Глобальна увага до Києва під час тривалої кризи навколо України надзвичайно відома. Починаючи від "Київ за три дні" до акценту на "Київ встояв", ці фрази стали відомими у всьому світі. Останнім часом американські посадовці називають "Київ встояв" перемогою Адміністрації Байдена, особливо на тлі наближення президентських виборів у США. Однак варто пам'ятати, що успіхи були б можливішими, якби західна військова допомога надходила вчасно та в необхідній кількості, що може бути ключем до розмов про "Мелітополь за два тижні".
Поважні західні видання активно обговорюють можливі сценарії російської війни проти України. Зростаючі ризики програшу України у цій довгій війні на виснаження, яку Кремль зміг вдало нав’язати, стають предметом загальної обговорення. На жаль, це не призводить до збільшення військової допомоги Україні, а навпаки.
Наразі відбувається небезпечний переломний момент, коли змінюються ролі різних країн у підтримці України. США, зіткнувшись із проблемами фінансування допомоги, де-факто зняли з себе лаври лідера.
Європейський Союз не може дозволити собі відступити або ігнорувати ситуацію в Україні, оскільки наслідки можуть бути катастрофічними як для самої України, так і для країн східного флангу НАТО та ЄС. І тому ми спостерігаємо активізацію Німеччини, яка раніше була відносно пасивною, але зараз виступає більш активно.
Планів щодо фактичного виходу США з оборонної політики Європи немає, але Німеччина намагається використати цю ситуацію для підтвердження свого зобов'язання щодо спільної безпекової політики. Велика Британія також грає важливу роль у цьому контексті, зокрема вона розглядає можливість безпосередньої участі своїх військових у конфлікті, якщо Україна буде програвати.
Розуміння загрози з боку Росії значно змінилося на Заході, особливо в контексті членства у НАТО та ЄС. Тепер розглядається серйозна загроза для країн-членів цих організацій, і питання безпеки стає ключовим.
Максимальна підтримка України та спроба зупинити Росію на українському полі бою є логічним варіантом з української перспективи, проте це не завжди виконується з боку західних країн.
Зараз переоцінюється попередня політика, і формується нова стратегія, яка може не бути настільки швидкою або ефективною, як Україні потрібно, але це свідчить про усвідомлення того, що попередня тактика обмеженої підтримки України не призводить до очікуваних результатів і її необхідно переглянути, так само як і тактику щодо Росії. Всі найгірші сценарії для України, які наразі обговорюються, стають набагато реалістичнішими. Це прямий наслідок того, що в 2023 році Україні не вдалося повернути великі за обсягом території.
Однак замість того, щоб змінити тактику і надати Україні більше фінансової та військової підтримки, щоб уникнути повторення помилок 2023 року, на Заході спостерігається тенденція до повернення до аналізу негативних сценаріїв.
Розглянемо декілька можливих сценаріїв:
1. Затяжна війна: Цей сценарій є досить очевидним, але непередбачуваним, оскільки немає жодних домовленостей. Ситуація на полі бою, амбіції сторін та підтримка України - все це не передбачувано.
2. Безапеляційна перемога України: Цей сценарій стикається зі сумнівами на Заході. Що саме розглядається як перемога для України і як це визначити - питання. Багато залежить від інтерпретації перемоги і міжнародних гарантій.
3. Перемога Росії: Цей сценарій, хоч і небажаний, але можливий, якщо Україні не вистачить ресурсів для відбиття агресії. Це може призвести до окупації нових територій та змін у внутрішній політиці України.
4. Домовленості: Є можливість досягнення деяких домовленостей з Росією, що може включати режим тиші або розмежування бойових дій. Проте це може означати поступки з боку України.
Україні слід уникати будь-яких домовленостей, які можуть призвести до територіальних поступок. Розробка негативних сценаріїв є природною, проте важливо залишатися активним і продовжувати підтримувати Україну в усіх можливих аспектах.