Вибухи під Іченю: подробиці та висновки

Усі українці задаються єдиним питанням: куди дивилися ті, хто мав забезпечити безпеку складів на території військової частини під Ічнею, та як таке взагалі могло статися.

По-перше, мова йде саме про диверсантів, а не про халатність бійців ЗСУ (хоча виключати суміш неякісної роботи із владою роботою спецпризначенців виключати теж не можна), оскільки підрив БК стався одразу у чотирьох окремих частинах складу. Не випадково метою агресорів стали саме ті приміщення, де знаходилися дуже важливі для обороноздатності України снаряди.

Великокаліберні 120мм міни, 122мм боєприпаси для гаубиць та "сигарети" для "Градів" – це ті припаси, які у нашій країні поки що масово не виробляють, то ж збереження кожної ракети, снаряду чи міни до їх прямого використання на фронті є надважливою задачею. Із якою, як це не прикро констатувати, ніхто не впорався.

Тим більш знущальними є повідомлення російських окупаційних військ про навчання, під час яких сьогодні вночі терористи з армії РФ немовби знищили склад зі зброєю умовного супротивника.

Але ж, чи були боєприпаси перенесені до підземних сховищ? Частково так. Чи вивозили їх до інших складів, щоб розподілити по країні? Відповідь така ж.

Відомо також, що згідно із наказом керівництва Генштабу та Міноборони до військової частини А-1479 направили додатковий батальйон охорони. Що ж сталося вранці у вівторок, 9 жовтня? Якщо вороги діяли із залученням безпілотників, то їх мали б почути солдати, що були на посту.

Або ж ніхто з тих, хто охороняв периметр, нічого не побачив? То, можливо, вибухівку на територію складів заклали безпосередньо на снаряди. Як було у Калинівці, коли частину БК підірвали саме зсередини підземного сховища. Про це тоді казали у військовій прокуратурі, тільки потім про викриття можливих зрадників нічого не було чутно. Виключати можливість участі у диверсії когось із завербованих Росією бійців ЗСУ аж ніяк не можна.

Так чи інакше, факт залишається фактом: ворог поступово знищує наш стратегічний запас снарядів. І це дуже прикро, хоча й не несе прямої загрози для фронту на Донбасі.

Справа в тому, що під час напівзамороженого конфлікту, позиційної війни, знищення частки снарядів великого калібру не є стратегічною перемогою, а от розглядати її такою можна, якщо казати про підготовку до масштабної війни із вторгненням по всьому кордону.

То ж, якщо РФ не збирається нападати на нас повноцінно, то такі диверсії виглядають більше ударом по економіці України, а також – по діючій владі, оскільки політичне значення вибухи у мирному місті теж мають не аби які.

По-перше, наша владна верхівка у черговий раз посвариться між собою. По-друге, проросійські нардепи та всілякі Медведчуки відтепер мають змогу критикувати всіх і вся. А, по-третє, вибухи в Ічні ставлять реальну загрозу подальшої роботи керівника Генштабу Віктора Муженко.

До останнього діяча у багатьох людей накопичилося чимало питань, однак військові керівники кажуть, що у фактичній зупинці російських військ на існуючій лінії фронту чимало заслуг саме генерала, а його відставка вдарить по обороні Украіни значно сильніше, аніж знищені боєприпаси.

Так чи інакше, питань без відповідей дуже багато, але ж, сподіваюся, керівництво Міноборони зрозуміє, що навіть посилені існуючі заходи безпеки не спрацювали, тому висновки можна зробити лише одні – треба нарешті розвезти всі снаряди по підземних сховищах та дійсно посилити їх охорону, у тому числі – й за допомогою засобів протиповітряної оборони.

Усі українці задаються єдиним питанням: куди дивилися ті, хто мав забезпечити безпеку складів на території військової частини під Ічнею, та як таке взагалі могло статися.

По-перше, мова йде саме про диверсантів, а не про халатність бійців ЗСУ (хоча виключати суміш неякісної роботи із владою роботою спецпризначенців виключати теж не можна), оскільки підрив БК стався одразу у чотирьох окремих частинах складу. Не випадково метою агресорів стали саме ті приміщення, де знаходилися дуже важливі для обороноздатності України снаряди.

Великокаліберні 120мм міни, 122мм боєприпаси для гаубиць та "сигарети" для "Градів" – це ті припаси, які у нашій країні поки що масово не виробляють, то ж збереження кожної ракети, снаряду чи міни до їх прямого використання на фронті є надважливою задачею. Із якою, як це не прикро констатувати, ніхто не впорався.

Тим більш знущальними є повідомлення російських окупаційних військ про навчання, під час яких сьогодні вночі терористи з армії РФ немовби знищили склад зі зброєю умовного супротивника.

Але ж, чи були боєприпаси перенесені до підземних сховищ? Частково так. Чи вивозили їх до інших складів, щоб розподілити по країні? Відповідь така ж.

Відомо також, що згідно із наказом керівництва Генштабу та Міноборони до військової частини А-1479 направили додатковий батальйон охорони. Що ж сталося вранці у вівторок, 9 жовтня? Якщо вороги діяли із залученням безпілотників, то їх мали б почути солдати, що були на посту.

Або ж ніхто з тих, хто охороняв периметр, нічого не побачив? То, можливо, вибухівку на територію складів заклали безпосередньо на снаряди. Як було у Калинівці, коли частину БК підірвали саме зсередини підземного сховища. Про це тоді казали у військовій прокуратурі, тільки потім про викриття можливих зрадників нічого не було чутно. Виключати можливість участі у диверсії когось із завербованих Росією бійців ЗСУ аж ніяк не можна.

Так чи інакше, факт залишається фактом: ворог поступово знищує наш стратегічний запас снарядів. І це дуже прикро, хоча й не несе прямої загрози для фронту на Донбасі.

Справа в тому, що під час напівзамороженого конфлікту, позиційної війни, знищення частки снарядів великого калібру не є стратегічною перемогою, а от розглядати її такою можна, якщо казати про підготовку до масштабної війни із вторгненням по всьому кордону.

То ж, якщо РФ не збирається нападати на нас повноцінно, то такі диверсії виглядають більше ударом по економіці України, а також – по діючій владі, оскільки політичне значення вибухи у мирному місті теж мають не аби які.

По-перше, наша владна верхівка у черговий раз посвариться між собою. По-друге, проросійські нардепи та всілякі Медведчуки відтепер мають змогу критикувати всіх і вся. А, по-третє, вибухи в Ічні ставлять реальну загрозу подальшої роботи керівника Генштабу Віктора Муженко.

До останнього діяча у багатьох людей накопичилося чимало питань, однак військові керівники кажуть, що у фактичній зупинці російських військ на існуючій лінії фронту чимало заслуг саме генерала, а його відставка вдарить по обороні Украіни значно сильніше, аніж знищені боєприпаси.

Так чи інакше, питань без відповідей дуже багато, але ж, сподіваюся, керівництво Міноборони зрозуміє, що навіть посилені існуючі заходи безпеки не спрацювали, тому висновки можна зробити лише одні – треба нарешті розвезти всі снаряди по підземних сховищах та дійсно посилити їх охорону, у тому числі – й за допомогою засобів протиповітряної оборони.