4 фрази, якими батьки програмують своїх дітей на бідність: що говорити натомість

Всі свої звички та переконання дитина бере зі своєї родини. Тому варто бути вкрай обережними і не говорити зайвого. Оскільки фрази батьків стають у майбутньому переконаннями вже дорослої людини. І ці установки часто заважають досягати успіхів у фінансовому плані. Розповідаємо, яких фраз не треба говорити своїм дітям, щоб не нашкодити їхньому фінансовому благополуччю.Які фрази батьків програмують дітей на бідність: що краще говорити "Немає грошей". Якщо дитина чутиме від батьків постійні нарікання на скрутне матеріальне становище, то в доросле життя вона піде з переконанням, що без великих грошей людині нічого не досягти. Натомість треба говорити: "У нас є гроші на їжу та одяг", "Зараз ми не готові це придбати, давай наступного разу". Треба пояснювати малюку, якщо він хоче іграшку, але немає змоги її купити, що кошти є, та поки що на інші потреби. "Рано тобі ще про гроші думати". Навпаки, треба змалку навчати дитину фінансової грамотності. Економісти говорять, що дитина повинна мати свої кишенькові гроші вже з шести років, щоб до підліткового віку змогла навчитися правильно розпоряджатися фінансами. Бо тоді виходить, що в дорослому житті переважна більшість людей не може ефективно розподілити свій бюджет, так як у дитинстві ніхто не навчив цьому. "Не жили багато, нема чого й починати". Не варто говорити таке в родинному колі, навіть жартома. Оскільки така фраза перетворюється на установку, що багаті багатіють, а бідні біднішають. Треба говорити своїй дитині, що можливості для заробляння грошей є повсюди, треба лише навчатися, працювати над собою і можна буде досягти фінансового благополуччя. "Тут нічого твого немає, от заробиш — буде". Така фраза вбиває у дитині самооцінку й може приректи на те, що вона в дорослому житті зводитиме кінці з кінцями. Оскільки їй не захочеться навчатися та розвиватися, щоб стати високооплачуваним спеціалістом. Дитині хотітиметься якомога скоріше влаштуватися хоч на якусь роботу, щоб були свої гроші.Читайте також:Одна проста дія – і дитина завжди вас слухатиметься: як стати авторитетними батькамиЯк розмовляти з підлітком, щоб він вас почув: шість порад від психологів