Чи справді українці читають менше: як повномасштабна війна змінила культуру читання в Україні

За останні роки в Україні сталося кілька потужних зсувів у культурі читання, і питання «чи справді українці читають менше?» звучить дедалі частіше. Історичний контекст важливий для розуміння: десятиліттями книжковий ринок країни формувався в складному культурному середовищі, де на полицях магазинів та в бібліотеках був значний обсяг видань із росії, а радянське книжкове надбання продовжувало впливати на читацькі уподобання. Проте повномасштабна війна від 2022 року поставила перед суспільством нові виклики й одночасно дала поштовх до переосмислення ролі книги в житті українців.

Як війна вплинула на доступ до книг і книжковий ринок

З одного боку, бойові дії та окупація територій призвели до руйнування книгарень, бібліотек і логістичних ланцюгів постачання. Імпортні постачання, зокрема російської літератури, скоротилися або взагалі припинилися. Це створило відчутний дефіцит деяких видань, особливо в східних та південних регіонах. Через евакуацію і внутрішні переміщення бібліотечні фонди часто опинялися розпорошеними, а читачі — відрізаними від звичних джерел.

З іншого боку, ринок швидко адаптувався: з'явилися мобільні бібліотеки, волонтерські ініціативи та онлайн-платформи, що дозволили зберегти доступ до літератури. Книжкові фестивалі та ярмарки перейшли в онлайн-формат, а видавництва активніше інвестували в електронні та аудіоверсії книжок. Електронні книги і аудіокниги стали важливим інструментом підтримки читання в умовах обмеженого доступу до друкованих видань.

Зміна смаків: українська література на підйомі

Відсутність російського контенту на полицях і зростання запиту на локальний продукт сприяли піднесенню української літератури. Читачі стали більше цікавитися сучасними українськими авторами, історією, документальною літературою про війну, а також дитячими виданнями, що допомагають батькам і педагогам говорити з дітьми про складні теми. Видавці оперативніше перекладають сучасні світові бестселери українською, а також інвестують у просування нових імен.

Крім того, зросла потреба у книгах для психологічної підтримки: самодопомога, психологія травми, мотиваційна література — усе це користується попитом серед людей, що пережили втрати або стрес. Волонтерські бібліотеки на фронті та у прифронтових містах часто формують підбірки з такими темами, де читачам потрібна не лише інтелектуальна, а й емоційна опора.

Увага до дитячого читання також посилилася: батьки та педагоги усвідомлюють важливість читання для розвитку мовлення, емоційної стійкості та нормалізації повсякденного життя дітей у часи невизначеності. Великі видавництва працюють над яскравими, якісними ілюстрованими виданнями, що відповідають новим потребам сімей.

Необхідно зазначити, що економічна криза і зростання цін справляють вплив на купівельну спроможність. Друковані книги часто дорожчі, тому частина аудиторії переходить на бібліотеки, буккросинг або цифрові підписки. Це корелює з глобальною тенденцією, але в українських реаліях має свої особливості через нестабільність доходів і обмежений доступ до інтернету в деяких регіонах.

Читання як акт опору і соціальний ресурс

Книга в умовах війни перетворилася на символ культурної стійкості. Читання об'єднує громади, сприяє збереженню мови та ідентичності. Волонтерські ініціативи доставляють книги на передову, бібліотеки стають центрами освіти й реабілітації, а книжкові проєкти — майданчиками для діалогу і пам'яті.

Чи читають українці менше? Відповідь неоднозначна. За певними показниками—доступом до друкованих видань у зонах бойових дій—ситуація погіршилася. Але за іншими метриками—активністю у цифровому читанні, пошуком українських авторів і тематикою читання—зростання очевидне. Варто дивитися не лише на кількість прочитаних сторінок, а й на якість і роль читання в житті суспільства під час кризи.

Для підтримки позитивних тенденцій потрібні системні кроки: фінансова і інституційна підтримка бібліотек, державні програми перекладів та видань, розвиток інфраструктури для електронних і аудіоформатів, а також програми читання для дітей і молоді. Культура читання — це не лише ринок, це інвестиція в майбутнє країни.

Підсумовуючи, повномасштабна війна радикально змінила ландшафт читання в Україні: вона скоротила доступ до частини традиційних джерел, водночас стимулювала локальне виробництво літератури, розвиток цифрових форматів і посилила роль книги як чинника культурної стійкості. Тож питання «чи читають менше?» має бути переформульованим у «як саме і що читають тепер?» — адже відповіді на нього допоможуть зберегти і розвинути читальну культуру в нових реаліях.