Головне управління розвідки Міноборони України пояснило, завдяки чому літають російські FPV-крила "Молнія" та аналог Орлану "Феникс".У ГУР повідомили, що у виробництві російських БПЛА "Молнія" та "Феникс" використовуються компоненти виробництва КНР та деяких країн Заходу, зокрема, Швейцарії, США та Нідерландів."Молнія" – ударний безпілотний літальний апарат літакового типу, що запускається зі спеціальної катапульти та наводиться на ціль оператором, як FPV-дрон. БПЛА має дальність польоту до 40 км та бойову частину до 5 кг, що в десять разів менше за "шахедівську", – йдеться у повідомленні.
Окрім полювання на військові цілі, Росія, за даними ГУР, використовує "Молнії" для терору мирного населення у наближених до лінії фронту містах та районах. В листопаді цього року ціллю такої атаки стали багатоповерхівка та торгівельний центр у Салтівському районі Харкова, тоді було поранено кількох людей. Враховуючи те, що БПЛА керується та направляється безпосередньо оператором, цивільні обʼєкти були навмисною ціллю атаки.
Раніше Росія також використовувала аналогічні БПЛА без бойових частин для перевантаження української ППО.
"Молнія" має доволі просту конструкцію та дешеву начинку, переважно китайську. Маркування електродвигуна, польотного контролеру, камери та більшості електронних компонентів відповідає китайським виробникам – FATJAY, SpeedyBee, Caddx, Huayi Microelectronics, Trex Technologies тощо. Проте, китайські польотні контролери, як і багато інших плат різноманітної російської зброї, працюють на мікроконтролерах з маркуванням швейцарського виробника STMicroelectronics. Окрім цього, в платі управління двигуном використовуються перетворювачі з маркуванням американського виробника Vishay та конденсатори японського Rubycon", – йдеться у повідомленні.
ГУР зазначає, що "Феникс" – розвідувальний БПЛА, який його розробник – російське ООО "ТАИП" називає "розвитком Орлану-10". "Начинка" містить компоненти з маркуванням виробників з пʼяти країн – США, Швейцарії, КНР, Нідерландів та Тайваню. Найбільше – 7 компонентів – мають маркування того ж STMicroelectronics зі штаб-квартирою в Швейцарії та виробництвом в девʼяти країнах на трьох континентах світу.
Військова розвідка нагадала, що раніше на порталі War & Sanctions було опубліковано компонентну базу інших "новітніх" російських БПЛА – С-70 "Охотник", "Пародия" та "Гербера".