Один із співавторів розслідування про отруювачів російського екс-шпигуна Сергія Скрипаля та його доньки Юлії Сергій Канєв покинув Росію, оскільки побоюється за своє життя. Натомість у самій РФ його ніхто не може захистити, оскільки тут вже немає вже ні закону, ні нормальних уявлень про добро та зло. Про це заявив російський журналіст і публіцист Віктор Шендерович на своїй сторінці у Facebook.
"У путінській Росії ризикують не вбивці, а ті, хто намагається вимовити імена вбивць. Переслідування "матерів Беслана", вбивство Анни Політковської... Це давно перестало дивувати, а з недавніх пір просто стало нормою. Вбито Литвиненка, який займався зв'язками Кремля та Тамбовського збройного угрупування. Отруєно Кара-Мурзу, який займався "списком Магнітського". Розстріляно журналістів, які розслідували діяльність путінського дружка Пригожина, отруєно Петра Верзілова, який займався розслідуванням вбивства цих журналістів", – зауважив він.
Водночас він підкреслив, що вбивці та замовники вбивств здебільшого в Росії отримують звання героїв.
Це політична і військова еліта. У силових відомствах – вбивць як собак, в Державній Думі – кілька, в губернаторському корпусі – щонайменше двоє. Один – у Кремлі. Прокуратура має "долю", ОМОН має "долю", Останкіно має "долю". Вбивці є захищеними всією міццю держави. Ті ж, хто намагається їм протистояти, – маргінали. Вони не є захищеними нічим: ні законом, ні громадською думкою. І ось ця останнє по-справжньому є драматичним,
– наголосив Шендерович.
Також він обурюється, що Всеросійський центр вивчення суспільної думки ніколи не проведе опитування на тему, хто є росіянам ближчим, Герой Росії полковник Чепіга, що виконував завдання Батьківщини зі знищення зрадника та мимохідь вбив жінку, або ж журналіст Канєв, який розсекретив ім'я цього чудовиська.
"Результати цього опитування дадуть, боюся, важку картину сучасної російської ментальності. Ментальності, історично мало знайомої з пушкінської ідеєю "самостояння людини", а в останні двадцять років свідомо опроміненої новою імперською радіацією, презирством до лібералізму, священністю та абсолютом "державного інтересу", – додає публіцист.
У зв’язку з вищевикладеним, він іронічно переконує, що сучасній Росії бракує Сталіна: через 70 років після ХХ з'їзду, через 30 років після публікації "ГУЛАГу".
"Росіяни прямо благають про право лягти брудом під чиїсь чоботи, діставши натомість жах навколишнього світу перед матінкою-Росією. Величі хочеться поротим кріпакам. Це ментальна ганьба рукотворного походження: це і є головний результат путінського двадцятиріччя! Решта – наслідок остаточної путінської перемоги над неміцними мізками", – підсумував він.
24.ua Один із співавторів розслідування про отруювачів російського екс-шпигуна Сергія Скрипаля та його доньки Юлії Сергій Канєв покинув Росію, оскільки побоюється за своє життя. Натомість у самій РФ його ніхто не може захистити, оскільки тут вже немає вже ні закону, ні нормальних уявлень про добро та зло. Про це заявив російський журналіст і публіцист Віктор Шендерович на своїй сторінці у Facebook.
"У путінській Росії ризикують не вбивці, а ті, хто намагається вимовити імена вбивць. Переслідування "матерів Беслана", вбивство Анни Політковської... Це давно перестало дивувати, а з недавніх пір просто стало нормою. Вбито Литвиненка, який займався зв'язками Кремля та Тамбовського збройного угрупування. Отруєно Кара-Мурзу, який займався "списком Магнітського". Розстріляно журналістів, які розслідували діяльність путінського дружка Пригожина, отруєно Петра Верзілова, який займався розслідуванням вбивства цих журналістів", – зауважив він.
Водночас він підкреслив, що вбивці та замовники вбивств здебільшого в Росії отримують звання героїв.
Це політична і військова еліта. У силових відомствах – вбивць як собак, в Державній Думі – кілька, в губернаторському корпусі – щонайменше двоє. Один – у Кремлі. Прокуратура має "долю", ОМОН має "долю", Останкіно має "долю". Вбивці є захищеними всією міццю держави. Ті ж, хто намагається їм протистояти, – маргінали. Вони не є захищеними нічим: ні законом, ні громадською думкою. І ось ця останнє по-справжньому є драматичним,– наголосив Шендерович.
Також він обурюється, що Всеросійський центр вивчення суспільної думки ніколи не проведе опитування на тему, хто є росіянам ближчим, Герой Росії полковник Чепіга, що виконував завдання Батьківщини зі знищення зрадника та мимохідь вбив жінку, або ж журналіст Канєв, який розсекретив ім'я цього чудовиська.
"Результати цього опитування дадуть, боюся, важку картину сучасної російської ментальності. Ментальності, історично мало знайомої з пушкінської ідеєю "самостояння людини", а в останні двадцять років свідомо опроміненої новою імперською радіацією, презирством до лібералізму, священністю та абсолютом "державного інтересу", – додає публіцист.
У зв’язку з вищевикладеним, він іронічно переконує, що сучасній Росії бракує Сталіна: через 70 років після ХХ з'їзду, через 30 років після публікації "ГУЛАГу".
"Росіяни прямо благають про право лягти брудом під чиїсь чоботи, діставши натомість жах навколишнього світу перед матінкою-Росією. Величі хочеться поротим кріпакам. Це ментальна ганьба рукотворного походження: це і є головний результат путінського двадцятиріччя! Решта – наслідок остаточної путінської перемоги над неміцними мізками", – підсумував він.
24.ua