
На поточному тижні про це повідомили під час зустрічі з журналістами представники топ-менеджменту DCH – в даний час власника прав на стягнення зазначених проблемних кредитів.
Нагадаємо, що алгоритм ухилення Дмитра Святаша та Василя Полякова (поручителів і солідарних боржників по всіх кредитах "УкрСиббанку" на $ 50 млн), згідно із заявою DCH на офіційному сайті, виглядає так:
– Дефолт під приводом світової фінансової кризи (при бурхливому розвитку бізнесу в регіонах), відмова від виконання зобов'язань перед "УкрСиббанком", вихід з Корпорації "АІС" майже всіх учасників, її перейменування, мораторій на виконання вимог кредиторів;
– Під час мораторію перший перепродаж переданого в заставу "УкрСиббанку" нерухомого майна за допомогою підробленого рішення суду, відповідне рішення приймали особи, нині обвинувачені у фіктивному підприємництві і шахрайстві.
– Подальший перепродаж даного заставного майна, поділ/дроблення об'єктів іпотеки з метою зміни реєстраційних номерів об'єктів і адрес.
– Не заперечуючи сам факт видачі поручительств, поручителі протягом 10 років в судовому порядку домагаються скасування необхідності виконання своїх зобов'язань під формальними приводами (наприклад, безкоштовний формат поручительств замість платного).
Як розповіли представники DCH, з групою "АІС" співпрацював цілий ряд банків-кредиторів: "Альфа-банк", "Сведбанк", ВТБ, що давало позичальникам простір для маневрів, що мають мало спільного як з буквою і духом закону, так і з діловою етикою.
За інформацією директора юридичного департаменту DCH Олени Лисицької в жовтні 2014 року власники "АІС" обіцяли передати "Альфабанку" в якості кредитної застави об'єкти нерухомості, які перебували в іпотеці "УкрСиббанку". Перед цим, шляхом підроблених рішень судів дана нерухомість була оформлена на підставні компанії зі зміною реєстраційних номерів в державному реєстрі. "Альфабанк" підтвердив готовність прийняти ці, начебто "чисті" активи в якості забезпечення кредиту, хоча, на момент підписання відповідної угоди суд вже заарештував дані об'єкти нерухомості за позовом "УкрСиббанку". Банк довів, що це його заставне майно, будівлі продовжували стояти на тому ж місці, змінилися лише реєстраційні номери – наприклад, об'єкти нерухомості в Києві за адресою вул. Молдавська 9, 17.
Таким чином, на думку члена ради директорів DCH Костянтина Петровського, вищевказані дії боржників фактично можна вважати спробою спровокувати конфлікт "УкрСиббанку" та "Альфабанку". Невстановлені особи вивели незаконно нерухомість, іпотечні об'єкти "УкрСиббанку", розбили її на кілька нових реєстраційних номерів за тими ж адресами і запропонували в заставу під кредити "Альфабанк". Петровський також підкреслив на зустрічі з журналістами, що, ймовірно, була сконструйована схема, при якій виникне конфлікт між банками. Олена Лисицька також зазначила, що в 2016 році було досягнуто згоди про реструктуризацію заборгованості "АІС" по кредитах "УкрСиббанку". Однак, за кілька днів до здійснення трансакції "Альфабанк" подав дев'ять позовів про стягнення заборгованості з вимогою арешту майна і через позов до Господарського суду міста Києва заарештував іпотечну нерухомість "УкрСиббанку". Після чого боржники проігнорували попередні домовленості про погашення заборгованості та припинили переговори.
"На жаль, як мінімум, за рамки ділової етики і традицій цивілізованого підприємництва в даному випадку вийшла не тільки "АІС", а й "Альфа-Банк", – підсумовують в DCH.
З огляду на роль групи DCH в створенні "УкрСиббанку" та моральні зобов'язання перед BNP Paribas (DCH і BNP Paribas перед повною продажем банку кілька років спільно їм управляли), в 2017 році DCH викупила право вимоги проблемних боргів АТ "УкрСиббанк" та продовжує добиватися справедливості . Про це також йдеться в заяві DCH на офіційному сайті. "DCH є добросовісним набувачем боргових зобов'язань. І винесення справедливих судових рішень по стягненню боргів підприємств "АІС" буде сприяти поліпшенню інвестиційного іміджу України в очах інвесторів", – йдеться в заяві.
Нагадаємо, в 2012 році з питання боргів "АІС" до тодішнього уряду звертався цілий пул кредиторів, а не тільки "Укрсиббанк". Процитуємо статтю "Економічної правди" того періоду часу. Лист, який є в розпорядженні "Економічної правди", підписали Олександр Луканов (президент, головний керуючий директор ВАТ "Альфа-Банк"), Вадим Пушкарьов (голова правління ВАТ "ВТБ Банк"), Сергій Панов (в.о. голови правління УкрСиббанк BNP Paribas Group), Олена Єфремова (в.о. виконавчого директора НАБУ).
"Приводом для спільного публічного звернення стали факти злісного ухилення від виконання кредитних зобов'язань компаніями, що входять до групи "АІС", які, в свою чергу, пов'язані з українським бізнесменом, членом Партії регіонів – Дмитром Святашем", – говорилося в листі.
"Ми, як представники найбільших банків, переконані, що такі дії з боку великих бізнесменів, які ведуть активне громадське та політичне життя, є загрозою для стабільності банківської системи України і суперечать економічним інтересам України, зацікавленої в залученні інвесторів... Позичальники маніпулюють законодавчими нормами. Відбувається підробка документів, підкуп нотаріусів, неправомірне відчуження заставного майна, штучне банкрутство підприємств з метою ухилення від узятих на себе обов’язків", – констатували автори листа.
24.ua
На поточному тижні про це повідомили під час зустрічі з журналістами представники топ-менеджменту DCH – в даний час власника прав на стягнення зазначених проблемних кредитів.
Нагадаємо, що алгоритм ухилення Дмитра Святаша та Василя Полякова (поручителів і солідарних боржників по всіх кредитах "УкрСиббанку" на $ 50 млн), згідно із заявою DCH на офіційному сайті, виглядає так:
– Дефолт під приводом світової фінансової кризи (при бурхливому розвитку бізнесу в регіонах), відмова від виконання зобов'язань перед "УкрСиббанком", вихід з Корпорації "АІС" майже всіх учасників, її перейменування, мораторій на виконання вимог кредиторів;
– Під час мораторію перший перепродаж переданого в заставу "УкрСиббанку" нерухомого майна за допомогою підробленого рішення суду, відповідне рішення приймали особи, нині обвинувачені у фіктивному підприємництві і шахрайстві.
– Подальший перепродаж даного заставного майна, поділ/дроблення об'єктів іпотеки з метою зміни реєстраційних номерів об'єктів і адрес.
– Не заперечуючи сам факт видачі поручительств, поручителі протягом 10 років в судовому порядку домагаються скасування необхідності виконання своїх зобов'язань під формальними приводами (наприклад, безкоштовний формат поручительств замість платного).
Як розповіли представники DCH, з групою "АІС" співпрацював цілий ряд банків-кредиторів: "Альфа-банк", "Сведбанк", ВТБ, що давало позичальникам простір для маневрів, що мають мало спільного як з буквою і духом закону, так і з діловою етикою.
За інформацією директора юридичного департаменту DCH Олени Лисицької в жовтні 2014 року власники "АІС" обіцяли передати "Альфабанку" в якості кредитної застави об'єкти нерухомості, які перебували в іпотеці "УкрСиббанку". Перед цим, шляхом підроблених рішень судів дана нерухомість була оформлена на підставні компанії зі зміною реєстраційних номерів в державному реєстрі. "Альфабанк" підтвердив готовність прийняти ці, начебто "чисті" активи в якості забезпечення кредиту, хоча, на момент підписання відповідної угоди суд вже заарештував дані об'єкти нерухомості за позовом "УкрСиббанку". Банк довів, що це його заставне майно, будівлі продовжували стояти на тому ж місці, змінилися лише реєстраційні номери – наприклад, об'єкти нерухомості в Києві за адресою вул. Молдавська 9, 17.
Таким чином, на думку члена ради директорів DCH Костянтина Петровського, вищевказані дії боржників фактично можна вважати спробою спровокувати конфлікт "УкрСиббанку" та "Альфабанку". Невстановлені особи вивели незаконно нерухомість, іпотечні об'єкти "УкрСиббанку", розбили її на кілька нових реєстраційних номерів за тими ж адресами і запропонували в заставу під кредити "Альфабанк". Петровський також підкреслив на зустрічі з журналістами, що, ймовірно, була сконструйована схема, при якій виникне конфлікт між банками. Олена Лисицька також зазначила, що в 2016 році було досягнуто згоди про реструктуризацію заборгованості "АІС" по кредитах "УкрСиббанку". Однак, за кілька днів до здійснення трансакції "Альфабанк" подав дев'ять позовів про стягнення заборгованості з вимогою арешту майна і через позов до Господарського суду міста Києва заарештував іпотечну нерухомість "УкрСиббанку". Після чого боржники проігнорували попередні домовленості про погашення заборгованості та припинили переговори.
"На жаль, як мінімум, за рамки ділової етики і традицій цивілізованого підприємництва в даному випадку вийшла не тільки "АІС", а й "Альфа-Банк", – підсумовують в DCH.
З огляду на роль групи DCH в створенні "УкрСиббанку" та моральні зобов'язання перед BNP Paribas (DCH і BNP Paribas перед повною продажем банку кілька років спільно їм управляли), в 2017 році DCH викупила право вимоги проблемних боргів АТ "УкрСиббанк" та продовжує добиватися справедливості . Про це також йдеться в заяві DCH на офіційному сайті. "DCH є добросовісним набувачем боргових зобов'язань. І винесення справедливих судових рішень по стягненню боргів підприємств "АІС" буде сприяти поліпшенню інвестиційного іміджу України в очах інвесторів", – йдеться в заяві.
Нагадаємо, в 2012 році з питання боргів "АІС" до тодішнього уряду звертався цілий пул кредиторів, а не тільки "Укрсиббанк". Процитуємо статтю "Економічної правди" того періоду часу. Лист, який є в розпорядженні "Економічної правди", підписали Олександр Луканов (президент, головний керуючий директор ВАТ "Альфа-Банк"), Вадим Пушкарьов (голова правління ВАТ "ВТБ Банк"), Сергій Панов (в.о. голови правління УкрСиббанк BNP Paribas Group), Олена Єфремова (в.о. виконавчого директора НАБУ).
"Приводом для спільного публічного звернення стали факти злісного ухилення від виконання кредитних зобов'язань компаніями, що входять до групи "АІС", які, в свою чергу, пов'язані з українським бізнесменом, членом Партії регіонів – Дмитром Святашем", – говорилося в листі.
"Ми, як представники найбільших банків, переконані, що такі дії з боку великих бізнесменів, які ведуть активне громадське та політичне життя, є загрозою для стабільності банківської системи України і суперечать економічним інтересам України, зацікавленої в залученні інвесторів... Позичальники маніпулюють законодавчими нормами. Відбувається підробка документів, підкуп нотаріусів, неправомірне відчуження заставного майна, штучне банкрутство підприємств з метою ухилення від узятих на себе обов’язків", – констатували автори листа.
24.ua