23 вересня команда, яка вже протягом дев'яти місяців працює над створенням Меморіального центр Голокосту в Україні "Бабин Яр", презентувала онлайн-платформу з науковими, творчими, освітніми та соціальними проєктами. Вони стануть основою майбутнього музею у Києві.
ТСН.ua відвідав захід та зібрав усе найцікавіше про проєкт.
"Я вірю, що прийшов час, і зараз ми маємо можливість побудувати великий інноваційний музей ХХI сторіччя. Наша мета – перетворити Бабин Яр з місця забуття в місце пам'яті. За останні 9 місяців ми запустили понад 20 онлайн-проєктів, які стануть основою майбутнього меморіалу. Сьогодні ми представляємо онлайн-платформу, де всі охочі можуть познайомитися з напрацюваннями нашої команди. Більшість матеріалів онлайн-платформи вже доступні на сайті...Наприкінці року буде представлено концепцію майбутнього музею. Протягом 2021 року буде створено ескізний проєкт архітектурного бачення. Проєктування та будівництво музею планується завершити у 2025-2026 роках. Але ми вже працюємо так, ніби музей відкрито", - повідомив на презентації генеральний директор Меморіального центру Макс Яковер.
Проєкти Меморіалу
Серед проєктів на презентації Меморіалу представили історичні та наукові, проєкти на території, творчі та соціальні, освіті. Їх понад десять, рзповімо про деякі з них.
Історичні та наукові - дослідницькі історичні та міждисциплінарні проєкти, які виробляють і критично переосмислюють наукове знання про трагедію Бабиного Яру і Голокосту. Серед них, зокрема, "Голоси" - онлайн-архів усних історій людей, які пережили трагедію, про Голокост. Цим проєктом було охоплено 13 областей України, вже є близько 500 інтерв'ю. "Хроніка Голокосту" - розписані події по дням, своєрідний "календар".
"Бабин Яр став знаковою точкою не тільки геноциду європейських євреїв, а й політики Радянського Союзу зі знищення пам'яті про цю трагедію. Саме тому Меморіалу важливо базувати діяльність на історичній спадкоємності та фундаментальному історичному підході", - наголосив директор Інституту дослідження території та ландшафту пам'яті Бабиного Яру при Меморіальному центрі Владислав Гриневич.
"Імена" - єдиний список жертв, у якому вже майже 19 тисяч імен. На сайті проєкту можна перевірити імена своїх рідних, або додати, якщо його там немає. Анна Фурман, яка керує цим проєктом, зазначила, що її команді за 9 місяців роботи вдалося віднайти більше тисячі нових імен і, що вони вже домовилися про співпрацю у цьому напрямку з ізраїльським національним меморіалом Катастрофи (Голокосту) та Героїзму "Яд Вашем".
Місце - проєкти, пов'язані з територією Бабиного Яру. Дослідження місця, де сталися трагічні події. Унікальні експозиційні об'єкти в міському просторі. "Сьогодні територія Бабиного Яру зовсім не схожа на місце трагедії 1941-1943 років. Рельєф змінено до невпізнаваності, цвинтарі знищені, нині тут облаштований парк, поруч збудовано житловий масив. У нинішньому Бабиному Яру минуле вже не присутнє зримо. Нитки, що пов’язують його історію та сучасність – приховані. Наші проєкти мають виявити – а часто і відновити – стосунок території до її минулого та її сьогодення", - зазначають автори напрямку.
Серед таких проєктів, які вже можна буде навіть побачити на території Бабиного Яру, аудіовізуальна інсталяція та проєкт "Погляд у минуле". У рамках проєкту "Погляд у минуле" у Бабиному Яру будуть встановлені монокуляри з фотографіями німецького військового фотографа Йоганеса Геллє, які він зробив у яру одразу після масових розстрілів 1941 року. Завдяки цьому кожен відвідувач зможе побачити, як виглядала ця територія 79 років тому.
Аудіовізуальна інсталяція, частина якої буде розташована Дорогою Скорботи та на площі біля пам'ятника "Менора", проведе відвідувача шляхом, вздовж якого будуть лунати голоси жертв трагедії Бабиного Яру, які розповідатимуть свої історії, або голоси свідків, яких вдалося записати. Голоси будуть звучати впродовж шляху з різних джерел, поступово змінюючись на пісні-молитви тих часів. В кінці шляху на відвідувача чекатиме металевий дзеркальний диск із колонами, які прострілені кулями зі зброї того ж самого калібру, з якої здійснювали розстріли в Бабином Яру. З металевих колон звучатиме музика, створена з імен загиблих. Для цього імена переклали на цифри, а цифри перевели в музику.
Творчі проєкти
Також були представлені творчі проєкти, серед яких "Бабин Яр.Контекст" - документальні відео про Бабин Яр, над якимм працює український режисер Сергій Лозниця, а також художній проєкт журналіста Михайла Зигаря "Шлях", який є реконструкцію історичного, суспільного та емоційного контексту трагедії у Бабиному Яру, та включатиме в себе "Інтерактивний щоденник" та документальну аудіовиставу.
В "Інтерактивному щоденнику" глядачеві покажуть декілька ситуацій з життя різних героїв, пов’язаних із Бабиним Яром. Глядача, який ще не знає повного контексту ситуації, проситимуть стати на місце персонажа, щоб вирішити за нього, як діяти. Повний контекст ситуації глядач зможе побачити тільки після відповіді на просте запитання. Кількість персонажів, в дилеми яких поринатиме глядач, поступово збільшуватиметься.
Проєкт аудіспектаклю пропонує відвідувачу Бабиного Яру через мобільний телефон послухати про події Бабиного Яру і "зануритися в спогади, відчуття людей, які 29-30 вересня 1941 року ішли в Бабин Яр і загинули там". У кожному конкретному місці відвідувач слухатиме історію про людину, яка тут загинула, або розповідь про людину, якій вдалося вижити. Дорогою з одного місця до іншого слухач дізнаватиметься про події, що відбулися 29-30 вересня 1941 року з різними людьми в різних куточках світу.
Соціальний проєкт "Праведники" - проєкт пошуку та підтримки людей, які в роки Другої світової війни рятували євреїв. Розповіді неєвреїв, які ризикували своїм життям, щоб врятувати євреїв під час Голокосту.
Освітній проєкт "Червона точка пам'яті" - освітня ініціатива, мета якої допомогти школярам зрозуміти історію Голокосту, навчити їх користуватися інструментами професійного дослідження, залучити їх до фактичного й емоційного збагачення пам'яті про трагедію Бабиного Яру та інші злочини проти людяності в роки Другої світової. Кожна червона точка це інтерв'ю, знахідка із домашнього архіву або музею. Школярі здійснюють роботу професійних істориків, записують і збирають свідчення про минуле, працюють з місцевими музеями і домашніми архівами, вчаться аналізувати історичні джерела й критично ставитися до усталених уявлень проісторію зі шкільних підручників та із поп-культури. Кожне записане свідчення про Голокост — червона точка, яка буде нанесена на спеціальну "Колективну карту пам'яті", де персональні історії накладаються на "велику історію".
До серії освітніх проєктів "Червона точка пам’яті" вже долучилися 17 шкіл з різних куточків України. Мета – запровадити новий підхід до вивчення історії: від заснованого на вивченні матеріалів з підручника, до дослідницького, практико-орієнтованого.
Де буде побудовано музей
За словами гендиректора Меморіалу Максима Яковера, сам музей планують відкрити у 2025-2026 роках на місці стадіону за спортивним комплексом "Авангард". Яковер також заперечив те, що меморіал начебто будуватимуть на місці єврейського кладовища, про що на початку вересня писали ЗМІ, посилаючись на заяви українського історика та члена громадського комітету "Бабин Яр" Віталія Нахмановича та співпрезидента "Ваад України" Йосифа Зісельса. "Для нас тема єврейського кладовище архіважлива. Ми не можемо собі дозволити наближатися до межі кладовища. Тому музей на кладовищі побудований не буде. Ми від 2016 року займаємося дослідженнями. У ході всіх робіт ми відступатимемо від кордону кладовища на достатній відстані", – прокоментував генеральний директор Меморіального центру "Бабин Яр".
Як і ким створюється Меморіал
Макс Яковер також розповів як працює команда, хто долучений до процесу створення центру Меморіалу, хто його фінансує, де буде побудований музей та якими проєктами він представлений. Він пояснив, що є команда - Виконавча рада, яка працює кожна над своїм напрямком, а є головний орган Меморіалу - це Наглядова рада, до складу якої входять визначні громадські діячі, філантропи, політики, діячі культури. Рада здійснює контроль за діяльністю Фонду та Меморіального центру, консультує Раду директорів Фонду в ході обговорення і прийняття основних рішень. Очолює Наглядовий орган Натан Щаранський - політв'язень Радянського Союзу (1977-1986), правозахисник, міністр і віце-прем'єр-міністр в урядах Ізраїлю (1996-2006), очільник Єврейської агенції (2009-2018). Серед членів: білоруська письменниця та публіцистка, лауреатка Нобелівської премії з літератури Світлана Алексієвич, перший президент України Леніод Кравчук, колишній президент Польщі Александр Кваснєвський, болгарська політична діячка і дипломатка, генеральна директорка ЮНЕСКО (2009 – 2017) Ірина Бокова, музикант, лідер гурту "Океан Ельзи", політик і громадський діяч Святослав Вакарчук та інші.
Ще є Архітектурна рада, Художня рада, яку очолює російський режисер Ілля Хржановський, Наукова рада та Громадська рада - "майданчик для спілкування з експертним середовищем і громадським суспільством". До складу останньої входять: Борис Глазунов, генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр", актор та режисер Ахтем Сеїтаблаєв, актриса, телеведуча, народна артистка України Ольга Сумська тощо.
Хто фінансує
Макс Яковер заявив, що бюджет проєкту становить орієнтовно 100-150 мільйонів доларів і це кошти меценатів. Він зазначив, що минулого року Меморіал фінансували російські бізнесмени Михайло Фрідман, Павло Фукс та Герман Хан разом з українським олігархом Віктором Пінчуком. А цього року донорами проєкту стали також американський підприємець Рональд Лаудер та українськй боксер Володимир Кличко. Усі донори входять також до складу Наглядової ради. Наступного року фонд Меморіального центру планує залучити ще більше меценатів і оголосити про краудфандінг.
Нагадаємо, 29 вересня, до 79-х роковин трагедії, Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" представить низку проєктів на території урочища. Зокрема, на місці, де згодом буде зведено музей, встановлена тимчасова аудіовізуальна інсталяція. Також спільно із Національним історико-меморіальним заповідником "Бабин Яр" відкриває аудіоінсталяцію, частина якої буде розташована Дорогою Скорботи та на площі біля пам'ятника "Менора". У рамках проєкту "Погляд у минуле" будуть встановлені монокуляри з фотографіями німецького військового фотографа Йоганеса Геллє, які він зробив у яру одразу після масових розстрілів 1941 року. Завдяки цьому кожен відвідувач зможе побачити, як виглядала ця територія 79 років тому.
Варто зазначити, що під час зустрічі із представниками іудейських релігійних організацій 25 вересня президент України Володимир Зеленський підняв серед інших питання будівництва майбутнього музею Голокосту Благодійним фондом "Меморіал Голокосту "Бабин Яр". Зокрема, він наголосив, що концепцію меморіалу потрібно напрацювати якомога скоріше.
Джерело: ТСН