Військових і цивільних забезпечують протезами 50 підприємств, але коштів на їх виготовлення може вистачити не всім

Натепер держава повністю покриває всі витрати на протезування і цивільних і військових - на цей рік у бюджет було закладено близько півтора мільярда гривень, йдеться в ТСН.

Сашко вже місяць вчиться ходити заново, бо замість лівої ноги, у нього тепер протез. Свою кінцівку чоловік втратив у боях за Маріуполь. На території заводу "Азовсталь" нацгвардієць був уже 26 лютого. Саме там наступного дня під час ворожого обстрілу він зазнав осколкового поранення. Звідти його евакуювали до міської лікарні, яку вже через кілька днів захопили росіяни. «Тієї медичної допомоги, яку надавали на той час, не вистачало. Банально не вистачало перев'язувальних матеріалів», - розповідає Саша.

У чоловіка почалося ускладнення і російські окупанти перевезли його до тимчасово окупованого Мангуша. «Там провели огляд поранення. констатували факт, що потрібне негайне медичне втручання. Можлива операція, оскільки пішло велике ускладнення в зв'язку з тяжким пораненням», - розповідає боєць.

Уже в Донецьку йому ампутували ногу, а потім перевели до колонії в Оленівці. Про жодне протезування там і мови не було, але він потрапив до числа 144 українських військовополонених, яких вдалося звільнити в червні. Більшість серед них, як і Сашко, мали важкі поранення. Зараз він жартує, що втрата ноги стала для нього квитком додому.

У цьому центрі протезування з початком повномасштабного вторгнення кількість пацієнтів зросла в 5 разів. І якщо раніше це були переважно військовослужбовці, то зараз це ще й цивільні. Але жодних перебоїв у роботі немає, розповідає директор центру. Бо за останні 8 років система протезування та фізичної реабілітації в Україні значно просунулася вперед. У нас є всі світові технології, натепер існує вже понад пів сотні підприємств, на яких виготовляють протези. А військовослужбовцям надають протези найвищої якості. «Понад 50 відсотків, ми так прикинули, то назад повернулися на фронт, і не просто там, як жартома кажуть, десь на третій лінії сухарі їсть, вони на першій лінії», - каже директор центру протезування, ортезування і реабілітації Андрій Овчаренко.

До того ж держава суттєво спростила і саму процедуру отримання протезів. Бюрократія краде трохи часу, але все ж не так як раніше. Рана загоїлася і можна починати протезування.

Поки що до центрів протезування приходять ті, хто отримав поранення ще навесні, бо це не швидкий процес. І тому надалі попит на протези тільки зростатиме. За словами міністра охорони здоров'я Віктора Ляшка, щоб повністю покрити потребу потужності системи треба збільшити вдвічі. Цього року в бюджет було закладено понад півтора мільярда гривень на технічні засоби для осіб із інвалідністю. До 24 лютого таких людей в Україні було майже 3 мільйони. Зараз кількість порахувати складно, але вже зрозуміло - такої суми на наступний рік буде недостатньо.

«Ми вбачаємо за необхідне і при формуванні бюджетного запиту на наступний рік, пропонуємо збільшити відповідну бюджетну програму для того, щоб повністю задовольнити ті потреби, які в нас будуть і в цьому, і в наступному році. Попередньо ми подавали в пропозиції те, що додаткова потреба складатиме близько мільярда», - каже заступник міністра соціальної політики Віталій Музиченко.

Останні два роки Україна суттєво взялася й за навчання фахівців-протезистів, їх почали готувати за стандартами НАТО. Так, спеціалістів поки не тисячі і навіть не сотні, але їхньої кількості натепер достатньо для того, щоб проводити складне протезування. Воно повністю покривається державним бюджетом. І тому шукати гроші і їхати за кордон зовсім не потрібно, запевняють урядовці. Адже найсучасніші протези навчилися робити і в Україні.

Читайте також:

Майже всі котельні Бучі виведено з ладу під час бойових дій: як місцеві готуються перезимувати

ЗСУ зірвали чергову дату псевдореферендума окупантів, проте вони і далі підкупають і обманюють місцевих

ЗСУ влаштували для окупантів справжнє "пекло": все, що відомо про контрнаступ на Харківщині (фото, відео)