Скільки українців досі слухають російську музику: результати опитування

Результати нового опитування щодо музичних уподобань українців виявилися дещо несподіваними. Попри повномасштабну війну, численні обмеження російського культурного продукту та помітне зростання популярності українських виконавців, частина громадян досі час від часу слухає російськомовні пісні. Водночас це не означає автоматичної підтримки російської держави чи її політики: мотиви слухачів можуть бути різними, а ставлення до такого контенту залишається предметом гострих суспільних дискусій.

Скільки українців досі слухають російську музику? Опитування показало, що відповідь не можна звести до простого поділу на тих, хто повністю відмовився від російських треків, і тих, хто продовжує слухати їх щодня. Значна частина респондентів змінила свої звички після 2022 року: видалила російські пісні з плейлистів, відмовилася від концертів виконавців із росії та почала свідомо обирати українську музику. Проте серед опитаних залишилися люди, які іноді повертаються до старих композицій або слухають їх через рекомендації стримінгових сервісів, соціальні мережі чи друзів.

Чому частина слухачів не відмовилася від російських пісень

Однією з причин називають звичку. Для багатьох українців російськомовна музика була частиною повсякденного життя протягом десятиліть. Її слухали в дитинстві, підлітковому віці, під час навчання чи перших стосунків. Улюблені пісні пов’язані з особистими спогадами, тому повна відмова від них для деяких людей виявилася емоційно складною.

Інший чинник — мовне середовище. Частина громадян і надалі споживає контент російською мовою, хоча дедалі частіше переходить на українські пісні. Для таких слухачів мова композиції не завжди є головним критерієм вибору. Вони звертають увагу на мелодію, жанр, якість запису, вокал або настрій треку. Водночас після початку повномасштабної війни саме походження виконавця стало для багатьох принципово важливим.

Окремо респонденти згадують музику, створену ще до війни. Дехто вважає, що старі композиції не мають прямого зв’язку із сучасною російською пропагандою. Інші ж переконані, що прослуховування будь-якого російського продукту підтримує індустрію країни-агресора, формує попит і відсуває українських артистів із інформаційного простору.

Результати опитування також можуть залежати від віку, місця проживання та особистого досвіду людини. Молодші слухачі частіше відкривають для себе українських виконавців через соціальні мережі, короткі відео та музичні платформи. Старша аудиторія може довше зберігати прихильність до пісень, які супроводжували її протягом життя. Водночас ці відмінності не є абсолютними: чимало старших українців активно підтримують сучасну українську сцену, а молодь не завжди повністю відмовляється від старих музичних звичок.

Українська музика посилює позиції

Одним із головних висновків дослідження стало те, що українська музика за останні роки помітно зміцнила свої позиції. Слухачі відкривають для себе композиції українською мовою, підтримують локальні гурти, купують квитки на концерти та стежать за новими релізами. У популярних плейлистах дедалі частіше з’являються пісні різних жанрів — від року й попмузики до електроніки, репу та фольку.

Для аудиторії важливо, що українські артисти створюють не лише патріотичні композиції. Слухачі шукають пісні про кохання, дружбу, втрати, самореалізацію, подорожі та звичайне повсякденне життя. Саме різноманіття тем допомагає українській сцені конкурувати за увагу публіки та поступово замінювати російський контент без примусу.

Водночас популярність української музики залежить не тільки від настроїв суспільства. Важливими є доступність нових релізів, якість промоції, робота музичних платформ, підтримка концертної інфраструктури та присутність артистів у медіа. Якщо українські виконавці регулярно випускатимуть сильні пісні й матимуть можливість розвиватися, частка російської музики в особистих плейлистах громадян, імовірно, й надалі зменшуватиметься.

Що означають результати опитування

Підсумки дослідження свідчать, що культурний вибір українців змінюється поступово. Для одних людей відмова від російської музики стала усвідомленою громадянською позицією від самого початку війни. Інші проходять цей шлях повільніше, поступово замінюючи знайомі пісні новими українськими композиціями. Є й ті, хто не вважає музику важливою частиною культурної політики та продовжує слухати те, що відповідає його особистому смаку.

Важливо не плутати статистику споживання музики з прямою політичною лояльністю. Людина може слухати окрему російськомовну пісню, але водночас підтримувати Україну, донатити на армію, волонтерити та негативно ставитися до російської агресії. Проте культурний контекст також не можна ігнорувати: масове поширення російського контенту дає його виробникам аудиторію, прибуток і вплив.

Саме тому результати опитування варто сприймати не як привід для взаємних звинувачень, а як показник незавершеної культурної трансформації. Українці вже значно менше залежать від російської музичної індустрії, але процес повного переорієнтування ще триває. На нього впливають особисті переконання, покоління, регіон, доступ до українського контенту та здатність вітчизняних артистів пропонувати конкурентний продукт.

Отже, російську музику в Україні досі слухає частина населення, однак її вплив помітно скорочується. Найважливіша зміна полягає в тому, що українці стали уважніше ставитися до походження музики, частіше підтримувати власних виконавців і розуміти зв’язок між культурним споживанням та інформаційною безпекою. Результати опитування можуть здивувати, але водночас вони демонструють головне: музичні звички суспільства змінюються, а українська сцена отримує дедалі більше простору для розвитку.