Лукашенко заявив про готовність Білорусі стати «миротворцем» у війні: експерти сумніваються в реальності таких намірів

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко зробив чергову гучну заяву, стверджуючи, що Сполучені Штати Америки нібито розглядають Білорусь як потенційного миротворця у війні між росією та Україною. Його слова прозвучали під час інтерв’ю державним ЗМІ й одразу викликали широкий резонанс серед міжнародних аналітиків.

Лукашенко говорить про «мирну місію»

За словами білоруського лідера, його країна має «унікальне геополітичне становище» і може стати посередником у врегулюванні війни.

«Білорусь завжди виступала за мир. Ми готові зробити все, щоб конфлікт на сході Європи припинився», — заявив Лукашенко, додавши, що «Вашингтон усвідомлює потенціал Мінська у миротворчій ролі».

Ця теза стала несподіваною, зважаючи на те, що саме з території Білорусі у 2022 році російські війська розпочали наступ на північ України.

Між політичним маневром і дипломатичним сигналом

Експерти розділилися у своїх оцінках заяв Лукашенка. Частина аналітиків вважає це спробою покращити міжнародний імідж Білорусі, який за останні роки суттєво погіршився через політичні репресії, співпрацю з москвою та ізоляцію з боку Заходу.

«Лукашенко намагається подати себе як миротворця, щоб вийти з-під тіні Кремля і відновити контакти з Заходом. Але це, швидше за все, дипломатичний маневр, а не реальна ініціатива», — зазначає білоруський політолог Арсеній Дубовський.

Водночас деякі експерти не виключають, що Мінськ може прагнути посилити власну роль у переговорах між сторонами, особливо якщо росія втратить позиції на фронті або буде змушена шукати нові формати дипломатії.

Складна роль Мінська

Попри риторику Лукашенка, Україна не розглядає Білорусь як нейтрального посередника, оскільки Мінськ фактично надає територію, логістику та військову інфраструктуру для російських військ.
Міжнародні партнери також ставляться до таких заяв із обережністю, адже будь-яка миротворча ініціатива з боку союзника кремля може виглядати як спроба легітимізувати вплив росії на процес врегулювання.

«Білорусь втратила довіру як посередник після 2022 року. Тепер будь-яка її участь у переговорах викликатиме підозру в упередженості», — зазначає експерт із міжнародної політики Олена Гончаренко.

Потенційні наслідки

Якщо Білорусь справді спробує взяти участь у мирному процесі, це може стати перевіркою її дипломатичної спроможності та готовності віддалитися від політики кремля. Проте більшість аналітиків схиляються до думки, що Лукашенко використовує такі заяви для політичного торгу з Заходом, намагаючись пом’якшити санкційний тиск.

Попри гучні заяви Мінська, експерти сумніваються, що Білорусь реально може стати посередником у війні між росією та Україною. Її залежність від кремля, участь у військових операціях та відсутність довіри з боку Києва роблять такий сценарій малоймовірним.

Тим часом аналітики не виключають, що подібні ініціативи можуть бути спробою Лукашенка повернути собі політичну суб’єктність, яка значною мірою втрачена через його підтримку російської агресії.