Ракета «Філін» кидає новий виклик ППО: експерт пояснив, як її збивати

Російська крилата ракета «Філін» може бути не кустарною розробкою через дефіцит озброєння, а результатом переходу ОПК РФ до модульного виробництва та уніфікації компонентів. Таку оцінку висловив авіаційний експерт Анатолій Храпчинський, повідомляє РБК-Украина.

У медіа «Філіна» часто описують як спробу росії зібрати далекобійну зброю з пластику та китайської електроніки. Однак, за словами експерта, таке пояснення спрощує реальну схему розробки ракети.

Розробником «Філіна» є НПО «Молнія», що входить до корпорації «Тактичне ракетне озброєння». До цієї ж структури належить МКБ «Радуга» — головне російське конструкторське бюро крилатих ракет.

Це, як вважає Храпчинський, може забезпечувати інженерам «Молнії» доступ до технічної документації, результатів випробувань в аеродинамічних трубах і агрегатної бази серійних ракет Х-59, Х-69, Х-101 та «Виробу 30».

Які компоненти використали в ракеті

Одним із ключових елементів «Філіна» експерт називає малорозмірний газотурбінний двигун R500 виробництва російського ТОВ «Рейнольдс». На попередній російській ракеті S8000 «Бандероль» використовували комерційний китайський двигун Swiwin.

Храпчинський припускає, що R500 міг стати результатом реінжинірингу та локалізації складання в росії. За його даними, такий самий двигун встановлюють на авіаційні ракети С-71М «Монохром» і С-71К «Ковер», які розробляє ДКБ «Сухого».

Системи автоматичного управління від компанії «ПЛАЗ», за оцінкою експерта, мають розведення плат і маркування, уніфіковані з пізніми серіями безпілотників «Гарпія» та «Герань-2». У складі бортового обладнання також заявлені 16-канальна антенна решітка «Комета» та китайська інерційна система.

Бойову частину «Герані» масою 50 або 100 кг, як стверджує Храпчинський, адаптували для вузького фюзеляжу з вуглепластику та склопластику. Ракета отримала пряме крило розмахом близько трьох метрів і силові кронштейни, виготовлені методом 3D-друку.

Завдяки високій аеродинамічній якості планера, за оцінкою експерта, відносно легкого двигуна R500 достатньо для польоту зі швидкістю до 800 км/год і дальністю до 1200 км.

Водночас R500 не використовують на реактивних «Геранях». Храпчинський пояснює це широким трикутним крилом таких апаратів і значним лобовим опором. Для розгону до 600 км/год їм, за його даними, потрібна тяга в межах 90–120 кгс.

Навіщо росії ракета з наземним стартом

Стратегічну мету створення «Філіна» експерт пов’язує зі збереженням залишків російської дальньої авіації та виснаженням української економіки й системи протиповітряної оборони.

За його словами, кожен виліт Ту-95МС для запуску Х-101 зменшує ресурс старих планерів і двигунів НК-12, виробництво яких росія втратила. Це відбувається на тлі зростання небойових втрат російської авіації, зокрема падіння Ту-22М3 в Іркутській області та аварій Су-30 і Су-34.

«Філін» може зменшити залежність від аеродромів дальньої авіації. Ракету запускають із мобільної наземної установки за допомогою твердопаливного прискорювача, що, за оцінкою експерта, дає змогу застосовувати її з прикордонних районів.

Храпчинський також пов’язує цю концепцію з використанням повітряних mesh-мереж і базових станцій у Білорусі як північного ретрансляційного коридору. На його думку, така система може створити для росії можливість завдавати ударів по західних областях України з мінімальним часом попередження.