому, що поліція причетна до більшості нападів.
Олег Михайлик
В Генпрокуратурі ж в нападах на активістів звинувачують їх самих. Мовляв, якби вони не боролись проти влади, то на них би не нападали.
Вина у цій ситуації лежить не тільки на бандитських елементах, не тільки на неякісній роботі правоохоронних органів, але й на атмосфері тотальної ненависті до влади, яку сіють частина громадських активістів,– заявив генпрокурор України Юрій Луценко.
Transparency International констатував, напади на активістів – це небезпечна тенденція в усьому світі. А Україна – один з найжахливіших прикладів нетерпимості до людей з активною громадською позицією.
+Відео24.ua За неповних 9 місяців в Україні понад півсотні разів нападали на активістів. Це втричі більше, ніж за аналогічний період 2017 року. Особливо ситуація загострилася наприкінці літа – на початку осені. Чи не щодня повідомлення про замахи і вбивства тих, хто боровся з корупцією.У 2018 році на одесита Сергія Стерненка нападали тричі. Після останнього випадку – він провів місяць у лікарні зі струсом мозку, забоями та порізами. Тоді, аби врятувати своє життя, Сергію довелося вбити нападника. Жодного замовника поліція до сьогодні не встановила.
Не сподіваючись на поліцію, Сергій власноруч встановив співорганізаторів замахів. Спочатку, чоловік зібрав дані про ймовірного організатора. Дізнався деталі його особистого життя та з'ясував, де є його офіс.
Сергій Стерненко
Стерненко вважає, що зловмисник водить дружбу з поліцією, тому його і не затримують. Чоловік впевнений, замовники його вбивства – не полишають надію довести справу до кінця. Власне, нещодавно він помітив що за ним слідкують.
Жодного підозрюваного. Нікого немає на лаві підсудних, однак, відомо, хто саме скоїв цей напад. Один з співвиконавців не просто перебуває на волі, але й має статус потерпілого, а також має держохорону, а мені у цьому відмовили,– сказав Стерненко.
За неповні 2 роки в Україні напали на 55 активістів. Тільки влітку сталася ціла серія замахів. В липні в Одесі вчинили замах на членів антикорупціонерів Михайла Кузаконя та Григорія Козьму. За декілька днів після цього, у дворі власного будинку в Бердянську на очах дружини та друга вбили активіста, ветерана АТО Віталія Олешка, за позивним "Сармат".
Віталій Олешко
Вже у вересні в Одесі стріляли в Олега Михайлика. Куля застрягла у грудній клітині, але не дісталася серця. Трьох його нападників затримали. Проте із півсотні випадків лише у шести виявили виконавців. А от організаторів не встановили у жодному. Попри численні скарги потерпілих на бездіяльність поліції, слідство не рухається з місця. Активісти припускають, все тому, що поліція причетна до більшості нападів.
Олег Михайлик
В Генпрокуратурі ж в нападах на активістів звинувачують їх самих. Мовляв, якби вони не боролись проти влади, то на них би не нападали.
Вина у цій ситуації лежить не тільки на бандитських елементах, не тільки на неякісній роботі правоохоронних органів, але й на атмосфері тотальної ненависті до влади, яку сіють частина громадських активістів,– заявив генпрокурор України Юрій Луценко.
Transparency International констатував, напади на активістів – це небезпечна тенденція в усьому світі. А Україна – один з найжахливіших прикладів нетерпимості до людей з активною громадською позицією.
+Відео24.ua