Договорняки і тиск: чому НАЗК затягує з винесенням рішень

Політично кероване НАЗК перетворило перевірку декларацій на інструмент для торгів, договорняків і тиску. 96% декларацій, повну перевірку яких НАЗК завершило протягом 2017-2018 років, перевірялись довше 90 днів — строк, протягом якого вони повинні здійснити таку перевірку.

У 18,4% перевірка тривала більше року, у 2,3% — більше ніж півтора роки. Часто — без жодних обгрунтувань.

Справа в тому, що законом строки перевірки не визначені — там надано НАЗК парво самостійно визначати, в якому порядку і скільки перевіряти декларації. І НАЗК визначили строки своїм рішенням — затвердивши так званий Порядок повної перевірки декларацій.

Протягом 2017 і 2018 років порядком було визначено, що повна перевірка декларації здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки, а також можливість подовження на 30 календарних днів.

Тобто максимальний строк для проведення повної перевірки — 90 днів. У порядку також містяться положення про зупинку строку перебігу перевірки у двох випадках: звернення до суду для отримання інформації про рахунки і направлення міжнародних запитів. Однак часто перевірки затягуються необгрунтовано довго.

До прикладу, декларацію судді Верховного суду Валентини Сімоненко перевіряли 20 місяців замість 3. В результатах про цю перевірку не згадується ні про звернення до суду, ні про міжнародні запити, тобто незрозуміло, чому строки перевірки її декларації перевищили майже в 7 разів.

Валентина Сімоненко // Укрінформ

Можливо, причина в тому, що саме в цей час, поки перевірка її декларації сильно затягувалась, Валентина Симоненко стала суддею нового Верховного суду. Обійняла посаду вона її попри негативний висновок Громадської ради доброчесності, члени якої знайшли в неї і порушення в декларації, і зв’язки з тимчасово окупованими територіями України, і сумнівну діяльність на посаді Ради суддів України, яка стосувалась ігнорування звернень громадян, сумнівних заяв та інше.

Потрапляння її посаду в так званий новий Верховний суд тривало довго — зокрема, через величезне суспільне обурення, викликане можливістю призначення в новий нібито суд такої одіозної судді.

І від НАЗК вимагали результатів перевірки, бо перевірка декларації є частиною перевірки для кандидатів в судді, а порушення обов’язку підтвердити законність джерела походження майна взагалі внесена в Конституцію як підстава для звільнення судді. Так от цікаво, що НАЗК розродилось результатами перевірки її декларації лише після того, як Сімоненко призначили суддею Нового Верховного суду.

Так, Петро Порошенко підписав указ про її призначення попри негативні висновки, попри відсутність результатів перевірки в НАЗК, попри значний суспільний резонанс. Зайве й казати, що в її декларації НАЗК не знайшли не тільки ознак корупційного злочину, але й навіть адміністративного правопорушення.

Інший не менш цікавий персонаж — це нардеп від "Волі народу" Володимир Бандуров. Його декларацію в НАЗК перевіряли теж 20 місяців замість 3.

Нардеп від "Волі народу" Володимир Бандуров

Це саме той народний депутат, по якому, за словами викривачки з НАЗК Ганни Соломатіної, від Голови Агентства Наталії Корчак надходили вказівки підготувати позитивні висновки. Ганна Соломатіна зробила цю заяву ще у листопаді 2017, проте результати перевірки його декларації затвердили лише за рік, у листопаді 2018.

Жодного слова про звернення до суду чи про міжнародні запити в результатах перевірки немає, як і не має вказівок на будь-які інші причини, через які перевірку декларації могли затягнути в 7 разів.

Однак за час, поки тривала перевірка декларації, в самому НАЗК змінилося керівництво — його очолив Олександр Мангул.

Він був головою Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області, призначений Президентом Порошенком, і очолював місцеве відділення президентської партії. І розпочату ще за попереднього керівництва перевірку таки завершили — не знайшовши порушень, звісно.

Ще один декларант, чию декларацію в НАЗК перевіряли цілих 18 місяців, це екс-заступник керівника департаменту ГПУ з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Дмитро Сус, скандальновідомий як прокурор, що "переписав авто на бабусю".

Дмитро Сус // Україна молода 

Ще влітку 2016 журналісти bihus.info з’ясували, що прокурор їздить на незадекларованому коштовному автомобілі Audi, який записаний на 85-річну пенсіонерку з Хмельницького.

Навесні 2018 року НАБУ повідомило про завершення розслідування і передачу до суду справи по ньому, бо з’ясували, що впродовж 2016 року він зловживаючи службовим становищем привласнював чуже майно і продав вилучені під час слідчих дій як речові докази кошти та майно, загалом на суму 1,2 мільйона гривень.

У 2017 році горе-прокурора звільнили, а його справа нині слухається в суді. Та це не завадило НАЗК у листопаді 2018 року, тобто через півроку після того, як НАБУ і САП відправили вже розслідувану справу до суду, ухвалити результати його перевірки, в яких не встановлено ознак кримінальних чи навіть адміністративних правопорушень.

Чому так стається, що НАЗК роками перевіряє декларації, але в результаті приходить до ну дуже сумнівних висновків? Очевидно, в тому, що перевірки декларацій там перетворили на інструмент для торгів, тиску і, не виключено, заробляння грошей.

Так, до прикладу, вже згадувана викривач з НАЗК говорила про народних депутатів, щодо яких їй надходили вказівки зробити позитивні висновки, а також про існування двох варіантів висновків: позитивного і негативного. Який з них буде в результаті ухвалений — якраз і є предметом для торгів.

Або інший приклад — за повідомленнями журналістів, під час обшуку офісу в межах провадження НАБУ щодо друга Олега Ляшка – нардепа Сергія Скуратовськоського було знайдено проект рішення НАЗК про результаті перевірки, яка була в НАЗК незадовго до того розпочата. Як і чому цей проект рішення міг потрапити до нардепа?

Іще один приклад — в межах провадження НАБУ по міністру інфраструктури Володимиру Омеляну була опублікована переписка, в якій посадовець НАЗК обговорював з міністром питання, що стосувались його перевірки.

НАЗК має бути перезавантажене. Зробити це може парламент, і якщо цей парламент не зможе цього зробити, принаймні ви знаєте, за кого не треба голосувати на наступних виборах.

Кінець кінцем все буде добре, і якщо зараз не добре — значить, це ще не кінець.

Політично кероване НАЗК перетворило перевірку декларацій на інструмент для торгів, договорняків і тиску. 96% декларацій, повну перевірку яких НАЗК завершило протягом 2017-2018 років, перевірялись довше 90 днів — строк, протягом якого вони повинні здійснити таку перевірку.

У 18,4% перевірка тривала більше року, у 2,3% — більше ніж півтора роки. Часто — без жодних обгрунтувань.

Справа в тому, що законом строки перевірки не визначені — там надано НАЗК парво самостійно визначати, в якому порядку і скільки перевіряти декларації. І НАЗК визначили строки своїм рішенням — затвердивши так званий Порядок повної перевірки декларацій.

Протягом 2017 і 2018 років порядком було визначено, що повна перевірка декларації здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки, а також можливість подовження на 30 календарних днів.

Тобто максимальний строк для проведення повної перевірки — 90 днів. У порядку також містяться положення про зупинку строку перебігу перевірки у двох випадках: звернення до суду для отримання інформації про рахунки і направлення міжнародних запитів. Однак часто перевірки затягуються необгрунтовано довго.

До прикладу, декларацію судді Верховного суду Валентини Сімоненко перевіряли 20 місяців замість 3. В результатах про цю перевірку не згадується ні про звернення до суду, ні про міжнародні запити, тобто незрозуміло, чому строки перевірки її декларації перевищили майже в 7 разів.

Валентина Сімоненко // Укрінформ

Можливо, причина в тому, що саме в цей час, поки перевірка її декларації сильно затягувалась, Валентина Симоненко стала суддею нового Верховного суду. Обійняла посаду вона її попри негативний висновок Громадської ради доброчесності, члени якої знайшли в неї і порушення в декларації, і зв’язки з тимчасово окупованими територіями України, і сумнівну діяльність на посаді Ради суддів України, яка стосувалась ігнорування звернень громадян, сумнівних заяв та інше.

Потрапляння її посаду в так званий новий Верховний суд тривало довго — зокрема, через величезне суспільне обурення, викликане можливістю призначення в новий нібито суд такої одіозної судді.

І від НАЗК вимагали результатів перевірки, бо перевірка декларації є частиною перевірки для кандидатів в судді, а порушення обов’язку підтвердити законність джерела походження майна взагалі внесена в Конституцію як підстава для звільнення судді. Так от цікаво, що НАЗК розродилось результатами перевірки її декларації лише після того, як Сімоненко призначили суддею Нового Верховного суду.

Так, Петро Порошенко підписав указ про її призначення попри негативні висновки, попри відсутність результатів перевірки в НАЗК, попри значний суспільний резонанс. Зайве й казати, що в її декларації НАЗК не знайшли не тільки ознак корупційного злочину, але й навіть адміністративного правопорушення.

Інший не менш цікавий персонаж — це нардеп від "Волі народу" Володимир Бандуров. Його декларацію в НАЗК перевіряли теж 20 місяців замість 3.

Нардеп від "Волі народу" Володимир Бандуров

Це саме той народний депутат, по якому, за словами викривачки з НАЗК Ганни Соломатіної, від Голови Агентства Наталії Корчак надходили вказівки підготувати позитивні висновки. Ганна Соломатіна зробила цю заяву ще у листопаді 2017, проте результати перевірки його декларації затвердили лише за рік, у листопаді 2018.

Жодного слова про звернення до суду чи про міжнародні запити в результатах перевірки немає, як і не має вказівок на будь-які інші причини, через які перевірку декларації могли затягнути в 7 разів.

Однак за час, поки тривала перевірка декларації, в самому НАЗК змінилося керівництво — його очолив Олександр Мангул.

Він був головою Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області, призначений Президентом Порошенком, і очолював місцеве відділення президентської партії. І розпочату ще за попереднього керівництва перевірку таки завершили — не знайшовши порушень, звісно.

Ще один декларант, чию декларацію в НАЗК перевіряли цілих 18 місяців, це екс-заступник керівника департаменту ГПУ з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Дмитро Сус, скандальновідомий як прокурор, що "переписав авто на бабусю".

Дмитро Сус // Україна молода 

Ще влітку 2016 журналісти bihus.info з’ясували, що прокурор їздить на незадекларованому коштовному автомобілі Audi, який записаний на 85-річну пенсіонерку з Хмельницького.

Навесні 2018 року НАБУ повідомило про завершення розслідування і передачу до суду справи по ньому, бо з’ясували, що впродовж 2016 року він зловживаючи службовим становищем привласнював чуже майно і продав вилучені під час слідчих дій як речові докази кошти та майно, загалом на суму 1,2 мільйона гривень.

У 2017 році горе-прокурора звільнили, а його справа нині слухається в суді. Та це не завадило НАЗК у листопаді 2018 року, тобто через півроку після того, як НАБУ і САП відправили вже розслідувану справу до суду, ухвалити результати його перевірки, в яких не встановлено ознак кримінальних чи навіть адміністративних правопорушень.

Чому так стається, що НАЗК роками перевіряє декларації, але в результаті приходить до ну дуже сумнівних висновків? Очевидно, в тому, що перевірки декларацій там перетворили на інструмент для торгів, тиску і, не виключено, заробляння грошей.

Так, до прикладу, вже згадувана викривач з НАЗК говорила про народних депутатів, щодо яких їй надходили вказівки зробити позитивні висновки, а також про існування двох варіантів висновків: позитивного і негативного. Який з них буде в результаті ухвалений — якраз і є предметом для торгів.

Або інший приклад — за повідомленнями журналістів, під час обшуку офісу в межах провадження НАБУ щодо друга Олега Ляшка – нардепа Сергія Скуратовськоського було знайдено проект рішення НАЗК про результаті перевірки, яка була в НАЗК незадовго до того розпочата. Як і чому цей проект рішення міг потрапити до нардепа?

Іще один приклад — в межах провадження НАБУ по міністру інфраструктури Володимиру Омеляну була опублікована переписка, в якій посадовець НАЗК обговорював з міністром питання, що стосувались його перевірки.

НАЗК має бути перезавантажене. Зробити це може парламент, і якщо цей парламент не зможе цього зробити, принаймні ви знаєте, за кого не треба голосувати на наступних виборах.

Кінець кінцем все буде добре, і якщо зараз не добре — значить, це ще не кінець.