Чоловік експертки, в якої НАБУ замовило експертизи у справі «Мідас», раніше працював разом із керівником групи детективів Москаленком у Житомирі — розслідування

У центрі уваги — резонансна справа навколо групи «Мідас», у якій детективи та експерти Національного антикорупційного бюро опинилися під прицілом громадської уваги. Нові матеріали розслідування вказують на непублічні зв’язки між фахівцями, що проводили експертизи, та посадовцями, котрі беруть участь у кримінальному провадженні. Це піднімає питання про можливий конфлікт інтересів та прозорість процедур у кримінальному процесі.

Чоловік експертки, в якої НАБУ замовило експертизи у справі «Мідас», раніше працював разом із керівником групи детективів Москаленком у Житомирі — розслідування

За нашими даними, чоловік однієї з експерток, яким замовлялося проведення комплексних експертиз для справи «Мідас», раніше працював у тому самому відділенні поліції в Житомирі, що й нинішній керівник групи детективів, Москаленко. Такі співпраці можуть бути формальними або тривалими й тісними — від відряджень і спільних оперативних заходів до безпосереднього колективного виконання службових обов’язків. Багато залежить від конкретних обставин трудових відносин, але навіть наявність старих контактів створює ризик сумніву в неупередженості.

Контекст справи та значення експертиз

Справу «Мідас» розслідує НАБУ, яке залучило зовнішніх фахівців для проведення низки складних експертиз — криміналістичних, бухгалтерських та технічних. Роль експертних висновків у таких провадженнях критична: вони можуть підтвердити або спростувати версії сторін, стати підставою для підозр або, навпаки, виправдати підозрюваних. У зв’язку з цим питання про незалежність експертів та відсутність зв’язків із слідчими набуває додаткової ваги.

Наше розслідування встановило, що замовлення експертиз було оформлене у межах процесуальних повноважень, однак не всі документи, пов’язані з відбором експертів та їхнім професійним минулим, були публічно доступні. Це ускладнює перевірку на предмет потенційного конфлікту інтересів. За інформацією джерел, частина експертів мала попередні контакти з працівниками правоохоронних органів у різних регіонах, зокрема у Житомирі.

Професійні зв’язки та ризики для процесу

Робота правоохоронців і експертів вимагає суворої незалежності. Навіть непрямі зв’язки, як-от спільна служба в одному відділенні чи участь у спільних проектах, можуть бути підставою для сумнівів у неупередженості висновків. Саме тому в міжнародній практиці та в українському законодавстві активно обговорюються механізми прозорого відбору експертів, декларації про відсутність конфлікту інтересів і процедура відводу фахівця за клопотанням сторін.

На додачу до кадрових зв’язків, важливим є аналіз процедурних аспектів: як саме обиралися експерти, чи були альтернативні пропозиції, як документувався процес формування замовлення. Недостатня документація або непрозора мотивація вибору виконавця експертизи створюють ризик для легітимності отриманих висновків та для подальшого використання їх у суді.

Водночас варто підкреслити, що наявність попередніх робочих контактів сама по собі не є доказом фальсифікації чи упередженості. Потрібні конкретні факти: листування, фінансові стосунки, спільні проекти після того, як один із учасників став фігурантом справи. Без таких даних говорити про умисну неправомірність було б передчасно.

Що каже закон і як діяти далі

В Україні питання професійної незалежності експертів регулюється як процесуальним законодавством, так і професійними стандартами. Зокрема, важливо пам’ятати: судово-експертна діяльність в Україні належить до незалежної професійної діяльності, а не до підприємництва. Це означає, що експерти повинні діяти автономно, керуючись стандартами професійної етики та методиками, затвердженими відповідними органами.

Якщо сторона провадження або незалежні органи виявлять обґрунтовані підстави сумніватися в неупередженості конкретного експерта, існують механізми: заявити відвід фахівця, ініціювати перевірку дотримання методики, замовити повторну експертизу в іншій установі. Водночас оцінка таких кроків має ґрунтуватися на доказах, щоб уникнути зловживань процесуальними правами з метою затягування розслідування.

Ми продовжимо збирати матеріали, опитувати фахівців і шукати документальні підтвердження характеру стосунків між експерткою та колишнім колегою Москаленка. Висновки, які можуть вплинути на долю справи «Мідас», потребують ретельної перевірки та публічного роз’яснення з боку як НАБУ, так і відповідних експертних установ.

До того ж суспільний інтерес до теми піднімає питання загального вдосконалення процедур: необхідні стандарти відбору експертів, прозорість контрактування та публічний доступ до інформації про кваліфікацію й попередні зв’язки виконавців експертиз. Лише системні зміни створять довіру до результатів розслідувань і зменшать ризик сумнівів у справедливості правосуддя.