
Про це мовиться в повідомленні на сайті суду.
Так, Велика палата ВСУ 19 вересня розглянула апеляційну скаргу Наталії Дегтяр, Бориса Ференса і Лідії Ференс на рішення Касаційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року у зразковій справі за позовом Дегтяр до Коростенського райвідділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області.
Позивачка звернулася до суду з запереченнями проти виготовлення паспорта громадянина України у формі картки з безконтактним електронним носієм, який міститиме її персональні дані. Своє звернення до суду позивачка мотивувала релігійними переконаннями. Жінка є парафіянкою Української православної церкви Московського патріархату і вважає принизливим присвоєння людині ідентифікаційні номери, які, на її думку, є аналогом імені, а також нанесення штрих-коду на документ, що засвідчує особу.
За інформацією Судово-юридичної газети, представники позивачки заявили, що держава, зобов'язуючи громадян отримувати біометричні паспорти, обмежує у правах певну категорію осіб, зокрема, віруючих.
Номери привласнюють невпізнаним трупам, в'язням концтаборів і злочинцям. І нас фактично прирівнюють до цих категорій осіб. Тільки фашисти привласнювали людям номери. Дії Державної міграційної служби схожі на ті, які були засуджені Нюрнберзьким трибуналом,
– заявив представник апелянта.
"Велика палата Верховного суду ухвалила постанову у справі, частково задовольнивши позовні вимоги та зобов’язавши Коростенський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області оформити та видати позивачці паспорт громадянина України у формі книжечки", – мовиться у повідомленні суду.
При цьому у своєму рішенні суд зазначив, що впровадження новітніх технологій не повинне бути безальтернативним і примусовим.
"Реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних. Їх обробка має здійснюватися, як і раніше, в межах та на підставі тих законів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянами та державою", – заявив суд.
24.ua
Про це мовиться в повідомленні на сайті суду.
Так, Велика палата ВСУ 19 вересня розглянула апеляційну скаргу Наталії Дегтяр, Бориса Ференса і Лідії Ференс на рішення Касаційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року у зразковій справі за позовом Дегтяр до Коростенського райвідділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області.
Позивачка звернулася до суду з запереченнями проти виготовлення паспорта громадянина України у формі картки з безконтактним електронним носієм, який міститиме її персональні дані. Своє звернення до суду позивачка мотивувала релігійними переконаннями. Жінка є парафіянкою Української православної церкви Московського патріархату і вважає принизливим присвоєння людині ідентифікаційні номери, які, на її думку, є аналогом імені, а також нанесення штрих-коду на документ, що засвідчує особу.
За інформацією Судово-юридичної газети, представники позивачки заявили, що держава, зобов'язуючи громадян отримувати біометричні паспорти, обмежує у правах певну категорію осіб, зокрема, віруючих.
Номери привласнюють невпізнаним трупам, в'язням концтаборів і злочинцям. І нас фактично прирівнюють до цих категорій осіб. Тільки фашисти привласнювали людям номери. Дії Державної міграційної служби схожі на ті, які були засуджені Нюрнберзьким трибуналом,– заявив представник апелянта.
"Велика палата Верховного суду ухвалила постанову у справі, частково задовольнивши позовні вимоги та зобов’язавши Коростенський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області оформити та видати позивачці паспорт громадянина України у формі книжечки", – мовиться у повідомленні суду.
При цьому у своєму рішенні суд зазначив, що впровадження новітніх технологій не повинне бути безальтернативним і примусовим.
"Реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних. Їх обробка має здійснюватися, як і раніше, в межах та на підставі тих законів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянами та державою", – заявив суд.
24.ua