Гетманцев: тіньова економіка «забирає» з України по 1 трлн грн щороку — які галузі під ударом

Питання масштабів тіньової економіки в Україні не втрачає гостроти: за оцінками народного депутата Гетманцева, держава щорічно недоотримує близько 1 трлн грн. Це не лише втрата ресурсів для армії та соцсфери, а й прямий удар по інвестиціях, конкурентоспроможності та платоспроможності бізнесу. У статті розберемо, які галузі потрапляють під найбільший ризик, які механізми використовують тіньові схеми та що можна змінити в короткостроковій і довгостроковій перспективі.

Гетманцев: тіньова економіка «забирає» з України по 1 трлн грн щороку — які галузі під ударом

За словами Гетманцева, основні втрати концентруються у кількох секторах, де поєднуються великий обсяг операцій, низька прозорість та можливості для ухилення від оподаткування. Серед таких галузей — енергетика, будівництво і нерухомість, сільське господарство, фармацевтика та охорона здоров'я, а також зовнішня торгівля і митниця. У кожній з них існують свої типові схеми: від фіктивного експорту і «відкатів» до маніпуляцій з ПДВ та ветеринарними сертифікатами.

Які галузі в зоні ризику і як саме «вимиваються» бюджетні кошти

У енергетиці проблеми пов'язані з непрозорими контрактами, трансферним ціноутворенням і схемами з постачанням палива. Фірми-«прокладки» можуть формувати штучні збитки або завищувати витрати, що дозволяє мінімізувати податкові зобов'язання. У сфері будівництва та нерухомості — готівкові розрахунки, заниження вартості об'єктів при оформленні та ухилення від сплати ПДФО й податків на прибуток.

Сільське господарство страждає від схем з «тіньовим» експортом, фальсифікації документів і нелегального обігу зерна та сировини. Часто використовують схеми з ПДВ-нарощуванням та фіктивними компаніями, які отримують возвратні платежі з бюджету. У фармацевтиці та охороні здоров'я трапляються фіктивні закупівлі, завищення цін на медичні препарати й матеріали, а також відмивання через благодійні фонди.

Критичною точкою залишається митниця і торгівля: контрабанда, недекларований імпорт, фальсифікація митної вартості — усе це дозволяє мінімізувати мито і ПДВ. В поєднанні з корупційними зв'язками на місцях такі схеми призводять до втрат, що нараховуються мільярдами.

Механізми тіньових фінансових потоків і пропозиції для зупинки витоків

Типові механізми включають: використання фірм-транзитів для фіктивних операцій, фальшиві податкові накладні для повернення ПДВ, розмитнення товарів з фальсифікацією вартості, готівкові розрахунки поза банківською системою, а також корупційні домовленості при публічних закупівлях. Окрім цього, важливу роль відіграє низький рівень цифрової трансформації процесів і слабкий контроль за великими грошовими потоками.

Для скорочення втрат Гетманцев і експерти пропонують низку кроків: посилення електронного контролю (розширення електронного адміністрування ПДВ), загальне запровадження е-каси і повсюдне зменшення готівкового обігу, підвищення прозорості публічних закупівель (розвиток та контроль eProcurement), посилення митного контролю через цифрові інструменти і обмін даними з міжнародними партнерами.

Додатково важливі заходи з протидії корупції: незалежні розслідування, захист викривачів, підвищення відповідальності посадовців та ефективніші санкції для компаній і фізичних осіб, які беруть участь у схемах. Також немало значить підтримка легального бізнесу: спрощення систем оподаткування для малого і середнього бізнесу, стимулювання переходу в легальну економіку через субсидії на цифровізацію та банківські послуги.

На практиці результати можуть бути помітні лише за умови комплексних реформ: поєднання антикорупційних ініціатив, цифрових рішень та посилення правоохоронної роботи. Безсистемні або часткові кроки лише змістять «тінь» в інші сфери, але не вирішать проблему в цілому.

Повернути до державного бюджету 1 трлн грн — амбітне завдання, але цілком реальне за умови комплексних змін. Вони потребують політичної волі, інституційної спроможності та координації між урядом, парламентом і бізнес-спільнотою. В терміновій перспективі важливо мінімізувати найбільш очевидні витоки — у митниці, публічних закупівлях та енергетиці; у довгостроковій — будувати прозору економічну екосистему, де тіньова економіка втрачатиме простір для існування.