росія знищила унікальну костюмну колекцію кіностудії Довженка в Києві: спалахнула пожежа після атаки (фото)

Унаслідок російської атаки на Київ серйозних пошкоджень зазнала Національна кіностудія імені Олександра Довженка — одна з найстаріших кіностудій України, де було знищено найбільшу й найстарішу костюмну колекцію країни. Подія викликала широкий резонанс у культурному середовищі, адже мова йде не лише про матеріальні втрати, а й про безповоротне руйнування частини національної пам'яті, пов'язаної з історією українського кіно.

росія знищила унікальну костюмну колекцію кіностудії Довженка в Києві: спалахнула пожежа після атаки (фото)

За повідомленнями працівників кіностудії та очевидців, після ракетного удару почалася масштабна пожежа, яка швидко охопила приміщення, де зберігалася костюмна колекція. Костюми, багато з яких датувалися серединою XX століття і були використані у класичних українських фільмах, були виготовлені з натуральних тканин і складали унікальну архівну збірку. На жаль, інтенсивність вогню та дим призвели до того, що більша частина колекції виявилася знищеною або непридатною для відновлення.

Фотографії з місця подій, які поширюються в медіа та соціальних мережах, показують обгорілі стелажі, попелясті уламки тканин і зруйновані інтер'єри. Деякі експонати вдалося винести з приміщення до повного руйнування, проте їхня доля теж під питанням через сильне задимлення й вплив вологи під час гасіння. Працівники студії та волонтери намагалися врятувати архіви й елементи реквізиту, але атака була надто швидкою й руйнівною.

Що саме було втрачено і чому це важливо

Костюмна колекція Національної кіностудії імені Олександра Довженка налічувала тисячі предметів: історичні костюми, театральні вбрання, авторські роботи художників-костюмерів, аксесуари та унікальні тканини. Багато з них були створені спеціально для відомих картин, збережених у національному кінофонді. Ці костюми не лише виконували сценічну роль, вони також були джерелом знань про матеріальну культуру, модні деталі різних епох та техніки вишивки і шиття.

Втрати такого масштабу мають кілька рівнів значення. По-перше, зникає частина візуальної історії кіно, яка допомагає реконструювати художню мову фільмів і роботу костюмерів. По-друге, втрачається матеріал для наукових досліджень, реставрацій і виставкових проєктів. По-третє, це удар по іміджу інституції, яка десятиліттями накопичувала і зберігала культурні цінності.

Експерти наголошують, що навіть якщо деякі елементи колекції можна відновити, повне відновлення автентичності та первісного стану — майже неможливе. Хімічні процеси під впливом вогню й диму, а також механічні пошкодження тканин призводять до безповоротної втрати структури матеріалу та кольору.

Наслідки для культури та можливі шляхи відновлення

Наслідки цієї втрати виходять за межі однієї інституції. Це удар по культурній спадщині України загалом. Кіностудія Довженка була не лише виробничим майданчиком — вона виконувала функцію архіву і лабораторії, де зберігалися елементи національної ідентичності. Втрата колекції означає, що майбутні покоління матимуть менше джерел для вивчення й відтворення історії кіномистецтва.

Проте є і конкретні кроки, які можуть пом'якшити наслідки. По-перше, необхідна детальна інвентаризація того, що залишилося, і оцінка стану кожного предмета фахівцями з текстильної реставрації. По-друге, потрібно залучити міжнародні інституції та фонди, які мають досвід у відновленні постраждалих архівів і пропонують технічну підтримку. По-третє, важливим є документування втрат: фотографії, описи, свідчення працівників і очевидців — усе це поки що може зберегти знання про знищені предмети.

У суспільному й державному вимірі варто посилити заходи з охорони культурних об'єктів під час військових дій, створити резервні цифрові архіви, а також підтримувати ініціативи з відновлення та збереження того, що залишилося. Кожна річ, врятована від вогню, має стати пріоритетом для реставрації і подальшого збереження.

Ця трагедія стала нагадуванням про вразливість культурної спадщини під час війни. Водночас вона демонструє, наскільки важливо об'єднувати зусилля істориків, реставраторів, державних структур і громади для захисту і відновлення національного надбання. Збереження пам'яті — це також частина опору. Кіностудія Довженка була і залишається символом українського кіно, і навіть у післявоєнний час її роль у відродженні культури буде надзвичайно важливою.