Вірогідно, в найближчі кілька місяців США введуть нові санкції проти Росії, однак масштаби цих заходів стануть результатом дискусій і компромісів між Конгресом та адміністрацією Дональда Трампа. Про це пише американська приватна розвідувально-аналітична організація Stratfor.
Автори статті нагадують, що США поступово посилювали санкції щодо Росії з 2014 року, коли Москва анексувала Крим і надала підтримку проросійським бойовикам на сході України після Євромайдану. Конгрес США зіграв ключову роль в посиленні антиросійських санкцій: зокрема, в серпні 2017 року він ухвалив закон "Про протидію противникам Америки за допомогою санкцій". Цей документ не лише розширив санкції проти РФ, а й заборонив президенту США Дональду Трампу скасовувати чинні санкції проти Москви. По суті ці зміни гарантували, що саме Конгрес США, а не президент, тепер має право регулювати санкції щодо Росії.
Після ухвалення цього закону Мінфін США представив "кремлівську доповідь", яка стала основою для введення у квітні жорстких санкцій проти кількох російських олігархів, їхніх компаній, урядовців та одного банку. Ці санкції завдали особливо важкого удару по другій найбільшій у світі алюмінієвій компанії "Русал" та її власнику Олегу Дерипасці.
Загалом Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США ввело санкції проти майже 500 росіян і російських компаній, позбавивши їх приблизно чверті доходів, а російську економіку – десятків мільярдів доларів, зауважують аналітики Stratfor.
Кінцева мета санкцій США проти Москви – як і проти інших супротивників, таких як Іран, Сирія або Північна Корея – полягає в тому, щоб змінити поведінку Росії, яка суперечить інтересам Вашингтона та його союзників, особливо щодо участі Кремля в українському і сирійському конфліктах, а також його втручання у вибори в Америці та деяких європейських країнах. Крім того, можливим бонусом для Вашингтона може стати і те, що санкції можуть спровокувати розбіжності всередині Кремля або посварити олігархів і російський уряд,
– пояснюється у публікації.
Однак ефект нових санкцій буде залежати від того, якою мірою США вирішать здійснювати ці заходи, – а це рішення стане результатом дискусій між різними гілками американського уряду. Зрештою саме Конгрес ухвалює велику частину законів про антиросійські санкції, а Міністерство фінансів і президент ці санкції вводять.
Якщо ж США підуть на такий рішучий крок, як запровадження санкцій проти російського суверенного боргу і заборону для найбільших державних банків Росії, Москва зіткнеться з такими високими витратами у позиках, що російському Центробанку доведеться втрутитися, щоб підтримати банківську систему.
Але адміністрація Трампа виступає проти такого жорсткого курсу. Міністерство фінансів кілька разів попереджало про те, що санкції проти російського суверенного боргу і банків можуть негативно позначитися на стані глобальних фінансових ринків, тому що Москва тримає близько третини своїх суверенних бондів за межами Росії. Проти таких жорстких заходів також виступили деякі законодавці у Сенаті, пославшись на потенційно негативний вплив санкцій на глобальні ринки, наприклад, санкції проти "Русала" негативно позначилися на глобальних цінах на алюміній. Таким чином закон "Про захист американської безпеки від агресії Кремля", запропонований декількома сенаторами на початку серпня, навряд чи буде ухвалений у повному обсязі, зауважує американська агенція.
І в цій ситуації найімовірнішим є компроміс між Конгресом США і Трампом, в рамках якого Вашингтон збільшить економічний тиск на Москву, але не до такої міри, щоб вводити санкції безпосередньо проти російського держборгу або банків. (...) Це означає, що, незважаючи на посилення санкцій, США і Росія продовжать вести переговори щодо спірних питань, включаючи контроль над озброєннями і сирійський конфлікт,
– роблять висновок аналітики Stratfor.
Вірогідно, в найближчі кілька місяців США введуть нові санкції проти Росії, однак масштаби цих заходів стануть результатом дискусій і компромісів між Конгресом та адміністрацією Дональда Трампа. Про це пише американська приватна розвідувально-аналітична організація Stratfor.
Автори статті нагадують, що США поступово посилювали санкції щодо Росії з 2014 року, коли Москва анексувала Крим і надала підтримку проросійським бойовикам на сході України після Євромайдану. Конгрес США зіграв ключову роль в посиленні антиросійських санкцій: зокрема, в серпні 2017 року він ухвалив закон "Про протидію противникам Америки за допомогою санкцій". Цей документ не лише розширив санкції проти РФ, а й заборонив президенту США Дональду Трампу скасовувати чинні санкції проти Москви. По суті ці зміни гарантували, що саме Конгрес США, а не президент, тепер має право регулювати санкції щодо Росії.
Після ухвалення цього закону Мінфін США представив "кремлівську доповідь", яка стала основою для введення у квітні жорстких санкцій проти кількох російських олігархів, їхніх компаній, урядовців та одного банку. Ці санкції завдали особливо важкого удару по другій найбільшій у світі алюмінієвій компанії "Русал" та її власнику Олегу Дерипасці.
Загалом Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США ввело санкції проти майже 500 росіян і російських компаній, позбавивши їх приблизно чверті доходів, а російську економіку – десятків мільярдів доларів, зауважують аналітики Stratfor.
Кінцева мета санкцій США проти Москви – як і проти інших супротивників, таких як Іран, Сирія або Північна Корея – полягає в тому, щоб змінити поведінку Росії, яка суперечить інтересам Вашингтона та його союзників, особливо щодо участі Кремля в українському і сирійському конфліктах, а також його втручання у вибори в Америці та деяких європейських країнах. Крім того, можливим бонусом для Вашингтона може стати і те, що санкції можуть спровокувати розбіжності всередині Кремля або посварити олігархів і російський уряд, – пояснюється у публікації.
Однак ефект нових санкцій буде залежати від того, якою мірою США вирішать здійснювати ці заходи, – а це рішення стане результатом дискусій між різними гілками американського уряду. Зрештою саме Конгрес ухвалює велику частину законів про антиросійські санкції, а Міністерство фінансів і президент ці санкції вводять.
Якщо ж США підуть на такий рішучий крок, як запровадження санкцій проти російського суверенного боргу і заборону для найбільших державних банків Росії, Москва зіткнеться з такими високими витратами у позиках, що російському Центробанку доведеться втрутитися, щоб підтримати банківську систему.
Але адміністрація Трампа виступає проти такого жорсткого курсу. Міністерство фінансів кілька разів попереджало про те, що санкції проти російського суверенного боргу і банків можуть негативно позначитися на стані глобальних фінансових ринків, тому що Москва тримає близько третини своїх суверенних бондів за межами Росії. Проти таких жорстких заходів також виступили деякі законодавці у Сенаті, пославшись на потенційно негативний вплив санкцій на глобальні ринки, наприклад, санкції проти "Русала" негативно позначилися на глобальних цінах на алюміній. Таким чином закон "Про захист американської безпеки від агресії Кремля", запропонований декількома сенаторами на початку серпня, навряд чи буде ухвалений у повному обсязі, зауважує американська агенція.
І в цій ситуації найімовірнішим є компроміс між Конгресом США і Трампом, в рамках якого Вашингтон збільшить економічний тиск на Москву, але не до такої міри, щоб вводити санкції безпосередньо проти російського держборгу або банків. (...) Це означає, що, незважаючи на посилення санкцій, США і Росія продовжать вести переговори щодо спірних питань, включаючи контроль над озброєннями і сирійський конфлікт,– роблять висновок аналітики Stratfor.
24.ua