Президент України Володимир Зеленський повідомив про підготовку рішень, які передбачають відновлення декларування для поліцейських, військовослужбовців та інших представників силових структур, які не беруть участі в бойових діях. Йдеться про повернення до більш прозорого контролю за доходами й майновим станом посадовців, чия службова діяльність безпосередньо не пов’язана з виконанням бойових завдань на передовій.
Заява глави держави стала важливим сигналом для суспільства, адже питання електронного декларування залишається одним із ключових елементів антикорупційної політики. В умовах повномасштабної війни окремі категорії військових і правоохоронців були звільнені від публічного подання декларацій або отримали спеціальні умови звітності. Такі обмеження пояснювалися міркуваннями безпеки, захистом персональних даних та необхідністю не розкривати інформацію про людей, які перебувають у зоні бойових дій.
Для кого можуть повернути декларування
Як випливає із заяви президента, нові рішення стосуватимуться насамперед тих працівників правоохоронних органів і представників силового блоку, які не виконують бойових завдань. Це можуть бути службовці, котрі працюють у тилових підрозділах, адміністративних структурах, органах управління, навчальних центрах, територіальних підрозділах та інших установах, де немає безпосередньої участі в бойових операціях.
Водночас остаточний перелік посад і категорій осіб має бути визначений окремими нормативними рішеннями. Важливо, щоб під час їх підготовки було враховано різницю між військовослужбовцем, який перебуває в районі бойових дій, та посадовцем, який працює в безпечнішому тиловому середовищі. Для першої категорії надмірна відкритість даних може створювати реальні ризики для життя, родини та підрозділу. Для другої — декларування є способом підтвердити законність доходів і запобігти зловживанням.
Очікується, що під час розробки механізму особливу увагу приділять захисту інформації про місце проживання, склад сім’ї, розташування об’єктів та інші відомості, які можуть бути використані ворогом. Відновлення декларування не повинно перетворюватися на розкриття чутливих даних. Його мета полягає в тому, щоб забезпечити контроль за майном і доходами посадовців без послаблення вимог до національної безпеки.
Чому питання декларацій важливе під час війни
Електронне декларування є інструментом, який дає змогу порівнювати офіційні доходи посадовця з його майновим станом. Завдяки деклараціям суспільство та уповноважені органи можуть виявляти можливі ознаки незаконного збагачення, конфлікту інтересів або приховування активів. Для правоохоронної системи така прозорість має особливе значення, оскільки саме її представники розслідують корупційні правопорушення та контролюють дотримання закону.
Повномасштабна війна суттєво змінила умови роботи державних органів. Значна частина службовців отримала додаткові повноваження, доступ до бюджетних ресурсів, державного майна, гуманітарних вантажів та інформації з обмеженим доступом. Це підвищує відповідальність керівників і працівників силових структур. Водночас суспільство очікує, що особливий статус і складність роботи не використовуватимуться для приховування необґрунтованих статків.
Повернення декларування для тих, хто не воює безпосередньо, може стати компромісом між вимогами безпеки та потребою у відкритості. Такий підхід дозволяє не створювати небезпеку для військових на передовій, але водночас відновлює контроль за посадовцями, діяльність яких не потребує повної конфіденційності.
Для громадян важливо розуміти, що декларація сама по собі не є доказом порушення. Це звіт про доходи, видатки, нерухомість, транспорт, корпоративні права та інші активи. Якщо в документах виявляються невідповідності, вони можуть стати підставою для перевірки. Саме тому стабільна система декларування посилює довіру до державних інституцій і демонструє, що однакові правила поширюються на всіх, незалежно від посади.
Якими можуть бути подальші кроки
Наступним етапом має стати підготовка конкретних рішень, у яких будуть визначені строки подання декларацій, перелік посад, формат оприлюднення інформації та винятки для осіб, яким потрібен додатковий захист. Не менш важливо встановити зрозумілу процедуру перевірки поданих даних. Вона має бути однаковою, передбачуваною та достатньо оперативною, щоб порушення не залишалися без реакції роками.
Окремої уваги потребує питання відповідальності за неподання декларації або навмисне внесення неправдивої інформації. Якщо правила будуть повернуті, вони повинні супроводжуватися чіткими роз’ясненнями для декларантів. Працівники мають розуміти, які саме відомості необхідно зазначати, як повідомляти про зміни в майновому стані та які дані можуть бути приховані з міркувань безпеки.
Відновлення декларування також може стосуватися керівників підрозділів, службовців, які ухвалюють фінансові рішення, та посадовців, що мають доступ до державних закупівель. Для цих категорій прозорість є особливо важливою, оскільки їхні рішення можуть впливати на великі обсяги бюджетних коштів. Контроль за доходами та майном допомагає зменшити корупційні ризики й підвищує персональну відповідальність за управлінські рішення.
Водночас реалізація ініціативи потребуватиме балансу. Надмірне розширення переліку осіб, зобов’язаних публічно декларувати майно, може створити додаткові ризики для військових та їхніх родин. Надто вузький підхід, навпаки, залишить поза контролем значну частину силового сектору. Тому ключовим завданням держави стане чітке розмежування між тими, хто реально бере участь у бойових діях, і тими, хто виконує службові функції в тилу.
Заява Володимира Зеленського про підготовку рішень щодо декларування для поліцейських і військових, які не воюють, свідчить про намір повернути прозорість у ті сфери, де це можливо без шкоди для оборони. Успішність цієї ініціативи залежатиме від якості законодавчих змін, захисту чутливих даних і неупередженого контролю. Для України це не лише технічне питання подання звітності, а й важливий крок до зміцнення довіри громадян, підзвітності силових структур та посилення антикорупційної політики в умовах війни.
США послаблять санкції проти Білорусі за звільнення політв’язнів