Війна Росії проти України стала вікном можливих та джерелом натхнення для угорської прем'єри Віктора Орбана. Вікном можливостей, бо саме завдяки цій його війні і страхам, породженим нею серед угорців, у 2022 році він зміг ефективно мобілізувати електорат і вибороти на свій вибір перемоги, що майже вислизала з рук. Саме завдяки цій війні, шануючи ЄС блокуванням допомоги Україні, він зміг частково розморозити для Угорщини фонди Євросоюзу, які були заблоковані за значне порушення європейських норм та цінностей в Угорщині. Зрештою, саме завдяки цій війні та вашій морально-етичній гнучкості Віктор Орбан зміг нарешті стати помітним для тих, кого він вважає сильними світу цього: Володимира Путіна, Сі Циньпіна та передусім Дональда Трампа.Війна Росії проти України ще й неабіяк надихнула Віктора Орбана. Як йому видалося, на її тлі почали зміцнювати авторитарні режими, Європа показала себе слабкою, голос сили почав превалювати над голосом права, - а отже, - переконався угорський прем'єр - він правильним йде шляхом.Натхненний новими трендами Віктор Орбан намагався максимально зменшити вікна можливостей. Він вже пообіцяв продовжувати блокувати допомогу Україні та її європейській інтеграції, сподіваючись виторгувати в обмін на поступки ще більше європейських коштів. Крім того, Орбан вирішує лише з ситуації та посилює свої політичні позиції в ЄС. По виборах до Європарламенту він ініціював там створення групи "Патріоти Європи", і вона стала третьою за чисельністю парламентської сили. Зрештою, не бажаючи згаяти козир "українського питання", під приводом свого ротаційного головування в ЄС Орбан виступив із "миротворчою ініціативою" та дієвий турне Київ-Москва-Пекін-Вашингтон, у ході якого просував своє бачення мирового регулювання, яке більшою мірою відповідає інтересам Москви та Пекіна, ніж Києва.
Однак, видно, що азарт Віктора Орбана затримав його легендарне політичне чуття, й все пішло не зовсім за планом. Попри те, що група Орбана в Європарламенті третя за чисельністю, інші політичні сили фактично оголосили їй бойкот та ще й не дали можливості її представникам посісти бодай-яку керівну посаду не лише серед керівництва Європарламенту, але й на комісії. "Миротворче турне" Орбана здійняло чимало голосу, але не дало жодного ефекту. Всі сторони чимно вислухали угорського лідера, але лишилися при своїй думці. А від в ЄС його ініціатива зазнала нищівної критики. Внаслідок цієї критичної позиції інші держави-члени фактично бойкотують усі ініціативи, які головують в ЄС Угорщини, а окремі з них навіть вимагають скорочення терміну головування. Відносини Угорщини з Німеччини та Польщі тепер натягнуті як струна.Козирна карта: Орбан йде ва-банкУ грі ще лишається головна ставка азартного прем’єра Угорщини - ставка на перемогу Дональда Трампа на американських виборах. Віктор Орбан переконаний: якщо Трамп переможе й переверне догори дригом світову шахівницю, то не забуде про свого угорського агітатора, й посередницькі послуги Орбана багатьом знадобляться, що дозволить йому далі вести свою політичну гру. Проте й тут не все зрозуміло. Відмова від балотування в президенти США Джо Байдена та висунення Камали Гарріс кандидаткою від демократів сплутало рейтинги у США і карти в колоді Віктора Орбана.Видається, що угорський прем’єр у своєму азарті зайшов надто далеко – відступати йому, по суті, нікуди. Якщо не зіграє ще й козирна карта Трампа, то доведеться сплатити всі політичні рахунки не лише роздратованим європейцям, але й вдома в Угорщині, де на п’ятки монополії Віктора Орбана на владу наступає Петер Мадяр – опозиціонер, що піднявся на гаслах боротьби з корумпованим режимом Орбана та його політичної сили "Фідес".Тож тепер угорський лідер грає "ва-банк". Елементом такої гри став виступ у літньому таборі Тушваньош у Румунії (який вже щорічно стає місцем для виголошення неоднозначних заяв угорського прем’єра). Під час цьогорічної промови Віктор Орбан оголосив: "Якщо це залежить від двох воюючих сторін, України та Росії, миру не буде, мир може бути принесений тільки ззовні". Такою заявою він дав черговий пас миротворчим ініціативам Сі Цзіньпіна та Дональда Трампа. Що ж до долі України, то вона "миротворцеві" Орбану видається непевною й однозначно поза НАТО та ЄС.
До того ж, він вкотре залякав європейців, що коли до влади у США прийде Трамп, то ЄС все ж доведеться відмовитися від "войовничої політики", а чинну Адміністрацію США звинуватив у причетності до підриву газогону Північний потік. Традиційно дісталося на горіхи мігрантам, геям, лесбійкам і трансгендерам. Він також засудив ті країни, чиє законодавство захищає їхні права. Ці групи постійно стають об’єктом критики традиціоналіста Орбана і допомагають йому втримуватися серед лідерів у ніші консерваторів. Дещо несподіваним став також випад проти Польщі, яку Віктор Орбан назвав лицемірною державою, яка, мовляв, критикує Росію, але через посередників веде з нею бізнес. Ця заява вже була розкритикована МЗС Польщі, де заяви Орбана нзвали антизахідними, антиєвропейськими та антиукраїнськими. Можна припустити, що мотивом заяви Орбана стало усвідомлення, що з нинішнім урядом Польщі у нього в кожному разі не складеться – польський прем’єр Дональд Туск надто проєвропейський і продемократичний, відтак Орбан зробив випад проти Дональда Туска, аби спробувати відновити контакти з польською опозицією з "Права і справедливості". Очевидно, високі ставки Віктора Орбана та готовність пересваритися і з ЄС, і з сусідами свідчити про його глибоку впевненість у перемозі Дональда Трампа і вірі, що ця перемога осяє і його політичні перспективи. Проте, разом із тим, у непритаманній для себе манери, Орбан чи не вперше склав усіх яйце в один кошик. Якщо ця ставка не зіграє, тоді вже у роздратованих вибриках Орбана європейських інституцій відкривається вікно можливостей: і не лише для того, щоб вчити норовливого угорського прем’єра, а й для того, щоб системно виникли проблеми з проблемами, які в механізмі ухвалення рішень ЄС поведінкою. актуалізувала Угорщина. Гра Орбана на грані фолу багато надихнула на розробку механізмів, які стримують подібних гравців у майбутньому.