Економісти з Ukraine Economic Outlook проаналізували структуру коронавірусного фонду України і порівняли з іншими країнами.
Виявилося, що українська практика не відрізняється від інших країн: крім медицини, гроші фонду йдуть на виплати населенню, компенсації бізнесу, податкові пільги та інфраструктурні проєкти, пише РБК.
Єдина відмінність у тому, що на інфраструктуру Україна дійсно витрачає більше. І обумовлено це не тільки загальним вбитим станом інфраструктури, а й тим, що такі інвестиції служать для підтримки всієї економіки і створюють робочі місця.
Як зазначається, український уряд не винайшов велосипед. Наприклад, у період глобальної кризи країни цілеспрямовано інвестували в інфраструктуру для підтримки своїх економік.
На думку Михайла Кухара з Ukraine Economic Outlook, саме інвестиції в інфраструктуру не дозволили ВВП України впасти до 11%, утримавши падіння на рівні 3,7%.
Економісти прогнозують, що при збереженні таких темпів робіт і обсягів інвестицій позитивний ефект від "Великого будівництва" триватиме як мінімум 5-10 років.
При цьому, підкреслюється в публікації, темп знижувати ніхто не має наміру. Глава Укравтодору Олександр Кубраков уже заявив, що пора переходити до довгострокових проєктів і шукати інвестиції з горизонтом в 10 років - через розміщення євробондів або прямі кредити.
Серед озвучених "Укравтодором" планів - до 2025 року закінчити будівництво мостів у Запоріжжі та Кременчуці, побудувати дорогу до Одеського порту і об'їзну Києва. 35 млрд гривень мають намір вкласти в будівництво цементобетонних трас.
Ще один мегапроєкт стосується розвитку прикордонних територій. У ремонт 600 км прикордонних доріг і понад 30 КПП інвестують 12,6 млрд гривень.
Загальний обсяг п'ятирічних інвестицій в мегапроєкти в Укравтодорі оцінюють в 340 млрд гривень.
Нагадаємо, глава Укравтодору Олександр Кубраков раніше заявив, що такий феномен, як недобудови, нарешті зникне з української історії. Як відомо, до 2020 року дороги дробилися на безліч дрібних ділянок і розподілялися між підрядниками. З 2020 року Укравтодор почав застосовувати так звану маршрутизацію проєктів, коли обраний напрям має ремонтуватися цілком і упродовж одного року. Першою такою дорогою стала траса Запоріжжя - Маріуполь, 70 км якої раніше ремонтувалися три роки, а решта 130 км привели в порядок всього за 68 днів.