В «АТБ» назвали три типи покупців, яких можуть запідозрити у крадіжці

У великих магазинах щодня обслуговуються тисячі людей, тому працівники поступово запам’ятовують постійних відвідувачів. Особливо добре персонал може знати в обличчя тих, хто регулярно приходить до торговельної зали, довго перебуває біля одних і тих самих полиць або часто потрапляє в поле зору охорони. Водночас знайоме обличчя саме по собі не є доказом порушення: підозри мають ґрунтуватися лише на конкретній поведінці, а не на зовнішності, одязі чи соціальному статусі людини.

У «АТБ» звертали увагу на кілька типів поведінки, які можуть насторожити працівників магазину. Йдеться не про автоматичне звинувачення покупців, а про ознаки, за якими персонал змушений уважніше стежити за ситуацією. Остаточно встановити факт крадіжки можна лише після перевірки обставин і перегляду записів із камер відеоспостереження.

Постійні відвідувачі, яких працівники вже знають

До першої групи можуть потрапляти люди, яких співробітники регулярно бачать у магазині. Сам факт частих візитів не означає нічого підозрілого: хтось живе неподалік, щодня купує продукти для родини, працює поруч або має звичку робити кілька невеликих покупок протягом дня. Проте персонал зазвичай швидше помічає незвичні зміни у поведінці знайомого покупця.

Наприклад, працівник може звернути увагу, якщо людина раніше завжди користувалася кошиком, а цього разу ховає товари під верхній одяг, перекладає продукцію в особисті пакети або намагається уникати касової зони. Також підозру здатні викликати часті переміщення між різними рядами без очевидної мети, повернення до вже пройдених полиць і спроби постійно контролювати, де перебувають працівники магазину.

Важливо, що знайомство персоналу з відвідувачем не означає упередженого ставлення. Навпаки, працівники можуть краще розуміти звичайні звички покупця й помітити лише те, що суттєво відрізняється від його типової поведінки. Водночас будь-які висновки мають робитися обережно, адже людина могла змінити маршрут, поспішати або просто шукати потрібний товар.

Покупці, які поводяться надмірно нервово

Другий тип відвідувачів, який може привернути увагу охорони, це люди з помітно нервовою поведінкою. Вони часто озираються, різко змінюють напрямок руху, ховають руки, без причини залишають і знову беруть один і той самий товар або намагаються триматися подалі від інших покупців. Інколи така поведінка супроводжується активними розмовами телефоном, метушливими рухами та небажанням затримуватися біля каси.

Однак нервозність не можна вважати ознакою крадіжки. Людина може хвилюватися через особисті обставини, поспішати на роботу, погано почуватися або не орієнтуватися у великому магазині. Саме тому працівники не повинні робити висновки лише на основі емоційного стану покупця. Значення має сукупність обставин: чи взяла людина товар, чи поклала його до кошика, чи пройшла касу та чи може підтвердити оплату.

У торговельних мережах зазвичай діють внутрішні правила, які визначають, як персонал має реагувати на підозрілу ситуацію. Охоронець може попросити показати чек, уточнити інформацію про покупку або запросити людину до службового приміщення для з’ясування обставин. При цьому спілкування має бути коректним, без образ, погроз і публічного приниження.

Відвідувачі, які намагаються обійти контроль

До третьої групи умовно можна віднести покупців, які свідомо намагаються ускладнити спостереження за своїми діями. Це можуть бути спроби закривати товари іншими речами, перекладати продукцію у власний рюкзак до оплати, відривати упаковку, змінювати цінники або виходити з магазину через зону, не призначену для розрахунку. Окрему увагу привертають ситуації, коли кілька людей розподіляють ролі: один відволікає продавця розмовою, інший перебуває біля полиць, а третій швидко залишає торговельну залу.

Іноді підозрілими можуть здатися й покупці, які довго перебувають біля дорогих або дрібних товарів, беруть продукцію в руки, але не кладуть її до кошика. Проте таке спостереження не є підтвердженням порушення. Людина має право розглядати упаковку, порівнювати склад, читати інструкцію та обирати потрібний товар стільки часу, скільки їй необхідно.

Головне правило для персоналу магазину полягає в тому, що підозра не дорівнює доведеній крадіжці. Працівники можуть контролювати ситуацію, однак не мають права самостійно карати покупця, застосовувати силу без законних підстав або поширювати неперевірені звинувачення. Якщо виникає конфлікт, його мають вирішувати відповідно до законодавства та внутрішніх процедур торговельної мережі.

Для покупців найкращим способом уникнути непорозумінь є прості правила: користуватися кошиком, не перекладати товари в особисті сумки до оплати, зберігати чек і не залишати магазин через службові або вхідні ворота, якщо вони не призначені для виходу. Якщо охорона поставила запитання, варто спокійно пояснити ситуацію та показати придбані товари. У разі помилки працівника покупець може попросити запросити адміністратора й зафіксувати обставини інциденту.

Таким чином, у «АТБ» можуть звертати увагу не на певну зовнішність чи категорію людей, а передусім на конкретні дії у торговельній залі. Три умовні типи покупців, яких можуть запідозрити у крадіжці, це знайомі персоналу відвідувачі з нетиповою поведінкою, надмірно нервові покупці та люди, які намагаються обійти контроль. Але в кожному випадку остаточні висновки мають робитися лише після перевірки фактів, а права покупця повинні залишатися захищеними.