Падіння курсу гривні пов'язане зі збільшенням попиту на іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку через сезонні, ситуативних і психологічних чинників. Про це повідомила прес-служба Національного банку України (НБУ), пише "Новое Время".
Але пропозиція іноземної валюти з боку головних експортних галузей (гірничо-металургійний комплекс, АПК) залишається на досить високому рівні. Це свідчить про відсутність фундаментальних причин для знецінення гривні, зазначає регулятор.
Але до зниження конкурентоспроможності національних виробників на експортних ринках привела тарифна політика "Укрзалізниці".
Про це пояснюється в аналітичній довідці, підготовленій фахівцями ДП "Укрпромзовнішекспертиза", передає Мінпром з посиланням на текст документа.
В УПЕ підкреслюють, що в умовах посилення конкуренції на глобальних ринках українські виробники не можуть перекласти додаткові витрати на покупців. Це призводить до втрати ринків збуту і, відповідно, зменшення обсягів виробництва продукції.
Яскравим прикладом експерти називають ситуацію в гірничо-металургійному комплексі в 2017 році, оскільки для основної частини підприємств гірничо-металургійного комплексу залізничний транспорт є безальтернативним.
Так, через істотне зростання залізничних тарифів в 2016-2017 рр. (на 33%) вже в 2017 році підприємства ГМК України знизили експорт залізорудної сировини в Китай на 3 млн т., до 11,8 млн т. Також в 2017 році Україна знизила на 3,1 млн т. експорт металопрокату – до 14,6 млн т. – зокрема, через втрату цінової конкурентоспроможності на ринках країн Близького Сходу, Південної Азії та ЄС.
В результаті втрати експортних ринків випуск металопрокату в Україні в 2017 році впав на 3 млн т., а виробництво залізорудної сировини, викликане зниженням виплавки стали і зменшенням експорту руди в Китай, знизилося на 5 млн т., до 96 млн т. на рік .
24.ua Падіння курсу гривні пов'язане зі збільшенням попиту на іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку через сезонні, ситуативних і психологічних чинників. Про це повідомила прес-служба Національного банку України (НБУ), пише "Новое Время".
Але пропозиція іноземної валюти з боку головних експортних галузей (гірничо-металургійний комплекс, АПК) залишається на досить високому рівні. Це свідчить про відсутність фундаментальних причин для знецінення гривні, зазначає регулятор.
Але до зниження конкурентоспроможності національних виробників на експортних ринках привела тарифна політика "Укрзалізниці".
Про це пояснюється в аналітичній довідці, підготовленій фахівцями ДП "Укрпромзовнішекспертиза", передає Мінпром з посиланням на текст документа.
В УПЕ підкреслюють, що в умовах посилення конкуренції на глобальних ринках українські виробники не можуть перекласти додаткові витрати на покупців. Це призводить до втрати ринків збуту і, відповідно, зменшення обсягів виробництва продукції.
Яскравим прикладом експерти називають ситуацію в гірничо-металургійному комплексі в 2017 році, оскільки для основної частини підприємств гірничо-металургійного комплексу залізничний транспорт є безальтернативним.
Так, через істотне зростання залізничних тарифів в 2016-2017 рр. (на 33%) вже в 2017 році підприємства ГМК України знизили експорт залізорудної сировини в Китай на 3 млн т., до 11,8 млн т. Також в 2017 році Україна знизила на 3,1 млн т. експорт металопрокату – до 14,6 млн т. – зокрема, через втрату цінової конкурентоспроможності на ринках країн Близького Сходу, Південної Азії та ЄС.
В результаті втрати експортних ринків випуск металопрокату в Україні в 2017 році впав на 3 млн т., а виробництво залізорудної сировини, викликане зниженням виплавки стали і зменшенням експорту руди в Китай, знизилося на 5 млн т., до 96 млн т. на рік .
24.ua