Львівські вчені шукають нові ліки проти раку: над чим працюють

Львівські науковці шукають нові молекули, здатні вибірково діяти на пухлинні клітини, а також розробляють метаболічні методи протипухлинної терапії. Про роботу Інституту біології клітини НАН України розповів його директор Костянтин Дмитрук в інтерв’ю РБК-Украина.

Близько половини вчених Інституту працюють із мікроорганізмами — переважно дріжджами та бактеріями. Інші дослідники вивчають клітинні лінії, зокрема здорові й ракові.

На які напрями роблять ставку

В Інституті працюють чотири відділи. Фахівці з молекулярної генетики та біотехнології генетично модифікують дріжджі, щоб отримувати біологічно активні сполуки — біопаливо, вітаміни, антибіотики та білки. Окремо вони досліджують процеси деградації білків у дріжджових клітинах.

Відділ аналітичної біотехнології вивчає ферменти, які можуть бути корисними для визначення важливих аналітів і створення біосенсорів. Ще один напрям — синтез нанозимів, тобто штучних ферментів на основі наноматеріалів.

Дослідники відділу регуляції проліферації клітин і апоптозу перевіряють протипухлинну активність синтетичних та природних сполук, створюють системи доставки біологічно активних речовин на основі наноматеріалів і розробляють матеріали для регенеративної медицини.

У відділі сигнальних механізмів клітини шукають підходи до лікування онкологічних захворювань, вивчають амінокислотні аналоги як потенційні протипухлинні й протимікробні агенти, а також отримують моноклональні антитіла до антигенів, важливих для біотехнології та медицини.

Як можуть працювати потенційні препарати

Один із ключових напрямів — пошук малих молекул із протипухлинною активністю. За словами Костянтина Дмитрука, йдеться насамперед про гетероциклічні сполуки, у яких поєднують кілька активних фрагментів. Це може посилювати їхню дію та підвищувати вибірковість щодо пухлинних клітин.

Особливо перспективними в Інституті вважають сполуки, спрямовані на конкретні молекулярні мішені — білки або сигнальні шляхи, порушені через певні мутації. Такий підхід має допомогти точніше впливати на пухлину й водночас зменшувати вплив на здорові клітини.

Потенційні препарати також перевіряють на безпеку: науковці з’ясовують, чи не є вони токсичними для здорових клітин і чи не пошкоджують ДНК.

Ще один напрям, над яким в Інституті працюють багато років, — комбіновані методи метаболічної протипухлинної терапії. Один із підходів передбачає використання ферментів, що розщеплюють амінокислоти. Деякі агресивні пухлини залежать від надходження аргініну, глутаміну та аспарагіну, тому обмеження доступності цих речовин розглядають як можливий спосіб впливу на ракові клітини.