То голосуватимуть, то кажуть, що все зірвано, то знову сіли голосувати. І ви не повірите, але законопроєкт про мобілізацію у першому читанні 7 лютого нардепи підтримали. Про те, як все відбувалося, хто представляв законопроєкт, чому у Верховній Раді не було головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного та що далі чекає на українців, розповіла в ексклюзивному сюжеті для TSN.ua журналістка Вікторія Гнатюк. У ВРУ проголосували за законопроєкт про мобілізаціюНе минуло й десяти років. Верховна Рада в першому читанні підтримала законопроєкт про посилення мобілізації. “За” проголосували 243 народних депутати. “Проти” були 12, ще “45” — утрималися. Хоча ще за кілька годин до цього нардеп Железняк стверджував, що голосування може бути зірваним, бо: “О 9:00 мав розпочатися Комітет з питань оборони, де мають розглянути законопроєкт щодо посилення мобілізації №10449….. щоб сьогодні винести на голосування у першому читанні. Але станом на зараз ще не почав навіть засідання — немає ще кворуму…”.Чому голосування називають “цирком”? Відповідно до регламенту Ради, без рішення профільного комітету законопроєкт не має виноситись в сесійну залу для голосування.Нардеп Дмитро Разумков усю цю історію назвав “цирком”: “Цирк із законопроєктом про мобілізацію від влади продовжується. Уже понад пів години на комітеті чекають, поки зберуться депутати - кворуму для прийняття рішень немає! Засідання, яке мало бути о 9:00, досі не почалось! Зате вчора поспіхом скоротили строки розгляду цього ж законопроекту. Знову всі бояться брати на себе відповідальність за «геніальні» рішення, які пишуть в ОП!”.Нагадуємо про основні нормиЗгодом Железняк повідомив, що законопроєкт у першому читанні ухвалили без пропозицій Комітету. Тепер є два тижні на внесення правок, тобто, до 21 лютого, і далі має відбутися голосування за документ у другому читанні. А після цього його ще має підписати президент. Тобто, найбільш ймовірно, що законопроєкт може бути прийнято в цілому наприкінці лютого, а підпис Зеленського очікується на початку березня. Після цього буде місяць перехідного періоду, а вже у квітні закон про посилення мобілізації набуде чинності. Ну а тепер слід нагадати, що ж чекає на українців, якщо у такому вигляді скандальний законопроєкт пройде і далі. Призовний вік зменшиться з 27 до 25 років. І абсолютно всі чоловіки віком від 18 до 60 років, будь вони звільнені від служби чи ні, мають носити з собою військово-обліковий документ та пред’являти його за вимогою уповноваженого представника ТЦК, поліцейського чи прикордонника.Під час перевірки документів може здійснюватися фото- і відеофіксація процесу, а також використовуватися технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.Крім того, як ми вже зазначали вище, до мобілізаційних процесів таки будуть залучати поліцейських, а також органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, військово-цивільні та військові адміністрації, підприємства, установи і організації, зокрема, до оповіщення та забезпечення прибуття громадян, які залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації, до збірних пунктів та військових частин.Тобто, це одна з тих скандальних норм попередньої версії законопроєкту, адже так чітко і не ясно, що саме робитимуть представники влади: тільки сповіщатимуть чи “забезпечуватимуть прибуття” у військкомат, чи ще й мобілізувати можуть.Крім цього, якщо закон набуде чинності, “лист щастя” можна буде отримати і онлайн, тобто, громадяни будуть зобов'язані реєструвати електронний кабінет призовника-військовозобов'язаного на базі реєстру “Оберіг”, у якому й будуть отримувати листи. Але водночас в Міноборони наголошують на плюсах такого рішення: щоб оновити дані, не треба йти до ТЦК, а можна це все зробити в електронному кабінеті й можна спокійно переїжджати в інше місто без дозволу військкомату, але на облік стати за новою адресою треба. Що буде, якщо проігнорувати повістку?Після вручення повістки чоловік має з'явитися в ТЦК протягом 10 днів, це ж стосується й тих, хто за кордоном, вони мають піти до закордонної дипломатичної установи України.Але якщо ви прострочили названий термін, шанс виправитися все одно ще є, бо перед тим, як звернутися до суду, ТЦК спочатку направлятиме спеціальну вимогу протягом 5 днів в електронній формі, це у випадку, якщо громадянин зареєстрований в електронному кабінету військовозобов'язаного, або в паперовій формі рекомендованим листом поштою.Якщо ж все прострочено, то на ухилянта накладатимуть такі собі санкції: можуть заборонити виїзд за кордон, обмежити керування власною автівкою та навіть накласти арешт на кошти та інші цінності у банку та інших депозитарних установах.Слід зазначити, що такі обмеження впроваджуватимуть лише за ухваленням суду після подання ТЦК.Де Залужний? Нардепи стверджують, що профільний комітет подав свої зауваження та пропозиції до цього законопроєкту, але жодна правка внесена не була, пропонують робити це перед другим читанням. А народна депутатка Ірина Геращенко обурилася, що в Раді не було головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.“Урядовий законопроєкт представляв міністр оборони Умєров. Головнокомандуючого Залужного в залі не було, хоч ОП хотіли саме на нього перекласти презентацію проєкту. Профільний комітет з питань нацбезпеки підтримав рішення про підтримку урядового законопроєкту за 10 хвилин до його розгляду в залі. В комітеті 12 депутатів Слуг і Ко підтримали урядовий законопроєкт. 5, в тому числі представники “ЄС”, на комітеті утрималися. Бо цей законопроєкт має корупційні ризики і не відповідає Конституції. Попри наші заперечення розглядати такий чутливий законопроєкт за скороченою процедурою, його розглядають саме так — без запитань, без відповідей, без дискусії”, — зазначила вона. Ще одне болісне для суспільства питання, демобілізація, про яку так мріють захисники, що вже 2 роки боронять країну. “Законопроєкт має і антиконституційні норми, про що заявляв омбудсмен Лубінець. Мобілізація — це конституційна відповідальність Верховного Головнокомандуючого. На жаль, ми так і не почули його позиції щодо законопроєкту. Ключовий його недолік — відсутність механізму демобілізації. Норма про демобілізацію через 36 місяців прописана настільки розмито, що у військових на фронті ще більше запитань. Ми не почули відповіді від Міноборони щодо терміну служби мобілізованих. Цей законопроєкт не про справедливість, а про примус. Там немає демобілізації і це нечесно до воїнів, які вже два роки під Авдіївкою, БахмУтом, Купʼянськом”. Дійсно 6 лютого уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець заявив про зауваження до законопроєкту, каже, що зайняло це аж 9 сторінок.
Зауваження від омбудсмена Низку зауважень має омбудсмен до норми про порядок виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або виключені з нього в установленому порядку. Тут, зазначає Лубінець, питання у відмітках: формулювання “зняти” та “виключити” з військового обліку (яке вказується у військовому квитку) на практиці стає проблемою, яка потребує врегулювання.Крім цього, уповноважений з прав людини зазначає, що у законопроєкті йдеться й про те, що військове командування може встановлювати тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з країни. Однак, згідно з вимогами статті 17 Конституції України, ЗСУ та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян. Тож і ці пропоновані зміни суперечать Конституції України.Також у законопроєкті пропонують передбачити обов’язок реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста за невиконання якого останні несуть визначену Законом юридичну відповідальність. Проте, таке положення законопроєкту не відповідає положенням Конституції України, Закону України “Про захист персональних даних», правовим позиціям Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення права на особисте та сімейне життя”.Зокрема, є питання й до надання права представникам ТЦК та СП здійснювати перевірку військово-облікових документів громадян у віці від 18 до 60 років. Лубінець каже, що і ця норма також суперечить Конституції, адже таку перевірку можуть здійснювати тільки працівники Національної поліції, а також співробітники Державної прикордонної служби України.Також український омбудсмен вказує, що у змінах зазначене й позбавлення права на звільнення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період аспірантів, які здобувають рівень освіти за кошти фізичних або юридичних осіб на умовах контракту. При цьому усім іншим категоріям здобувачів освіти за цих умов право на звільнення від призову зберігається, що суперечить вимогам ст. 24 Конституції України щодо рівності прав громадян, та недопущення їх дискримінації за певними ознаками.А вже за кілька годин омбудсмен раптово передумав і попросив нардепів ухвалити законопроєкт у такому вигляді, як він є зараз, й пообіцяв, що міністр оборони відреагує на усі зауваження: “Відбулася термінова нарада з міністром оборони України Рустемом Умєровим, на якій ми обговорили важливий для України законопроєкт про мобілізацію. У результаті наради дійшов висновку, що зазначений законопроєкт необхідно ухвалити парламентом у першому читанні. З цим і звертаюсь до народних депутатів. До другого читання зауваження від Офісу Омбудсмана можна врегулювати. Вкотре відмічаю швидке позитивне реагування з боку міністра оборони України!”Опитування українців ТСН.ua в Telegram провів опитування “Чи підтримуєте ви законопроєкт про посилення мобілізації, який сьогодні прийняли за основу депутати?”.Станом на 12:55 8 лютого участь у голосуванні взяла 33 421 людина. З них 5 664 проголосували “так” (17%) і 27 757 — “ні” (83%). ▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: ЗАКОНОПРОЄКТ ПРО МОБІЛІЗАЦІЮ: Рада проголосувала за скандальні пункти! Де був Залужний?Читайте також: “Порушує права громадян” і “копіює радянські традиції”: реакція політиків та суспільства на проєкт про мобілізацію Скандальний оновлений проєкт про посилення мобілізації: чому бізнес його розкритикував Проєкт про посилення мобілізації зазнає змін: Арахамія назвав три пункти, над якими працюють