Кожному іноді доводиться щось позичати, будь то гроші або речі. Буває й таке, що повернення боргу стає проблемним. Саме за таких умов сторони починають згадувати про документи, які вони підписали разом з передачею грошових коштів. Отже, розгляньмо договори, які згідно чинного законодавства України регулюють подібні взаємовідносини, і допомагають уникнути можливих ризиків.
Договір позики
Договір позики є підтвердженням факту виникнення зобов'язань між Позикодавцем та Позичальником (тобто тим “хто дає в борг” і тим “хто бере в борг”). Договір укладається в письмовій формі, якщо сума позики перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів громадян для фізичних осіб (далі - НМДГ), що станом на 01.01.2021 року 10 НПДГ складає 170 грн. Дане правило не поширюється на юридичних осіб, оскільки компанії завжди укладають договір позики в письмовій формі.
Як і будь-який інший документ, що має юридичну силу, договір позики повинен містити обов'язкові реквізити:
- місце та дата його оформлення;
- повне найменування сторін (прізвище, ім'я та по-батькові для фізичних осіб або найменування юридичної особи);
- інформацію про сторони та контактні дані (паспортні дані, ІПН, адресу проживання та реєстрації, номер телефону, електронну адресу або код ЄДРПОУ, адреса місцезнаходження, номер св-ва ПДВ, номер поточного рахунку та банківські реквізити);
- предмет договору (суму позики, якщо видано у валюті – вказуємо еквівалент в гривневому еквіваленті);
- порядок повернення позики (готівковий, безготівковий, строки повернення позики);
- інші суттєві умови (відсотковий чи безвідсотковий договір, порядок нарахування та сплати відсотків, відповідальність сторін за порушення умов договору, порядок нарахування штрафних санкцій).
Скачати готовий договір позики
Боргова розписка
Розписка – документ, що фіксує факт передачі грошових коштів від позикодавця позичальнику та є письмовим підтвердженням укладання договору позики між сторонами. Розписка не є обов'язковим документом, якщо факт передачі грошових коштів зафіксовано у договорі, а також може розглядатися як самостійна повноцінна угода позики у разі, якщо сторони досягли усних домовленостей (не забуваємо про 10 НМДГ).
Документ може бути надрукованим і містити лише підпис позичальника. Проте судова практика тлумачить, що варто все ж писати розписку від руки. В разі звернення до суду розписка стане основним доказом порушення зобов'язань, а графологічна експертиза доведе її справжність.
З повним текстом статті можете ознайомитись за посиланням: https://thedoc.com.ua/blog/keys/8