Українські чемпіони з джіу-джитсу в Кропивницкому на своїй базі прихистили до трьох тисяч переселенців

Українські чемпіони з джіу-джитсу в Кропивницкому на своїй базі прихистили до трьох тисяч переселенців, йдеться в ТСН.

На базі для спортивних зборів кращих борців джіу-джитсу України та світу тепер живуть безкоштовно втікачі від війни. "Ми дорослих два рази на день годуємо, а дітей три рази на день". – розповідає чемпіон Європи та віце-чемпіон світу Ярослав Блажко.

Від початку війни ця спортивна база прийняла понад три тисячі переселенців. Нині тут живуть шістдесят двоє людей, серед них мама з чотирма дітьми з Рубіжного. "П'ятиповерховий будинок повністю згорів, з квартирами, з усім. Хлопчики прийняли дуже добре, просто чудово. З харчуванням допомагають, із проживанням. Ми нізащо не платимо, абсолютно. Допомагають нашим діткам, займаються із нашими дітками", - розповідає Ірина.

Оговтатись від жаху війни тутешнім мешканцям допоміг спорт, бо жити на спортивній базі і не спробувати себе на килимі – гріх, каже Олена з Миколаєва. "Я завжди хотіла спробувати. Просто в Миколаєві не було можливості, не було часу: робота – дім. А тут якось так вийшло, що захотілося якось відволіктися і вийшло", - каже вона.

"Побачили наші фотографії, що ми їздимо світом, почали соцмережі дивитися, почали цікавитися, чим ми займаємось. Спочатку одна дитина прийшла, потім інша і так поступово багато хто з тих, хто проживає прийшли до тренувань і навіть дорослі також займаються", - каже тренер-волонтер Євген Скирда.

На тренування приходять і ті переселенці, які не живуть на базі, а винаймають житло у місті. Юні переселенці та їхні батьки вже мають неабиякі успіхи і навіть їздять на міжнародні змагання, кажуть тренери. Але всі мріють повернутися додому, відбудувати свої міста і здобути спортивну славу.

Читайте також:

Смаколик за донат на армію: 11-річний буковинець пече сирні пончики, щоб зібрати гроші для військових

Кричали "Слава Україні", щоб били їх, а не дітей: на звільненій Харківщині розповідають про звірства окупантів

Небезпечні рейси: як українські залізничники працюють під час війни