Пономарьова Мар'яна
Ринок праці в Україні переживає період глибокої перебудови. Компанії одночасно стикаються з дефіцитом людей, зростанням вимог до компетенцій і необхідністю переглядати підходи до винагороди. Вакансій у низці галузей стає більше, однак знайти працівника, який відповідає реальним потребам бізнесу, дедалі складніше. На цьому тлі роботодавці активніше звертають увагу на кандидатів, яких раніше могли недооцінювати, зокрема на жінок і фахівців віком 50+, а також посилюють полювання на досвідчених керівників.
Ринок праці на роздоріжжі: звільнення, зарплати й полювання на топменеджерів
Про те, які бізнеси зараз найбільше потребують працівників, як змінюється роль жінок і людей старшого віку та чого компанії очікують від топменеджерів, розповіла Анна Кузенкова, керівна партнерка Odgers Ukraine. Її оцінки дають змогу побачити основні тенденції, що визначатимуть український ринок праці найближчим часом.
Найгостріший дефіцит кадрів спостерігається у сферах, де потрібна постійна присутність працівників, практичні навички та готовність працювати в умовах високого навантаження. Йдеться про виробництво, логістику, будівництво, аграрний сектор, роздрібну торгівлю, ресторанний бізнес і сервісні професії. Потреба в людях зростає також у компаніях, пов’язаних з енергетикою, оборонно-промисловим комплексом, технологіями та відновленням інфраструктури.
Водночас дефіцит відчувають не лише роботодавці, яким потрібні робітники. Компаніям складно знаходити інженерів, фінансистів, фахівців із продажів, керівників операційних напрямів, спеціалістів із кібербезпеки та управлінців, здатних працювати в нестабільному середовищі. Ринок поступово відходить від моделі, коли роботодавець міг обирати з великої кількості кандидатів. Тепер сильні фахівці дедалі частіше самі визначають, з якою компанією готові пов’язувати свою кар’єру.
Кого шукають роботодавці та чому зарплата вже не є єдиним аргументом
Зростання заробітних плат стало одним із головних способів утримати працівників і залучити нових. Проте саме підвищення окладу вже не гарантує успішного найму. Кандидати оцінюють стабільність бізнесу, прозорість управління, безпекові умови, можливість професійного розвитку та ставлення керівництва до персоналу. Для багатьох важливими є гнучкий графік, медичне страхування, додаткові виплати, підтримка родин і зрозумілі перспективи кар’єрного зростання.
Компанії, які не готові переглядати умови праці, ризикують втрачати навіть тих людей, яких вдалося залучити. Працівники стали уважнішими до балансу між роботою та особистим життям. Вони хочуть розуміти, як оцінюватимуть їхній результат, за яких умов переглядатимуть винагороду і наскільки роботодавець готовий інвестувати в навчання.
Жінки дедалі частіше стають важливою частиною кадрового резерву. Через мобілізаційні процеси, міграцію та загальне скорочення доступної робочої сили бізнес змушений ширше дивитися на кандидатів. Жінки активно переходять у сфери, які раніше вважалися переважно чоловічими: виробництво, транспорт, технічне обслуговування, управління складськими процесами та інженерію.
Однак для повноцінного залучення жінок компаніям недостатньо просто відкрити вакансії. Потрібні безпечні робочі місця, належна організація змін, можливість поєднувати роботу з доглядом за дітьми, а також відсутність упереджень під час відбору. Якщо роботодавець формально декларує рівні можливості, але фактично не змінює корпоративні практики, це швидко стає помітним кандидатам.
Потенціал працівників віком 50+ також залишається значним. Такі фахівці часто мають глибоку експертизу, розуміння галузі, розвинені професійні зв’язки та здатність приймати виважені рішення. У період, коли компаніям потрібні надійність і передбачуваність, ці якості набувають особливої цінності.
Водночас вікові кандидати можуть стикатися з упередженнями. Частина роботодавців побоюється, що таким працівникам буде складніше опановувати нові технології або адаптуватися до швидких змін. Проте на практиці результат залежить не стільки від віку, скільки від готовності людини навчатися та від здатності компанії забезпечити нормальний процес адаптації. Внутрішнє навчання, наставництво й оновлення цифрових навичок можуть зробити фахівців 50+ конкурентною перевагою бізнесу.
Яких топменеджерів потребує український бізнес
Окремий сегмент ринку праці формується навколо пошуку керівників найвищого рівня. Компаніям потрібні не просто адміністратори, які контролюють виконання планів. Від топменеджерів очікують здатності діяти в умовах невизначеності, швидко ухвалювати рішення, перебудовувати бізнес-моделі та відповідати за результат.
Сучасний керівник має поєднувати стратегічне бачення з практичним розумінням операційних процесів. Він повинен уміти працювати з обмеженими ресурсами, вибудовувати команди, комунікувати з працівниками та власниками, підтримувати партнерські відносини й водночас залишатися готовим до кризових сценаріїв. Особливо цінується досвід трансформацій, запуску нових напрямів, оптимізації витрат і виходу на нові ринки.
Від топменеджера більше не очікують лише зростання фінансових показників. Важливими стають репутація, етичність управління, здатність утримувати ключових працівників і формувати довіру всередині компанії. Керівник має бути лідером змін, а не тільки контролером процесів. Він повинен пояснювати команді складні рішення, підтримувати мотивацію та створювати середовище, у якому люди розуміють власний внесок у спільний результат.
Конкуренція за сильних управлінців посилюється. Досвідчені кандидати обирають роботодавців не лише за рівнем компенсації, а й за масштабом завдань, впливом на бізнес і можливістю реалізувати власне бачення. Тому компаніям доводиться продавати не тільки посаду, а й саму ідею роботи: пояснювати місію, перспективи та реальні повноваження майбутнього керівника.
Для бізнесу це означає необхідність професійніше будувати процес найму. Затягування із затвердженням кандидата, нечіткий опис ролі, суперечливі очікування власників і слабка комунікація можуть призвести до втрати найкращих претендентів. У результаті вакансія залишається відкритою місяцями, а компанія втрачає темп розвитку.
Український ринок праці поступово стає ринком кандидатів у тих сферах, де потрібні досвід, відповідальність і готовність працювати під тиском. Роботодавцям доведеться конкурувати не лише зарплатами, а й якістю управління, умовами праці та ставленням до людей. Жінки, фахівці віком 50+ і досвідчені топменеджери можуть стати важливим ресурсом для економіки, якщо бізнес відмовиться від стереотипів і навчиться оцінювати передусім компетентність.
Головний виклик для компаній полягає в тому, щоб перетворити кадровий дефіцит на стимул до змін. Ті роботодавці, які інвестуватимуть у розвиток персоналу, адаптацію робочих місць, сучасні системи мотивації та сильне лідерство, матимуть більше шансів не просто закрити вакансії, а сформувати стійкі команди. Саме якість людей і управління визначатиме, хто з бізнесів зможе розвиватися в новій економічній реальності.