Чи може РФ зруйнувати мости Києва: експерт назвав ключовий чинник

Питання безпеки київських мостів через Дніпро регулярно виникає на тлі ракетних і дронових атак росії по українській інфраструктурі. Столичні переправи мають стратегічне значення: ними щодня користуються тисячі автомобілістів, громадський транспорт, екстрені служби та логістичні компанії. Водночас повне руйнування всіх мостів Києва є значно складнішим завданням, ніж пошкодження окремої ділянки дороги чи прогонової конструкції.

Інженер, оцінюючи потенційні ризики, наголошує: головним чинником є не сам факт наявності у росії далекобійного озброєння, а можливість завдати серії точних і масованих ударів по критично важливих елементах мосту. Йдеться передусім про опори, вузли з’єднання, конструкції підходів і ділянки, де навантаження розподіляється між кількома елементами. Влучання в дорожнє полотно може паралізувати рух, але не обов’язково призведе до обвалення всієї споруди.

Чому повне руйнування мостів є складним завданням

Мости через Дніпро проєктувалися як масштабні інженерні комплекси з великим запасом міцності. Їхні конструкції складаються з багатьох окремих елементів, а навантаження передається через систему балок, прогонів, опор і фундаментів. Для повного обвалення недостатньо пошкодити одну частину споруди: необхідно порушити взаємодію одразу кількох ключових компонентів.

Найбільш уразливими теоретично можуть бути опори та місця їхнього з’єднання з надводними і підводними частинами. Проте саме такі об’єкти складніше уразити з повітря. Частина конструкцій прихована водою або захищена масивними шарами бетону, металу й ґрунту. Крім того, для гарантованого результату потрібні не одиничні пуски, а повторні удари з високою точністю.

Окремим фактором є те, що після першого пошкодження міст може залишатися частково придатним для експлуатації. Рух на небезпечній ділянці обмежують, фахівці проводять обстеження, а навантаження перерозподіляють на інші смуги або прогони. Тому між поняттями «міст пошкоджений» і «міст повністю зруйнований» існує велика різниця.

Яку загрозу становлять ракетні та дронові атаки

Російські удари по транспортній інфраструктурі можуть мати кілька наслідків. Найімовірніший сценарій у разі влучання — пошкодження дорожнього полотна, огороджень, комунікацій, деформаційних швів або окремих частин прогонової будови. Це здатне спричинити тривале перекриття руху та значні труднощі для міської логістики.

Водночас застосування безпілотників і ракет створює різні за характером ризики. Дрони можуть використовуватися для атак на відкриті та легше помітні елементи, однак їхня руйнівна сила зазвичай обмежена. Ракетне озброєння має більшу потужність, але ефективність удару залежить від точності, типу бойової частини, кута підльоту та здатності подолати протиповітряну оборону.

Ключовим чинником залишається робота української ППО. Якщо більшість повітряних цілей перехоплюють до досягнення мостів, ризик критичних пошкоджень суттєво зменшується. Жодна інженерна споруда не може вважатися абсолютно невразливою, однак захист повітряного простору безпосередньо впливає на ймовірність успішної атаки.

Не менш важливою є розвідка. Для результативного удару агресору необхідно отримати актуальні дані про стан споруди, схему руху, проведені ремонтні роботи та найбільш уразливі місця. Заходи маскування, обмеження доступу до технічної інформації й оперативне відновлення пошкоджених ділянок ускладнюють підготовку таких атак.

Що буде у разі пошкодження однієї з переправ

Навіть часткове пошкодження мосту через Дніпро матиме серйозний вплив на Київ. Місто фактично розділене річкою, тому перекриття однієї переправи здатне збільшити навантаження на інші маршрути, спричинити затори та ускладнити роботу громадського транспорту. У зоні ризику опиняться також швидка допомога, пожежно-рятувальні підрозділи, постачання продовольства і переміщення критично важливих вантажів.

Однак столична транспортна система не залежить від одного-єдиного мосту. У Києві є кілька переправ, а також альтернативні маршрути, які можуть частково прийняти транспортні потоки. Їхня пропускна спроможність не безмежна, тому повне або тривале перекриття великої переправи стане серйозним викликом. Проте це не означає автоматичного паралічу всього міста.

Після можливого удару остаточні висновки робитимуть лише інженери, які перевірятимуть опори, прогонові конструкції, підводні частини та рівень деформації. Іноді для відновлення руху достатньо замінити окремі елементи або встановити тимчасові конструкції. В інших випадках ремонт може тривати місяці й вимагати складних робіт із використанням спеціальної техніки.

Отже, росія потенційно може пошкодити київські мости, якщо зможе завдати точного удару по критичній частині споруди. Проте повне руйнування всіх мостів через Дніпро є надзвичайно складним сценарієм, який потребує значної кількості боєприпасів, високої точності та подолання української протиповітряної оборони. Саме поєднання технічної міцності мостів, системи ППО, інженерного контролю та наявності альтернативних маршрутів визначатиме реальний рівень загрози для столиці.