Новий викид сонячної плазми може посилити північне сяйво

На Сонці зафіксували новий потужний спалах, який, імовірно, супроводжувався корональним викидом маси у напрямку Землі. Такі події здатні змінювати стан космічної погоди та впливати на магнітне поле нашої планети. Якщо хмара зарядженої плазми справді рухається до Землі й матиме достатню швидкість та енергію, у найближчі дні можна очікувати посилення полярного сяйва. Воно може стати яскравішим, тривалішим і з’явитися значно південніше від звичних зон спостереження.

Сонячний спалах являє собою раптовий викид величезної кількості енергії в атмосфері Сонця. Під час таких процесів у космічний простір вириваються рентгенівське та ультрафіолетове випромінювання, а інколи й потоки заряджених частинок. Особливу увагу науковців привертає саме корональний викид маси, адже він може переносити мільярди тонн плазми зі складною структурою магнітного поля. Напрямок руху такого викиду та його взаємодія із земною магнітосферою визначають, наскільки сильними будуть наслідки.

Чому новий спалах може посилити полярне сяйво

Північне сяйво, або полярне сяйво, виникає тоді, коли заряджені частинки сонячного вітру проникають у верхні шари атмосфери Землі. Магнітне поле планети спрямовує частину цих частинок до районів поблизу магнітних полюсів. На висоті приблизно від 80 до кількох сотень кілометрів вони стикаються з атомами кисню та молекулами азоту. У результаті гази переходять у збуджений стан, а під час повернення до нормального стану випромінюють світло різних кольорів.

Зелений відтінок сяйва найчастіше пов’язують зі взаємодією частинок із киснем на висоті близько 100–150 кілометрів. Червоні, рожеві, фіолетові та сині кольори можуть з’являтися в інших шарах атмосфери або під час особливо потужних геомагнітних бур. Саме тому сильний корональний викид маси здатен перетворити ледь помітне світіння на масштабне небесне явище, яке спостерігатимуть мешканці значно більшої території.

Коли плазма досягає магнітосфери, вона стискає її та провокує геомагнітні збурення. Якщо магнітна орієнтація потоку виявиться сприятливою для проникнення частинок у земне магнітне поле, активність сяйва різко зросте. Водночас сам факт спалаху ще не гарантує появи яскравого полярного сяйва. Важливими є швидкість хмари, її щільність, магнітна структура та точна траєкторія. Частина викидів проходить повз Землю або втрачає значну частину енергії дорогою.

Коли та де можна буде побачити явище

Після потужного спалаху сонячна плазма може досягнути околиць Землі приблизно за один-три дні, хоча точний час залежить від швидкості викиду. Найшвидші хмари заряджених частинок долають цю відстань швидше, тоді як повільніші потоки можуть рухатися кілька діб. Прогнози космічної погоди уточнюються в міру того, як сонячна плазма наближається до планети та надходять нові дані зі спостережних апаратів.

За сприятливого сценарію полярне сяйво можна буде побачити не лише у високих північних широтах. Під час сильної геомагнітної бурі зона видимості здатна зміститися на південь, охоплюючи частину територій, де це явище спостерігається рідко. В Україні шанси на спостереження залежать від сили бурі, географічного розташування, прозорості атмосфери та рівня світлового забруднення. Найкращі умови зазвичай складаються за межами великих міст, де штучне освітлення не перекриває слабке світіння неба.

Для спостереження варто обрати відкриту місцевість із широким оглядом на північ. Небо має бути безхмарним, а місяць — не надто яскравим. Полярне сяйво не завжди виглядає неозброєним оком так само насичено, як на фотографіях, зроблених із довгою витримкою. Камера смартфона або фотоапарат можуть зафіксувати кольори краще, ніж людський зір, особливо за слабкої активності. Водночас яскраве сяйво можна помітити як зеленувату, білу або рожеву смугу, що змінює форму та повільно рухається небом.

Найбільш вражаюча фаза може тривати від кількох хвилин до кількох годин. Активність іноді відбувається хвилями: після короткого затишшя небо знову спалахує вертикальними променями, дугами або мерехтливими завісами. Тому спостерігачам не варто залишати місце одразу після першої появи світіння. Геомагнітні умови можуть змінюватися дуже швидко, а найкращий момент часто настає вночі, коли вплив сонячного випромінювання мінімальний.

Чи становить сонячний викид небезпеку для технологій

Полярне сяйво є красивим проявом космічної погоди, але потужні геомагнітні бурі можуть створювати певні ризики для технологічної інфраструктури. Збурення магнітного поля здатні впливати на роботу супутників, систем навігації, радіозв’язку та деяких електромереж. На орбіті підвищується рівень радіації, а верхні шари атмосфери можуть нагріватися й розширюватися. Через це супутники відчувають більший опір під час руху, що потребує додаткового коригування їхніх орбіт.

Сильні сонячні спалахи також здатні тимчасово погіршувати короткохвильовий радіозв’язок на освітленому боці Землі. У деяких випадках виникають неточності в роботі навігаційних систем, адже сигнали супутників проходять крізь збурену іоносферу. Для авіації особливе значення мають маршрути поблизу полярних областей, де під час сонячної активності можуть виникати перебої зв’язку або підвищуватися радіаційне навантаження.

Для більшості людей на поверхні Землі така подія не становить прямої загрози. Планета має потужну магнітосферу та атмосферу, які захищають населення від основної частини сонячного випромінювання і заряджених частинок. Побутові електронні пристрої також зазвичай не виходять із ладу через сам факт появи полярного сяйва. Найбільше значення мають масштаб бурі та стан захисної інфраструктури, а не яскравість світіння, яке спостерігають у небі.

Фахівці продовжують стежити за розвитком сонячної активності, щоб уточнити, чи досягне викид Землі та наскільки сильним буде можливе геомагнітне збурення. Прогноз може змінюватися після отримання нових вимірювань швидкості плазми, її щільності та магнітного поля. Якщо сонячна хмара справді рухається у напрямку нашої планети, найближчий період може подарувати спостерігачам рідкісне небесне видовище. Водночас ця подія стане ще одним нагадуванням про те, наскільки тісно сучасні технології та життя на Землі пов’язані з активністю Сонця.