Ворота до "пекла": рішення уряду обмежити консульські послуги - покарання "ухилянтів" чи реальне порушення законів

Ворота до "пекла": рішення уряду обмежити консульські послуги - покарання "ухилянтів" чи реальне порушення законів (GlavPost)

Йдеться, наприклад, про отримання внутрішнього українського та закордонного паспортів, свідоцтва про народження дитини, водійських посвідчень, довідок про несудимість чи документу реєстрацію шлюбу тощо. Обмеження не розповсюджується лише на надзвичайні ситуації (ДТП, затримання поліцією тощо), в яких опинилися або можуть опинитися громадяни України за кордоном.В уряді посилаються на постанову Кабміну від 23 квітня 2024 року. Але вона встановлює обмеження лише на оформлення внутрішніх та закордонних паспортів. Проте українські ЗМІ також повідомляли про окремий наказ за підписом першого заступника міністра закордонних справ Андрія Сибіги (який донедавна працював заступником очільника ОПУ Андрія Єрмака), що встановлює обмеження на надання українським чоловікам призовного віку, які наразі перебувають за кордоном, набагато ширшого переліку консульських послуг. За єдиним виключенням – оформлення документів на повернення до України – "білого паспорта". А, щодо "сірого", читайте далі по тексту ТСН.ua. У вівторок, 23 квітня, в МЗС офіційно уточнили, що такі заходи пов’язані з ухваленням нового закону про мобілізацію, посилаючись на необхідність "вирішення питань щодо військового обліку громадян мобілізаційного віку, які перебувають за кордоном та розв'язання у взаємодії з іншими причетними органами державної влади технічних питань, які виникли в ході імплементації норм та положень згаданого закону". Проте відповідний закон набуває чинності лише 18 травня. Тому у багатьох українців, як в самій Україні, так і за кордоном, постає питання: а чи законно це взагалі?Про те, як ці дії української влади не те, що збурили, а розкололи українське суспільство на тих "хто виїхав" і "лишився в Україні", про хейт у соцмережах та офіційні пояснення влади, читайте у матеріалі ТСН.ua. Блокада та нецензурна лексика: українці штурмують ДП "Документ" у ВаршавіУ вівторок, 23 квітня, соцмережами почали ширитися обурливі пости українців, які не можуть отримати свої документи за кордоном. Окремі українські дипустанови від самого ранку того ж дня почали підтверджувати, що припиняють прийом документів від чоловіків призовного віку. Громадяни України дописували, що через неможливість "схопити" вільне "вікно" у наших посольствах і консульствах за кордоном (ТСН.ua бачив такі пости українців до прикладу з Британії), щоб подати документи на новий паспорт чи оформлення інших документів, вони звернулися в польський ДП "Документ".Це представництво знаходиться в одному з варшавських ТРЦ. Ці наші громадяни взяли квитки на літак із різних європейських країн (не лише з Британії). Проте, приїхавши до Польщі, "поцілували" двері. Працівники ДП "Документ" у Варшаві сказали, що видача документів тимчасово призупинена з технічних причин. Проте інших людей, які хотіли суто подати документи, вели до приміщення "чорним" ходом."На жаль, через технічні причини, призупинено видачу готових документів у закордонних підрозділах ДП "Документ". Подача заяв-анкет на оформлення паспортних документів здійснюється у звичайному режимі. Видача паспортів можлива для дітей до 12 років, у зв’язку з відсутністю необхідності біометричної верифікації", - зазначено на сайті установи.Проте, направду, підірвала українське суспільство низка відео з того ж таки варшавського ДП "Документ", які почали ширитися соцмережами та ЗМІ у середу, 24 квітня. Одна з жінок, використовуючи доволі жорстку нецензурну лексику (ТСН.ua не все наведе в наступній цитаті – ред.), лаялася на адресу працівниць установи: "Чого мій чоловік має служити? Віддай документи. Йди в свою Україну й сама, бл*ть, служи".На іншому відео, яке також завірусилося в мережі, чути, як український чоловік говорить: "Тут, рєбятки, молодці, заблокували просто кабінки, щоб ніхто не зміг заходити подаватися". В ЗМІ були повідомлення, як біля 300 українців, переважно чоловіків, заблокували варшавський паспортний сервіс. Дехто навіть викликав туди кілька разів поліцію. Проте польські правоохоронці лише розвели руками. У численних відео в соцмережах і включеннях в ефіри різних телеканалів люди кажуть, що не вірять у те, що видача документів припинена суто з технічних причин, бо, як пояснювали працівники ДП "Документ", не працює система - "технічний збій біометричної верифікації".Українці вимагають видачі документів або повернення грошей. На сайті установи у Варшаві вказані розцінки: за оформлення закордонного паспорту "терміново" треба заплатити 1598 грн плюс 375 злотих (3690 грн) за сервісні послуги підприємства, та ще 400 грн за відправлення документів, якщо особа отримує їх не особисто; якщо ж не "терміново", біометричний закордонний паспорт коштує 958 грн, проте сервісні послуги та відправка в тій же ціні.На сайті ДП "Документ" Кельна (Німеччина) також зазначається: "Нажаль, через технічні причини призупинено видачу готових документів у закордонних підрозділах ДП "Документ". Подача заяв-анкет на оформлення паспортних документів здійснюється у звичайному режимі. Видача паспортів можлива для дітей до 12 років, у звʼязку з відсутністю необхідності біометричної верифікації"."Ви що цим переслідуєте? Щоб всі ці люди залишилися в Німеччині? Чи що?", - говорить український чоловік на відео біля паспортного сервісу в Кельні, що також завірусилося соцмережами. "DW українською" в репортажі з Кельна мовить, що черги чималенькі, а українські чоловіки ховають обличчя, намагаючись встигнути отримати документи до того, як набере чинності новий закон про мобілізацію, але паспорти їм не видають, навіть вже готові. Не за законом: мораль проти праваФактично так званий технічний збій у "біометричної верифікації" в установах ДП "Документ" за кордоном збігся в часі з урядовим рішенням обмежити надання консульських послуг для українських чоловіків призовного віку. У середу, 24 квітня, МЗС України оприлюднило "коментар пресслужби", де вказало, що установи ДП "Документ" за кордоном підпорядковуються Державній міграційній службі, проте аж ніяк не МЗС.Це нагадує гру у пінг-понг, коли всі по черзі перекидають відповідальність один на одного, як гарячий "пиріжок". Проте, ніхто не хоче визнати очевидного факту: український уряд не провадив належної комунікації з українцями за кордоном щодо впровадження норм нового закону про мобілізацію, який набуває чинності лише з 18 травня 2024 року, не видавши заздалегідь роз’яснення (які б мали комунікувати українські закордонні посольства та консульства), вже не кажучи про перехідний період, за який всі ті, у кого закінчується дія тих чи інших документів, або є запит на оформлення посвідок (про реєстрацію шлюбу, смерті тощо – ред.), мали б змогу це зробити.


РЕКЛАМА

ТСН.ua тут жодним чином не захищає "ухилянтів", які після початку повномасштабного російського вторгнення, порушуючи дію закону про правовий режим воєнного стану, незаконно перетнули державний кордон України. Проте, щоб притягнути їх до відповідальності, потрібні рішення українських судів, поруч із покаранням винних, які причетні до того, як так сталося, що через корупційні схеми ці "ухилянти" змогли втекти за кордон. Вже не кажучи про те, що українці за кордоном дуже легко можуть звернутися до Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), апелюючи до порушення їхніх прав за українським законодавством.Звісно, розгляди таких справ триватимуть не один рік. Проте, не важко здогадатися, на чий бік стануть європейські суди. До того ж, у нас досі діє консульський статут, який, зокрема, визначає дії консулів, які провадять військовий облік громадян України: "Консул веде військовий облік громадян України, які перебувають за кордоном. Консул зобов'язаний забезпечити прибуття громадян України чоловічої статі, які досягли 18-річного віку, до військових комісаріатів за місцем постійного проживання для проходження призовної комісії".Звісно, що в умовах воєнного стану та обмежених ресурсів, українські представництва МЗС та Держміграційної служби не в змозі забезпечити підвищений запит (а, насправді, ажіотаж) близько 7 млн українських громадян (щоправда не всіх із них наразі – ред.) тих чи інших послуг за кордоном. Справедливо кажуть українці власне в Україні, що вони сплачують тут податки, на які, в тому числі, фінансуються й наші закордонні дипустанови та консульства, враховуючи ДП "Документ". Проте, наші українці, щоб отримати свої документи, вже сплатили за них.Тому, за чинним законодавством, всі ті, хто подав заявки на оформлення українських документів, строк виготовлення яких передує 18 травня, коли набуває чинності новий закон про мобілізацію, мають право на їхнє отримання. У сюжеті з того ж таки Кельна DW наводить коментар українця Сергія, який виїхав за кордон легально ще до російського повномасштабного вторгнення, і його поки не мобілізують. Але його сину, який збирається здобувати вищу освіту в Україні, маючи інвалідність, от-от виповниться 17 років, і родина вирішила повертатися додому."Паспорт і дитини тут готовий, і мій український паспорт, - вони готові. Але я не можу їх забрати. Я поїду в Україну. Кажуть, ваш паспорт у Німеччині. А в Німеччині кажуть, що ми вам його не віддамо. Тому, така ситуація, за якої мені треба їхати. Але, ми не можемо це зробити, бо не можемо забрати документи", - коментує Сергій. Пересилання паспортів чоловіків призовного віку за кордон теж заборонено.Повернути чоловіків до України: місія – треба працювати"Якщо ці люди вважають, що хтось там, далеко на фронті, воює і віддає свої життя за цю державу, а хтось посидить за кордоном, але при цьому буде отримувати послуги від цієї держави, — то так це не працює. Перебування за кордоном не звільняє громадянина від обов’язків перед Батьківщиною. Саме тому я вчора (22 квітня – ред.) доручив вжити заходів щодо відновлення справедливого ставлення до чоловіків мобілізаційного віку в Україні та за кордоном. Це буде чесно", - дописав у соцмережі Х міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.Невдовзі, за його словами, МЗС надасть уточнені роз’яснення щодо порядку отримання консульських послуг в межах українського законодавства для чоловіків мобілізаційного віку в закордонних дипустановах із наближенням вступу в дію нового закону про мобілізацію. Проте, правники припускають, що обмеження надання консульських послуг діятиме аж до 18 травня. І, за численними коментарями юристів, під це підпадають не лише виключно "ухилянти", а й всі чоловіки, які виїхали з України не тільки до початку повномасштабного російського вторгнення на законних підставах, а й ті, хто живе за кордоном із самого народження. Хоча в Кабміні зазначають, що нові правила не застосовуватимуться до чоловіків, які мають право на перетин кордону під час воєнного стану.Речник Міноборони Дмитро Лазуткін сказав, що українські ТЦК та СП не працюватимуть за кордоном, додавши, що новий закон про мобілізацію, після набуття чинності, зобов’язує чоловіків призовного віку протягом 60 днів оновити свої військово-облікові дані, зокрема й через електронний кабінет військовозобов’язаного. Тобто, всі ті українські чоловіки, які звернуться за консульськими послугами за кордоном після 18 травня, мають також разом із цим верифікувати свої дані військового обліку. "Обов’язково їхати в Україну не треба, але якщо людина хоче захищати Батьківщину, хоче долучитися до Сил оборони, то, ясна річ, що варто приїжджати в Україну. Для тих, хто за кордоном, буде можливість це зробити (оновити дані – ред.) в консульських установах, а також через електронний кабінет", - додав речник Міноборони.

За даними Євростату, які надавали новини ТСН.ua, на січень цього року в країнах ЄС проживає близько 860 тис. дорослих українців чоловічої статі. Проте, не всі вони придатні до служби в лавах ЗСУ. Багато хто виїжджав до різних європейських країн ще до початку повномасштабного російського вторгнення. Також багато хто має, наприклад, медичні покази щодо неможливості служби в ЗСУ. Більшість із них вже має паспорти країн свого перебування. Звісно, для України вони залишаються нашими громадянами, бо в нас досі законодавчо не врегульовано процедуру позбавлення, як і статус подвійного громадянства.Ба більше, в умовах воєнного стану та російського повномасштабного вторгнення держава Україна апелює до морального права своїх громадян, коли б вони не виїхали за кордон (не кажучи вже про тих, хто, умовно, переплив "Тису" – ред.), стати на захист своєї Батьківщини. Багато хто в соцмережах зараз апелює до прикладу Ізраїлю, мовляв, коли 7 жовтня 2023 року на них була атака терористичного ХАМАСу, багато громадян Ізраїлю поверталися додому з-за кордону боронити свою землю. Проте тут ми також забуваємо згадати, як багато українців поверталися з-за кордону після 24 лютого 2022 року боронити Україну. Не кажучи вже про тих багатьох іноземців, які вступили в Інтернаціональний легіон ЗСУ.Що каже Європа: наших не будуть видворятиПроте, так чи інакше, хотіла цього українська влада чи ні, в умовах, коли подальша мобілізація всередині країни пробуксовує (а для цього не була зроблена належна інформаційна кампанія, мережами ширилися лише відео, як ТЦК ловлять умовних ухилянтів і силою їх "оформлюють" – ред.), обмеження надання консульських послуг чоловікам призовного віку за кордоном ще більше розділила українське суспільство на тих, хто поїхав, і тих, хто залишився. І, якщо поринути в коментарі під відповідними дописами в соцмережах, там можна знайти купу хейту, якщо не справжні ворота в пекло: від "так вам всім і треба за кордоном, всі в окопи"; до "ви не розумієте, як це, залишитися без власного даху над головою в чужій країні".ТСН.ua тут поділяє думку й тих, хто вже третій рік в окопах, без чіткої перспективи демобілізації, й тих, кому немає куди повертатися. Й, знову ж додамо, що ми не заохочуємо "ухилянтів", які після початку повномасштабного російського вторгнення незаконно перетнули державний кордон. Разом із тим, ми за те, щоб знайти й покарати винних, які цьому сприяли. Бо наразі самими лише обмеженнями надання консульських послуг українським чоловікам за кордоном не можна досягти мети, яку собі ставить держава Україна, - їхнього повернення на Батьківщину. Як, і загалом, всіх понад 7 млн українців.Дійсно, про готовність допомогти Києву повернути українських чоловіків додому вже висловилася Польща в особі міністра оборони Владислава Косіняка-Каміша, не повідомивши при цьому подробиць, як саме це юридично оформити: "Я думаю, що багато поляків обурюються, коли бачать молодих українських чоловіків у готелях і кафе, й чують, скільки зусиль ми повинні докласти, щоб допомогти Україні". ТСН.ua теж робив сюжет у січні цього року, де обговорював із нашою колишньою вже кореспонденткою "1+1" у Варшаві Маргаритою Ситник, українських чоловіків призовного віку, в тому числі, в польських спортзалах.Але там не йшлося про порушення законодавства, тим паче нового закону про мобілізацію, який набуває чинності лише 18 травня. Проте, висловилася також і Литва. Хоча, зовсім не так, як це подала переважна більшість українських ЗМІ. Міністр оборони Лаурінас Кащюнас зазначив, що його країна може допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку, але, разом із тим, Литва поки що не розглядає конкретних заходів для цього і стежить за тим, які рішення ухвалить Польща."Ніхто, звісно, не буде їх збирати і відвозити в Україну – цього не буде. Але (можна обмежити цих осіб – ред.) у соціальних виплатах, дозволах на роботу, документах – це варіанти, які я чую й від польської сторони. Тож давайте почекаємо й подивимося, який варіант вони запропонують, можливо, він підійде й для Литви", – сказав Лаурінас Кащюнас.За його словами, наразі важко оцінити точну кількість чоловіків-українців призовного віку, які перебувають у Литві. Як вже вище зазначав ТСН.ua, - це близько 860 тис. дорослих українців чоловічої статі за кордоном у цілому. Проте, не всі вони виїхали з України після 24 лютого 2022 року, й далеко не всі придатні до служби в Силах оборони України. Знову ж таки, ТСН.ua тут зазначить, що ми жодним чином не заохочуємо чоловіків призовного віку ухилятися від свого конституційного обов’язку боронити державу. Разом із тим ми також наголошуємо, що певні урядові рішення до набуття чинності нового закону України про мобілізацію 18 травня, обмежують законні права громадян України, які виїхали з країни на законних підставах, на отримання консульських послуг. ТСН.ua ще раз надає тут роз’яснення МЗС: "Якщо громадянин України подав відповідну заяву на отримання необхідних йому документів до 23 квітня 2024 року, то всі заяви про надання консульських послуг, подані до зазначеної дати, будуть розглянуті та опрацьовані консульськими установами в повному обсязі, у тому числі подані до 23.04.2024 заяви на оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон".Берлін вже заявив, що в разі закінчення дії українського закордонного паспорта у громадян України, які перебувають у Німеччині на підставах дії тимчасового захисту (для тих, хто виїхав з України після початку повномасштабного російського вторгнення – ред.), німецький уряд їх не позбавлятиме статусу "шукача прихистку". При цьому, не важливо, жінка це, чи чоловік. Хоча, деякі німецькі посадовці неофіційно повідомляли ТСН.ua, що, можливо, в подальшому федеральний уряд буде переглядати умови перебування українців у Німеччині, якщо більшість із 1,4 млн (українців, які наразі перебувають у ФРН – ред.) не підуть на роботу.Тим часом мережами шириться "лазівка", як обійти новий український закон про мобілізацію. Більшість "юристів" у соцмережах рекомендують оформити статус біженця (що суттєво обмежує в правах і можливості пересування в межах ЄС – ред), або "сірий" паспорт. Останній дає право подорожувати в межах країн-членів ЄС. До того ж, на нього можна податися, наприклад у Німеччині не більше ніж на три роки, виключно з заявою про неможливість продовження паспорту в установах країни-походження. В Польщі та інших країнах ЄС ця опція також доступна, що вже шириться українськими соцмережами з космічною швидкістю.Й тут риторичне запитання: що своїми заборонами й обмеженнями домоглася українська влада, не працюючи, від слова взагалі, з більш ніж 7 млн українців за кордоном? І, знову ж таки повторимося, що ТСН.ua жодним чином не заохочує українських чоловіків в Україні перепливати Тису, чи українських чоловіків за кордоном оформлювати "сірі" паспорти. Проте, це все вже давно космічними темпами шириться соцмережами. Як і розкол в українському суспільстві на "тих, хто поїхав", і "тих, хто залишився в Україні".

РЕКЛАМА