На самій лінії фронту й досі живуть цивільні. Щодня вони потерпають від обстрілів, не менше, ніж військовослужбовці. Часто у них нема жодних комунікацій, ані світла, ані газу, ані води. Та вони живуть попри все. "Коли я спала, побило дзеркала, а потім розбило карниз і полетіло в стіну. Син у цей час спав на дивані. А якби я там спала довше, то мене б вбило", – згадує моторошний час мешканка селища Опитне (Доннеччина) Марія.
Баба Маша з прифронтового Опитного за цю війну пережила все. Смерть чоловіка, окупацію, загибель сина від осколка. Фото родичів показує зі сльозами на очах. Від часу звільнення селища – їй в усьому допомагали українські воїни та волонтери, до яких ставиться з особливою любов'ю. Старенька завжди носить бійцям овочі. Попри нечуваний біль всередині завжди всім рада. Боїться тільки темряви.
Я одна в хаті боюсь. У мене вікна забиті плівкою і дошками. Топити є чим. Їсти є що. Аби мир був, якби не стріляли,
– розповідає старенька.
А ще, зізнається, потрібні вікна. Старі потрощило осколками ще у 2014-му році. Тоді за Опитне йшли бої. Та навіть зараз може прилетіти, кажуть бійці, які боронять вже вільну Україну на позиціях, що тепер за кілька кілометрів від селища. Якщо не обстрілюють цивільних, то намагаються вибити наших бійців з укріплень.
На цих позиціях, просто над Донецьким аеропортом відбивати атаки ворожих ДРГ вже звикли. Тут служать навіть славнозвісні Кіборги, які боронили летовище 4 роки тому. Кіборг каже – бути тут після пекла 2014-го року непросто. Проте, потрібно.
+Відео24.ua
На самій лінії фронту й досі живуть цивільні. Щодня вони потерпають від обстрілів, не менше, ніж військовослужбовці. Часто у них нема жодних комунікацій, ані світла, ані газу, ані води. Та вони живуть попри все. "Коли я спала, побило дзеркала, а потім розбило карниз і полетіло в стіну. Син у цей час спав на дивані. А якби я там спала довше, то мене б вбило", – згадує моторошний час мешканка селища Опитне (Доннеччина) Марія.
Баба Маша з прифронтового Опитного за цю війну пережила все. Смерть чоловіка, окупацію, загибель сина від осколка. Фото родичів показує зі сльозами на очах. Від часу звільнення селища – їй в усьому допомагали українські воїни та волонтери, до яких ставиться з особливою любов'ю. Старенька завжди носить бійцям овочі. Попри нечуваний біль всередині завжди всім рада. Боїться тільки темряви.
Я одна в хаті боюсь. У мене вікна забиті плівкою і дошками. Топити є чим. Їсти є що. Аби мир був, якби не стріляли,– розповідає старенька.
А ще, зізнається, потрібні вікна. Старі потрощило осколками ще у 2014-му році. Тоді за Опитне йшли бої. Та навіть зараз може прилетіти, кажуть бійці, які боронять вже вільну Україну на позиціях, що тепер за кілька кілометрів від селища. Якщо не обстрілюють цивільних, то намагаються вибити наших бійців з укріплень.
На цих позиціях, просто над Донецьким аеропортом відбивати атаки ворожих ДРГ вже звикли. Тут служать навіть славнозвісні Кіборги, які боронили летовище 4 роки тому. Кіборг каже – бути тут після пекла 2014-го року непросто. Проте, потрібно.
+Відео24.ua