Державні фінанси України у вересні 2026 року залишаються під сильним тиском через великий дефіцит бюджету, воєнні потреби та обмежені можливості для залучення додаткових коштів. Народна депутатка від партії «Слуга народу» Ольга Василевська-Смаглюк заявила, що в таких умовах держава змушена призупиняти більшість видатків, які не належать до критично необхідних. Водночас є щонайменше три напрями, фінансування яких не можна повністю зупинити.
За її словами, бюджетна ситуація може покращитися після ухвалення Верховною Радою законів, необхідних для наповнення державної скарбниці та стабілізації фінансової системи. Однак швидкого розв’язання проблеми очікувати складно, адже потреби країни залишаються надзвичайно високими, а кожна додаткова гривня має чітке призначення.
Чому в бюджеті утворився значний дефіцит
Український бюджет у воєнний період працює за принципом максимальної концентрації ресурсів на ключових завданнях. Значна частина доходів спрямовується на оборону, безпеку, підтримку військовослужбовців і ліквідацію наслідків російської агресії. При цьому економічна активність залишається нерівномірною, частина підприємств працює з перебоями, а податкові надходження не завжди відповідають обсягу державних потреб.
Дефіцит означає, що видатки бюджету перевищують його доходи. Різницю доводиться покривати за рахунок внутрішніх запозичень, міжнародної фінансової допомоги, розміщення державних облігацій та інших інструментів. Якщо надходження затримуються або очікувані рішення не ухвалюються вчасно, уряд може тимчасово обмежувати фінансування другорядних програм.
Саме тому у вересні 2026 року особлива увага приділяється ліквідності бюджету. Йдеться не лише про загальний обсяг коштів, а й про те, чи є вони доступними в конкретний момент для виплати зарплат, пенсій, допомог, фінансування армії та виконання боргових зобов’язань.
Проблема полягає не тільки в нестачі грошей, а й у необхідності розставляти жорсткі пріоритети. Частину видатків можна перенести на пізніший період, але соціальні виплати, оборонні потреби та платежі за державним боргом мають виконуватися незалежно від складності фінансової ситуації.
Три витрати, які держава не може зупинити
Перший напрям — оборона та безпека. За умов повномасштабної війни фінансування сектору оборони залишається базовим завданням держави. До нього належать закупівля озброєння і техніки, забезпечення військових, виплата грошового забезпечення, ремонт обладнання, логістика, медична допомога та захист критичної інфраструктури.
Зупинка таких витрат фактично означала б послаблення обороноздатності країни. Навіть за умов дефіциту коштів держава має забезпечувати регулярне постачання армії та виконання зобов’язань перед військовослужбовцями. Тому цивільні проєкти, капітальні видатки й окремі програми розвитку можуть переноситися, але фінансування оборони залишається першочерговим.
Другий напрям — соціальні виплати. До цієї категорії належать пенсії, допомога малозабезпеченим родинам, виплати внутрішньо переміщеним особам, підтримка людей з інвалідністю, допомога сім’ям із дітьми та інші гарантовані державою виплати. Саме соціальні видатки депутатка назвала винятком із загального призупинення фінансування.
Регулярність таких виплат має не лише економічне, а й суспільне значення. Для мільйонів громадян пенсія або державна допомога є основним джерелом доходу. Будь-які затримки одразу позначаються на можливості оплачувати житло, ліки, харчування та базові послуги. Через це уряд намагається зберігати соціальні зобов’язання навіть тоді, коли доводиться скорочувати інші статті бюджету.
Третій напрям — обслуговування державного боргу. Україна повинна своєчасно сплачувати відсотки та виконувати інші зобов’язання за внутрішніми й зовнішніми позиками. Такі платежі не можна просто скасувати рішенням уряду, оскільки це може спричинити втрату довіри кредиторів, ускладнення доступу до фінансування та додатковий тиск на гривню.
Обслуговування боргу не означає автоматичного погашення всіх запозичень одразу. Проте держава має виконувати погоджений графік платежів, проводити необхідні виплати та підтримувати переговори щодо реструктуризації, якщо це потрібно. В умовах дефіциту видатки на борг конкурують з іншими потребами, але повністю відмовитися від них неможливо.
Які рішення можуть стабілізувати бюджет
За оцінкою представників парламенту, покращення фінансової ситуації залежить від ухвалення низки законів. Вони можуть стосуватися податкових змін, посилення контролю за сплатою податків, перегляду окремих бюджетних програм, управління державними активами та залучення додаткових джерел фінансування.
Важливо, щоб такі рішення не створювали надмірного навантаження на бізнес і громадян. Підвищення податків здатне швидко збільшити доходи бюджету, але водночас може скоротити інвестиції, стимулювати тінізацію економіки та погіршити становище підприємців. Тому фінансові кроки мають бути збалансованими й передбачати зрозумілі правила для всіх учасників ринку.
Окреме значення має міжнародна підтримка. Гранти, пільгові кредити та програми бюджетного фінансування допомагають покривати дефіцит і спрямовувати внутрішні доходи на потреби оборони та соціального захисту. Водночас така допомога часто залежить від виконання Україною визначених реформ, прозорості державних витрат і здатності ефективно управляти коштами.
Для громадян наслідки бюджетного дефіциту можуть проявлятися у перенесенні ремонту доріг, скороченні фінансування окремих регіональних програм, відкладенні будівництва об’єктів та оптимізації роботи державних установ. Водночас це не означає автоматичного скасування всіх запланованих проєктів. Частину з них можуть реалізувати пізніше, коли бюджет отримає додаткові надходження або міжнародне фінансування.
Станом на вересень 2026 року українські державні фінанси залишаються залежними від перебігу війни, обсягів податкових надходжень, міжнародної допомоги та рішень парламенту. В умовах обмежених ресурсів влада змушена концентрувати кошти на трьох ключових напрямах: обороні, соціальних виплатах і виконанні боргових зобов’язань. Усе інше може фінансуватися за залишковим принципом або тимчасово призупинятися.
Отже, вислів «грошей у бюджеті мало» відображає не повну зупинку державних видатків, а перехід до режиму жорсткої економії. Найближча перспектива залежатиме від того, наскільки швидко будуть ухвалені необхідні закони, чи вдасться забезпечити стабільні доходи та чи отримає Україна достатню зовнішню підтримку. До того часу уряд зосереджуватиме ресурси на видатках, без яких неможливо гарантувати безпеку держави, соціальну стабільність і фінансову надійність країни.
Кабмін схвалив проєкт держбюджету-2027: на оборону заклали майже 4,9 трлн грн