Нардепи шукають порятунок в рішенні Конституційного суду стосовно зняття недоторканності. Вони хочуть обрати орган, який замість парламенту позбавлятиме підслідного нардепа депутатського імунітету. Конституційний суд повернув Раді законопроект про зняття недоторканості ще в червні. Як висновок – ці зміни не будуть суперечити Конституції.
Проте досі в сесійній залі не було жодного голосування з цього приводу. Все тому, що голова профільного комітету висновок Конституційного суду тлумачить по-своєму.
Зважаючи на ці обставити КСУ вважає за доцільне взяти до уваги висновок Венеційської комісії: якщо народні депутати вважають за неможливе виконувати такий конституційно правовий інститут, то вони повинні передати це право якомусь іншому інституту,
– сказав голова комітету правової політики і правосуддя ВРУ Руслан Князевич.
Депутат президентської фракції каже, що КСУ рекомендує депутатам обрати орган, який за необхідності замість парламенту позбавлятиме підслідного нардепа депутатського імунітету і даватиме згоду на його арешт. І парламентарі мають вибрати, якому органу надати таке право. Натомість юрист та експерт Реанімаційного пакету реформ Олександр Лємєнов вважає, що у висновку Конституційного суду взагалі немає того, про що говорить Князевич.
Руслан Князевич
У своїй відповіді парламенту Конституційний суд посилається на 18 пункт висновку Венеційської комісії. Там сказано лише про несталу демократію. В 19 пункті, який Конституційний суд навіть не згадав – сказано, що для того, щоб убезпечитись від політичного переслідування українські депутати могли б скористатись прикладом Італії. У разі, якщо третина парламентарів справу проти колеги вважає політичною, хай звертаються зі скаргою до Конституційного суду.
Залишається загадкою, де саме Руслан Князевич прочитав, що хтось таки має давати згоду на затримання і притягнення до відповідальності депутата. Водночас, юристи запевняють, що для змін до Конституції важлива лише резолютивна частина, тобто висновок Конституційного суду, а не вступ, про який і говорить комітет. А там жодних зауважень нема.
Комітет не зважив на резолютивну частину, в якій нема жодних зауважень, а навпаки звернув увагу на оце посилання, що в нас має бути стала демократія, але це лише зауваження КСУ. Замість того, щоб перейти до наступної стадії - голосування в Верховній залі, почав збирати додатково правки до вже існуючого рішення КСУ,
– прокоментував заступник голови комітету правової політики і правосуддя Ради Леонід Ємець.
До того ж 49 депутатів повторно звернулись до КСУ щодо відповідності скасування недоторканності вже іншим статтям Конституції. Суд почав розглядати звернення. Поки це все виглядає, ніби звичайне затягування часу. Якщо ж депутати за рік не встигнуть проголосувати за президентський законопроект, наступній Раді доведеться починати все спочатку. Адже механізму переходу законопроектів зі скликання в скликання не існує.
+Відео24.ua
Нардепи шукають порятунок в рішенні Конституційного суду стосовно зняття недоторканності. Вони хочуть обрати орган, який замість парламенту позбавлятиме підслідного нардепа депутатського імунітету. Конституційний суд повернув Раді законопроект про зняття недоторканості ще в червні. Як висновок – ці зміни не будуть суперечити Конституції.
Проте досі в сесійній залі не було жодного голосування з цього приводу. Все тому, що голова профільного комітету висновок Конституційного суду тлумачить по-своєму.
Зважаючи на ці обставити КСУ вважає за доцільне взяти до уваги висновок Венеційської комісії: якщо народні депутати вважають за неможливе виконувати такий конституційно правовий інститут, то вони повинні передати це право якомусь іншому інституту,– сказав голова комітету правової політики і правосуддя ВРУ Руслан Князевич.
Депутат президентської фракції каже, що КСУ рекомендує депутатам обрати орган, який за необхідності замість парламенту позбавлятиме підслідного нардепа депутатського імунітету і даватиме згоду на його арешт. І парламентарі мають вибрати, якому органу надати таке право. Натомість юрист та експерт Реанімаційного пакету реформ Олександр Лємєнов вважає, що у висновку Конституційного суду взагалі немає того, про що говорить Князевич.
Руслан Князевич
У своїй відповіді парламенту Конституційний суд посилається на 18 пункт висновку Венеційської комісії. Там сказано лише про несталу демократію. В 19 пункті, який Конституційний суд навіть не згадав – сказано, що для того, щоб убезпечитись від політичного переслідування українські депутати могли б скористатись прикладом Італії. У разі, якщо третина парламентарів справу проти колеги вважає політичною, хай звертаються зі скаргою до Конституційного суду.
Залишається загадкою, де саме Руслан Князевич прочитав, що хтось таки має давати згоду на затримання і притягнення до відповідальності депутата. Водночас, юристи запевняють, що для змін до Конституції важлива лише резолютивна частина, тобто висновок Конституційного суду, а не вступ, про який і говорить комітет. А там жодних зауважень нема.
Комітет не зважив на резолютивну частину, в якій нема жодних зауважень, а навпаки звернув увагу на оце посилання, що в нас має бути стала демократія, але це лише зауваження КСУ. Замість того, щоб перейти до наступної стадії - голосування в Верховній залі, почав збирати додатково правки до вже існуючого рішення КСУ,– прокоментував заступник голови комітету правової політики і правосуддя Ради Леонід Ємець.
До того ж 49 депутатів повторно звернулись до КСУ щодо відповідності скасування недоторканності вже іншим статтям Конституції. Суд почав розглядати звернення. Поки це все виглядає, ніби звичайне затягування часу. Якщо ж депутати за рік не встигнуть проголосувати за президентський законопроект, наступній Раді доведеться починати все спочатку. Адже механізму переходу законопроектів зі скликання в скликання не існує.
+Відео24.ua