Ірма Шелест
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Сполучені Штати фактично більше не беруть участі у фінансуванні оборони України та постачанні необхідного військового обладнання. За його словами, основний тягар підтримки Києва нині лягає на європейські держави та інших союзників, які не входять до американського блоку.
Заява німецького канцлера пролунала на тлі загострення дискусій щодо майбутнього військової допомоги Україні. Європейські уряди змушені оцінювати власні можливості та готуватися до сценарію, за якого Сполучені Штати надалі не будуть відігравати провідну роль у забезпеченні української армії зброєю, боєприпасами, засобами протиповітряної оборони та розвідувальною інформацією.
Мерц попередив Європу про загрозу з боку росії
Фрідріх Мерц закликав європейське суспільство не піддаватися самовдоволенню та не сприймати нинішню ситуацію як тимчасову кризу, яка не матиме наслідків для інших країн. На його думку, росія становить довгострокову небезпеку не лише для України, а й для всієї демократичної Європи.
Німецький канцлер наголосив, що російське керівництво прагне досягти значно більшої мети, ніж захоплення українських територій. Ідеться про ослаблення європейської єдності, підрив довіри до демократичних інституцій та створення умов, за яких окремі держави будуть змушені діяти під тиском Москви.
За словами Мерца, володимир путін намагається продемонструвати, що демократичні країни не здатні довго підтримувати Україну та протистояти російській агресії. Саме тому, вважає канцлер, допомога Києву має не лише військове, а й стратегічне значення для безпеки всього континенту.
Водночас політик визнав, що підтримка України створює серйозне навантаження на державні бюджети європейських країн. Фінансування зброї, боєприпасів, ремонту техніки, гуманітарних програм і відновлення критичної інфраструктури потребує значних ресурсів. Проте Берлін та його партнери, за словами Мерца, готові продовжувати цю роботу доти, доки триває війна.
Європа взяла на себе дедалі більшу частину допомоги Україні, однак повністю замінити американські можливості в короткі строки буде складно. Насамперед це стосується сучасних систем протиповітряної оборони, супутникової розвідки, оперативного обміну даними та окремих видів високоточної зброї.
Чому позиція Вашингтона викликає занепокоєння
Європейські лідери уважно стежать за сигналами з Вашингтона, оскільки зміна американської політики безпосередньо впливає на ситуацію на фронті. Останнім часом представники США наполягають на необхідності припинити українські удари по російських нафтопереробних підприємствах. У Вашингтоні побоюються, що такі атаки можуть призвести до подальшого загострення та ускладнити дипломатичні спроби завершити війну.
Українська сторона, зі свого боку, вважає удари по об’єктах паливної інфраструктури росії частиною законної оборонної кампанії. Нафтопереробні заводи забезпечують російську армію пальним, а їхня робота пов’язана з фінансуванням військових потреб кремля. У Києві наголошують, що обмеження таких операцій можуть послабити здатність України впливати на військово-промисловий потенціал противника.
Президент України Володимир Зеленський звинувачував адміністрацію Дональда Трампа у спробах чинити тиск на Київ, щоб українська влада погодилася на умови, вигідні росії. У відповідь американська сторона заявляла про необхідність зупинити ескалацію та перейти до переговорів.
Фрідріх Мерц розповів, що намагається переконати Дональда Трампа у власних інтересах Сполучених Штатів підтримувати стабільну та сильну Європу. На його думку, безпека європейського континенту безпосередньо пов’язана з довгостроковими інтересами Вашингтона. Якщо росія зможе досягти своїх цілей в Україні, це може вплинути на всю систему міжнародної безпеки.
Німецький канцлер також підкреслив, що Європа не повинна розглядати свою підтримку України як тимчасовий політичний жест. Йдеться про необхідність вибудувати спроможну систему оборони, яка дозволить країнам континенту самостійно реагувати на загрози. Для цього необхідні спільні закупівлі, збільшення виробництва озброєнь і координація військових програм.
Європа готується до тривалої підтримки України
Європейські уряди продовжують підтримувати санкції проти Москви та виступають за збереження територіальної цілісності України. Більшість партнерів Києва наполягає, що мирне врегулювання не може передбачати примусову відмову України від її територій. Будь-яка домовленість, на їхню думку, має ґрунтуватися на гарантіях безпеки та здатності України захистити себе.
Водночас у європейських столицях розуміють, що заміщення американської допомоги не відбудеться миттєво. Європейські армії мають обмежені запаси окремих видів боєприпасів, а оборонна промисловість лише нарощує виробничі потужності. Додатковою проблемою залишається нестача систем, які можуть ефективно захищати українські міста від балістичних ракет і масованих повітряних атак.
Окреме значення має обмін розвідувальними даними. Сполучені Штати володіють масштабними технічними та супутниковими можливостями, завдяки яким Україна отримує інформацію про переміщення російських військ, підготовку ударів і розташування важливих військових об’єктів. Європейські країни поступово розвивають власні системи, але найближчим часом повністю компенсувати американський внесок буде надзвичайно складно.
Ситуацію ускладнює і внутрішньополітичний порядок денний у різних країнах Європи. У кількох державах наближаються виборчі кампанії, під час яких питання витрат на Україну може стати предметом гострих суперечок. Частина політичних сил закликає скоротити допомогу Києву, посилаючись на економічні труднощі та потребу спрямовувати кошти на внутрішні соціальні програми.
Попри це, Фрідріх Мерц вважає, що європейські країни мають зберігати єдність. На його переконання, короткострокова економія може обернутися значно більшими витратами в майбутньому, якщо росія відчує слабкість Заходу та вирішить продовжити агресивну політику щодо інших держав.
Повідомлення про можливе скорочення американської участі в обороні України вже вплинули на дискусію щодо європейської безпеки. Уряди країн ЄС змушені прискорювати ухвалення рішень про закупівлю озброєнь, збільшення оборонних бюджетів і довгострокові програми військової підтримки Києва.
Наразі головне питання полягає в тому, чи зможе Європа не лише зберегти нинішній рівень допомоги Україні, а й збільшити його у разі подальшого скорочення американської підтримки. Від цього залежатимуть стійкість української оборони, можливості протидії російським атакам і перспективи майбутнього мирного врегулювання.